Гончарство в Україні: як творять красу
Хто з нас не любить красивий посуд із самобутнім дизайном! Особливо якщо він зроблений руками майстрів, які знають традиції від діда-прадіда. Гончар – професія давня, і в Україні це ремесло було поширене у всіх регіонах, оскільки наша країна може похвалитися покладами різної глини, яка використовується для виробництва керамічного посуду і всіляких дрібничок.
І зараз живі традиції славетних гончарів. Сьогодні ми розповімо про них у нашому огляді: де можна подивитися, як роблять посуд на гончарному колі, спробувати себе в цьому ремеслі та придбати цікаві вироби і милі дрібнички з глини.
Історія гончарства: до і після гончарного кола
Гончарство – давнє ремесло, і виникло воно ще в епоху неоліту. Розвивалося там, де була сировина для промислу – глина, і територія України для цього благодатний край.
Джерело фото: panukraine.ua.
Особливого розквіту гончарство на Україні досягло в епоху трипільської культури. Спочатку глиняні вироби ліпили вручну і обпалювали на відкритому вогні або в звичайних печах. Все кардинально змінилося після винаходу гончарного кола.
Джерело фото: opishne-museum.gov.ua.
Груба ручна робота змінилася, розвинулося ремесло гончарів, яке удосконалювалося від століття до століття, ставши справжнім мистецтвом. Люди навчилися робити багато виробів з глини, це не тільки посуд, але і різні сувеніри, прикраси, іграшки, кахель (кахлі, які в Росії відомі під назвою «изразцы»).
«Не святі горшки ліплять», – говорить народна приказка. Але насправді ремесло гончара – не з простих, і щоб створювати красу зі звичайної глини, потрібно роками наполегливо працювати, удосконалюючи майстерність.
Джерело фото: ufest.in.ua.
Є у керамістів і особливі секрети. Починаються вони із заготівлі глини. Ще здавна, добувши її на глинищі, залишали «дозрівати», перемішуючи лопатою та поливаючи водою, щоб вона стала пластичною. Вважається, що деякі види глини потрібно тримати на відкритому повітрі рік-два перед використанням, так поліпшуються властивості. А глину для порцеляни витримували в спеціальних ямах десятки років.
Познайомитися з традиціями гончарства в Україні та інших декоративно-прикладних мистецтв можна, не виїжджаючи зі столиці – в Національному центрі народної культури імені Івана Гончара, відомого діяча мистецтв і колекціонера.
Як наносили малюнок
Гончарні вироби можуть бути натурального кольору, а для прикрашання перед випалом наноситься ангоб – покриття з рідкої глини. Ангоби бувають у природі різних кольорів. Також у глину могли додаватися барвники. По ангобу можна наносити рельєфний малюнок. Характерними прикрасами є смужки, джгути різної форми.
Джерело фото: esu.com.ua.
Крім того, застосовувалися різні техніки:
- глянцювання (лощення) – по сухому черепку;
- рожкування – нанесення ангобу цівкою на готовий виріб за допомогою спеціального ріжка, потім майстри замінили його на гумову грушу;
- рихтування – продряпування візерунків;
- фляндрування (фляндрівка) – за допомогою гострого предмета з'єднувалися три або чотири різнокольорові стрічки ангобу, в готовому виробі вони були схожі на зірки.
Інша технологія нанесення візерунка – глазур. Її наносять на вже висушений виріб.
Джерело фото: etnoxata.com.ua.
Традиції гончарства в Україні
На сьогодні гончарство, як і інші кустарні промисли, дещо відійшло в минуле. Але все ж у регіонах, де воно було поширене, і зараз є продовжувачі традицій. Сьогодні це скоріше мистецтво, ніж промисел.
Кожен регіон гончарства в Україні мав характерну техніку та відмінні риси, за якими можна було визначити походження того чи іншого виробу. І зараз ми спробуємо розібратися в цих особливостях.
Опішня – гончарна столиця
Село (Опішня) на Полтавщині недарма вважається столицею гончарства в Україні, адже здавна майстри-умільці прославили цей край. Знаменитий опішнянський посуд був тонкостінний. Для нього характерний дво- або триколірний розпис у вигляді рисок, кривульок, крапочок тощо. Опішня славилася також глиняною декоративною скульптурою та дитячою іграшкою.
Джерело фото: ceramiko.livejournal.com.
Сучасні майстри наносять на вироби рослинний орнамент, зазвичай великий. Квіти схожі на ті, які характерні для розпису стін в українців. Візерунки зазвичай світло-жовті, виконані на білому, червоно-коричневому або зеленому фоні.
За даними дослідників, саме Полтавщина більше 100 років лідирувала в гончарстві, а також у вивченні цього ремесла. Вироби місцевих майстрів ще з кінця 19 століття стали користуватися успіхом у Європі, у колекціонерів.
Ще в 1894 році в Опішні було відкрито перший на лівобережжі України профільний навчальний заклад – Земську зразкову гончарну майстерню. Полтавець Яків Риженко першим захистив наукову дисертацію за керамології в 1929 році.
Опішня – цікавий туристичний об'єкт, він знаходиться якраз посередині маршруту гоголівськими місцями, між Великими Сорочинцями і Диканькою. Тут прекрасна природа, привітні люди, розвивається екологічний туризм. І сьогодні ви отримаєте невимовне задоволення від багатої колекції музею і живого спілкування із сучасними гончарами.
Джерело фото: travel-guide.at.ua.
Саме в Опішні сьогодні знаходиться Національний музей гончарства та наукова установа з вивчення традицій і техніки ремесла – Інститут гончарства та керамології при Національній академії наук України. Очолює його Олесь Пошивайло, продовжувач відомої династії гончарів. В екскурсійних маршрутах по Опішні – відвідування меморіального музею-садиби родини Пошивайлів, Меморіальний музей-садиба гончарки Олександри Селюченко.
Розпис Явдохи Пошивайлів, експонат музею-садиби родини. Джерело фото: prostir.museum.
Став уже традиційним Національний фестиваль «Гончарний зсув», на який з'їжджаються майстри з усієї України.
Джерело фото: telegraf.in.ua.
Також традиціями гончарства відоме село Хомутець на Полтавщині.
Подільські гончарі
На Поділлі відомими центрами гончарства були Бубнівка (Вінницька область), Дибинці, Ірпінь (Київська область) та інші.
Відмінні риси подільської кераміки – вогненно-червоний фон і пишні оригінальні орнаменти: квіти, грона винограду, гілки з плодами.
Джерело фото: vinceramics.inf.ua.
Характерною для бубнівської кераміки було виготовлення величезних горщиків «для борщів». Також тут виготовляли розписний посуд, іграшки – баранчиків, коників, гусочок, фігурки людей.
Джерело фото: kraina-ua.com.
У Бубнівці і зараз є сучасні майстри – продовжувачі традицій предків. В селі створено музей-садибу братів гончарів Герасименків.
А у Вінниці працює меморіальний музей-садиба відомого гончара Олексія Луцишина, в основі експозиції – керамічні вироби з творчого доробку майстра.
Якщо говорити про сучасні Дибинці, то сьогодні тут розвивається екотуризм, а як розвагу гостям пропонують пройти майстер-клас з гончарства.
Гончарство на Чернігівщині
Чернігівщина здавна була гончарським регіоном. В 17 столітті для виробів цього краю були характерні прикраси у вигляді геометричних орнаментів, у 18 столітті місцеві гончарі прославилися білим глазурованим посудом, який нагадував фаянсовий. На білу глазур наносився розпис. А деякі майстри використовували для прикрашання специфічну техніку бризок і патьоків.
Джерело фото: 3.bp.blogspot.com.
Славилася Чернігівщина і своїм кахельним промислом, що досяг розквіту у 18 столітті і розширився на Полтавщину і Слобожанщину. Центрами гончарства на Чернігівщині були Ічня, Городня, Короп, Ніжин, Олешня, Шатрищи.
Гончарство Полісся
Для виробів Полісся (нинішні Житомирська, Волинська, Рівненська області) були характерні барокові орнаменти. Традиційно в першій половині 19 століття тут виготовляли різні глечики, макітри, миски й тарілки, вазони.
Відмінними рисами кераміки Волині були сірий, чорний, синьо-чорний кольори – так звані «сиваки». І візерунки у вигляді сосонок, стовпчиків, ялинок, клітин. А також темна димлена кераміка.
Джерело фото: 3.bp.blogspot.com.
Один з найбільш відомих гончарних центрів на Волині – село Рокита. Раніше гончарі тут були «через хату» – тобто ремеслом займався фактично кожен другий. Характерними були глечики присадкуватої форми з тонкими вушками.
На Поліссі активно розвивалася і будівельна кераміка. Цікаво, що в склепіння храмів стали вмуровувати подовжені глиняні горщики – для поліпшення акустики. Наприклад, Дмитрівська церква та Успенський собор у Володимирі-Волинському.
Гончарство на Гуцульщині
Найвідомішим гончарським центром на Гуцульщині був і залишається Косів. Тутешні майстри створили високохудожню техніку гравірованого розпису, кахлі оригінальної форми для обробки печей, світильники, розписні миски і багато інших оригінальних виробів. Кахельні печі, виготовлені в Косові, охоче ставили в Румунії, Угорщини. Вражає різноманітність малюнків: від стилізованих рослинних орнаментів до зображень тварин, людей і цілих побутових сценок.
Джерело фото: svitppt.com.ua.
Керамічні вироби виготовляли з використанням унікальної техніки гравірування – розписували покриті білою глиною і підсушені вироби. Після першого випалу в гончарній печі виріб розписували зеленою, коричневою, жовтою, рідше синьою фарбами (білої глазурі в Косові не було, тільки білий ангоб – до випалу). Виріб покривали прозорою глазур'ю і випалювали вдруге. Така техніка єдина у світі. На сьогодні популярні як традиційні рослинні орнаменти, так і зображення сценок з життя гуцулів.
Джерело фото: etnoxata.com.ua.
В Косові знаходиться Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, і в його експозиції ви зможете побачити керамічні вироби відомих майстрів цього краю.
Відомі також гончарними традиціями на Буковині Сокиряни та Пістинь, де знаходиться садиба Святого Миколая.
А в селі Кобольчин Сокирянського району відкрито районний музей гончарства. В колекції більше тисячі експонатів, працює гончарна майстерня.
Де навчитися гончарної майстерності і купити кераміку
У художніх салонах ви обов'язково знайдете полиці з керамічними сувенірами та посудом. Але щоб придбати оригінальні вироби відомих сучасних майстрів, варто відвідати спеціалізовані виставки. Як вже сказано, щорічно в Опішні проходить фестиваль. Вже відомо, що «Зсув-2017» проходитиме з 26 червня по 2 липня. Тут ви, звичайно, зможете відвідати майстер-класи і купити кераміку не тільки опішнянських майстрів, але і гончарів з інших регіонів.
А якщо хочете повчитися більш серйозно, і у вас є на це час, Опішня пропонує стати учасником літньої академії гончарства з 12 червня по 2 липня. Навчання платне. Майстер-клас з гончарства пропонують і в садибі «Старий хутір». Більш детально про екотуризм на Полтавщині читайте тут.
Джерело фото: opishne-museum.gov.ua.
До речі, на Полтавщині працює спеціалізований вищий навчальний заклад – Миргородський художньо-промисловий коледж імені Гоголя, що веде свою історію з 1895 року (раніше – керамічний технікум).
Також придбати оригінальні гончарні вироби і не тільки можна на Сорочинському ярмарку – щорічному фестивалі, який проходить у Великих Сорочинцях, оспіваних Гоголем.
Оригінальні вироби гуцульських майстрів ви зможете придбати на унікальному Косівському базарі – так що, якщо подорожуєте Буковиною, не забудьте його відвідати.
Джерело фото: vsitury.com.ua.
Творчі майстерні народних умільців цього краю запрошують на майстер-класи.
Ґрунтовно навчають гончарного мистецтва в Косівському інституті декоративного прикладного мистецтва Львівської академії мистецтв.
У Києві школа гончарства працює на території Видубицького монастиря, а також у Мамаєвій слободі. На сьогодні можна знайти чимало пропозицій з навчання стародавньому ремеслу гончара.
Творити красу – це чудово, і ніколи не пізно відкрити в собі талант. Або почати збирати домашню колекцію кераміки, яка, можливо, стане фамільним надбанням вашої родини.
