Музей етнографії, Крилос

Поряд із дорогою, що поєднує Львів та Івано-Франківськ, неподалік від села Крилос Галицького району, розташований Музей народної архітектури Прикарпаття. Його нова назва – Музей етнографії. Це невеликий за площею, доглянутий і гарний музей під відкритим небом. Тут особливо затишно в спекотну пору, адже музей народної архітектури Прикарпаття створили фактично в лісі. До всіх музейних споруд можна зайти всередину, там є на що подивитися. Особливо подобаються такі місця дітям, та й дорослі знайдуть у музеї багато нового для себе. Що таке бербениці або притули? Як робили в давні часи олію? Де хороше місце для будівництва нової хати, а де – погане? Про все це і про багато іншого розкажуть екскурсоводи. Музей етнографії входить до складу Національного заповідника «Давній Галич».

Історія

Музей етнографії, який раніше називався Музеєм народної архітектури та побуту Прикарпаття, створили на території городища, де за часів давнього Галича проходила перша лінія оборонних валів.

Заснований заклад 1981 року. Він знайомить відвідувачів із архітектурою і побутом мешканців Прикарпаття кінця 17 – початку 20 століть. Скансен має площу майже 7 гектарів. Тут відтворено «мікросела» чотирьох етнографічних районів Івано-Франківщини: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Всі будівлі перевезені до музею з того місця, де раніше виконували свої безпосередні функції.  Кожне житло у складі експозиції – то своєрідний етнографічний музей: із одягом, меблями, посудом, типовими для місцевості, яку вони репрезентують.

Експозиція музею

В інтер’єрах пам’яток чимало етнографічних реліквій – предметів життя і побуту наших предків:

• велика колекція посуду (тарілки, горнята, глечики, горшки);
• народні тканини;
• традиційний для регіону одяг;
• численні зразки вишивки (жіночі й чоловічі сорочки, обруси, простирадла).

Покуття

Хата, яку експонують у Музеї етнографії, перевезена з села Торговиці Городенківського району. Вона являє собою типове житло покутян кінця 19 – початку 20 століть. Це власне хата, а ще сіни та комора. Стіни ззовні і всередині обмазані глиною і побілені. Цікавий чотирисхилий дах, покритий солом'яними житніми сніпками. Хата напівкурна.

Також Покуття представлене олійнею – типовою господарською спорудою в усіх регіонах України, яка, втім, всюди має свої особливості. Олійня була збудована наприкінці 19 століття і перевезена з села Олешні Тлумацького району.

Гуцульщина

Одним із найсамобутніших регіонів Івано-Франківщини є Гуцульщина. Особливість краю полягає в тому, що садиби гуцулів розкидані на значній відстані одна від одної у горах і долинах. Ця  ізольованість і постійна потреба самостійно оборонятися спричинила появу традиції обносити житло глухою загорожею. Так виникла гражда – замкнута забудова з хатою та господарськими будівлями всередині. Гражди були своєрідними фортецями, де ховалися від дикого звіра, непрошених гостей або навіть від сходження снігової лавини. В музеї етнографії експонують дві хати-гражди, одна з них – із села Устеріки Верховинського району – побудована 1889 року.

Бойківщина

В експозиції музею етнографії є традиційна бойківська хата, перевезена з села Поляниці Долинського району. Це помешкання священика – трикамерна курна хата, її побудували ще 1787 року. В одній із кімнат відтворено типове обладнання старої школи-дяківки. Тут також можна побачити найчисленнішу колекцію народних тканин, вишивок та одягу. Неподалік від хати є бойківська стодола.

Опілля

Етнографічний район Опілля представлено в музеї садибою з хатою і стодолою середини 19 століття. Їх перевезли з села Вікторів Галицького району. У хаті увагу відвідувачів привертає традиційна опільська вишивка (жіночі та чоловічі сорочки, рушники, обруси, простирадла), а також народний одяг ополян.

Церква

Чи не найцікавішим експонатом етногарфічного музею в Крилосі є церква початку 20  століття, перевезена сюди з села Поплавників Галицького району. Це дерев'яна церква Всіх Святих. Вона має типову і водночас самобутню архітектуру, наближену до хатнього будівництва, яка колись була поширеною на всій території Галичини.

Із часом  на території музею планують збільшити кількість об'єктів. Має з'явитися тут  водяний млин, гуцульська церква, заїжджий двір, в'їзна вежа.

Як доїхати

Доїхати до Музею архітектури і побуту Прикарпаття (Музею етнографії) можна автотрасою Н09. Він розташований на відтинку дороги між Галичем та Крилосом. Орієнтир – пам’ятник «Меч і Рало». 

GPS-координати: 49°04,791; 24°42,317. 

Час роботи: з 9:00 до 17:00 щодня.