Loading...
Українська
Українська Русский English
Додати об'єкт Моя карта
"

Різдвяні історії про коляду

9254

Слово «коляда» має багато значень – від міфологічних до святково-віншувальних. Спільне одне: в сучасній Україні радісний заклик «Благословіть колядувати!» означає, що до вас у двері може стукати справжня радість Різдва!

Історія перша, дещо міфологічна

Існують кілька доволі суперечливих версій, чи справді давні слов’яни вшановували таке божество як Коляда. Швидше за все, тут відбулося переплетення традицій та уявлень різних європейських народів. Початок Нового року на теренах Римської Імперії мав назву Calendae Januariae – від чого, як згоджуються багато мовознавців, потім пішло слово «коляда» (і «календар», до речі, так само). Припадав Calendae на другу половину грудня. Тим часом слов’янський прообраз Нового року – день зимового сонцестояння – відзначали 25 грудня. Пізніше й римляни в той же час почали святкувати День народження непереможного сонця.

Джерело фото: 2017rik.pp.ua.

Поступово на слов’янських землях міфологічна Коляда стала своєрідною «персоніфікацією» настання Нового року. Що цікаво, навіть стать (жіноча або чоловіча) Коляди до кінця не зрозуміла. Побажання, давні обряди й звичаї у цьому часі були скеровані на добрий початок року та подяку за рік минулий: величальні пісні, побажання-віншування співали перш за все «ряжені», тобто переодягнені парубки. Так зароджувався знайомий нам вертепний театр. Часто можна зустріти твердження, що символом Коляди була коза. Так, як і тепер, тодішня молодь весело розважалася, тривали народні гуляння та урочисті застілля. Цей період загалом теж нерідко називали колядою або святками.

Як коляда увійшла до різдвяної атрибутики? Сталося так, що християнський світ – поступово – почав святкувати Різдво Христове у ніч проти 25 грудня, хоча щодо дати серед церковних мужів було безліч полеміки. Адже буквальну дату Різдва ні через Святе Письмо, ні через церковні послання вирахувати досі не виходить.

Джерело фото: progettoruah.wordpress.com.

З іншого боку, християни, згідно із старозавітнім пророцтвом, називають Христа «Сонцем Правди», тож паралель із народженням сонця могла бути очевидною. У той же час Аврелій Августин, видатний церковний діяч 5 століття, твердив: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив».

Історія друга, традиційна: оновлення святкування

Коли на теренах Київської Русі почала розвиватися християнська культура (9–10 ст.), багато традицій зазнали змін, тобто були християнізовані. Старовинні колядки – новорічні побажання – швидше за все, стали тим, що ми сьогодні називаємо щедрівками. Щедрий вечір (Маланка) припадає власне на «Старий Новий рік».

Відтак коляда перед усім набрала сенсу віщання доброї новини про Різдво Христове, почали формуватися різдвяні традиції. Пізніше трохи змінився і календар: світова різдвяна дата, 25 грудня, через введення «нового стилю» для багатьох слов’янських народів перемістилася на 7 січня. Новий рік, щоправда, залишили 1 січня. Але мудра народна логіка з успіхом умістила як «новий», так і «старий» Новий рік з його щедруваннями. Між іншим, щедрівка Миколи Леонтовича, українського композитора з Вінниччини, за цей час не лише підкорила цілий світ, але й стала музичним символом Вінниці.

«Щедрик» навіть встиг перетворитися на колядку, одну з версій якої майстерно виконує популярний зараз американський акапельний гурт «Pentatonix».

Традиції і символи коляди, віншування, обдаровування – все це і залишилося, і набрало нового сенсу й розвитку водночас. Наприклад, вертепні міхоноші почали асоціюватися з біблійними пастухами. А козу, хоча й не забули, але вже не надавали їй якогось особливого значення. Цікаво також, що походи колядників (як дітей, так і дорослих парубків та дівчат, а подекуди й господарів) на теренах сучасної України розпочиналися у різний час.

Наприклад, історична Гетьманщина, а також Слобожанщина починали коляду на саме Різдво, одразу після Служби в церкві. Західні подоляни колядували лише на другий день Різдва. А першими розпочинали різдвяний марафон юні мешканці історичного Покуття (теренів між Карпатами і Дністром) – діти там колядували вже на Святвечір.

Джерело фото: cyberspaceandtime.com.

Переважно діти колядували групами, а старші підлітки і молодь влаштовували вертепи. Вертеп юнаків складався з Берези, Звіздоноші, Дзвонаря, Міхоноші (який носив мішок з винагородою від господарів), Запасного (помічника міхоноші) та інших персонажів, залежно від регіону і звичаїв святкувань.

Головним символом колядників уже стали різдвяні атрибути – зірка з зображенням новонародженого Христа та свічечкою і дзвоники. Разом із ними хлопці заходили до хати, співали колядок, віншували, складаючи останні побажання, та з винагородою йшли. Колядували під вікнами й дівчата, високо несучи ліхтаря у формі зірочки чи місяця. Вдячні ґазди (здебільшого це була господиня, рідше – сам господар) виносили їм горіхи, цукерки, дрібні гроші, пряники й багато чого іншого.

Історія третя, співоча і смачна

Серед найстаріших українських колядок – «Предвічний родився пред літи», «Новая радість світу ся з’явила», «Дивная новина», «Бог предвічний народився», «Нова радість стала, яка не бувала», «Небо і земля нині торжествують» та інші музичні твори народного й авторського походження.

Християнські колядки завжди поєднували і прославлення Різдва Христового, і побажання господарям та всьому народу. Одна з найдавніших вітальних формул колядників, що її могли перейняти ще від давніх скоморохів, звучала так:

…Ци повелите колядовати,

Колядовати, дім звеселяти,

Дім звеселяти, діти збудити?..

Різдвяні колядки співалися на хліборобські мотиви, також були присвячені сповіщенню про Різдво мисливцям і військовим. Діти полюбляли казково-фантастичні мотиви, дівчата – весільні. Звісно, чільне місце посідали й біблійно-релігійні колядки. Існували навіть «соціальні» колядки. Наприклад, вдовині. Їх співали, не очікуючи на пригощання або винагороду.

Також на Різдво багато господарів старалися обдарувати нужденних. Кожен регіон мав свої особливі різдвяні страви – і частина з них могла бути призначена для бідних. Завершувалася коляда віншуваннями – святково-урочистими побажаннями господарям. Старших парубків і дорослих колядників ґазди часто запрошували на смачну гостину, дітей і підлітків старалися обдарувати смаколиками й копійчиною.

Історія четверта, фестивальна

Сучасна коляда в Україні – це, як і колись, народні гуляння, колядування-щедрування, різдвяні гостини і веселий сімейний час разом. Додалися до цього організовані різдвяні фестивалі колядників: це, як виявилося, добрий спосіб святкування та збереження народних традицій. Багато цікавих різдвяних фестивалів відбуваються на Західній Україні. Зокрема, велике свято – Всеукраїнський фестиваль-конкурс мистецтв «Українська Коляда» – відбудеться у Львові 13–15 січня 2017 року в Міському Палаці культури імені Гната Хоткевича на вулиці Кушевича, 1.

Афіша фестивалю з соцмереж.

Місцеві фестивалі під час різдвяних свят відбуваються майже в усіх великих християнських храмах. Також масово колядують у Вінниці, Одесі, Житомирі, Києві (зокрема, на теренах Києво-Печерської лаври), Луцьку, Летичеві тощо. А на Закарпатті, в Мукачевому, напередодні Старого Нового року організують навіть вело-коляду! 

Історія п’ята, мандрівна. Пишеться самостійно :) 

Аби самостійно дослідити, що таке справжня коляда у різних регіонах України, вирушайте в різдвяні тури!

Кожен регіон України може похвалитися ще десятками варіантів святкувань із колядою. Навіть якщо ви на кожне Різдво будете вирушати у новий, вражень з головою вистачить на роки вперед!

Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям :)
Facebook (0)

 

 

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати