Місто за вікенд. Дрогобич

Сучасна ратуша була зведена у 1926–29 роках за проектом 1924 року львівських архітекторів Яна Семковича і Мар'яна Нікодемовича. Вежа ратуші – «залишок» від попередньої ратуші 1824–29 років. Ратуша, яка є пам'яткою архітектури місцевого значення, – одна з найкрасивіших у Західній Україні.

Оглядовий майданчик вежі, з якого відкривається панорама на місто та Карпати, відкритий для відвідувачів.
GPS-координати: N 49.351511 E 23.506069

Неподалік ратуші видніється собор Пресвятої Трійці. Спочатку тут діяв монастир та костел кармелітів взутих. Дата побудови костелу не з'ясована. Вважається, що будівництво монастиря і костелу мало бути закінчене перед 1721 роком. Цей костел носив ім'я Святого Михайла. Внаслідок касати монастирів, здійсненої австрійською владою, кармелітський монастир у Дрогобичі закрито 1783 року.

Пізніше храмовий комплекс було віддано в руки отців Василіян з умовою утримання ними освітнього закладу. Це була нормальна (чотирикласна) школа. Найвідомішим її вихованцем став Іван Франко. У Василіянській школі навчалися і перший український єпископ в Америці владика Сотер Ортинський та перший український архиєпископ в Канаді Василь Ладика. GPS-координати: N 49.350349 E 23.50576

«Поема в дереві» – так називають церкву Святого Юра, яка збудована без жодного цвяха і розташована на давньому передмісті – Завіжне. Збудована вона була в 15 столітті, проте зазнала суттєвих реконструкцій та змін у 17 столітті. У 1656 році з прикарпатського села Надієво були привезені бруси розібраної там церкви (згідно з легендою ці бруси жителі села Надієво виміняли на сіль), з котрих згодом була добудована дрогобицька святиня. Церква Святого Юра являється найцікавішим прикладом Галицької архітектури епохи Відродження. На даний час церква внесена до спадщини ЮНЕСКО.
GPS-координати: 49.347749 23.499366

Дрогобицька солеварня – одне із найстаріших підприємств Європи. Перша згадка датується 1390 роком. Сіль була і надалі залишається справжньою візитівкою та середньовічним брендом Дрогобича. Її возили по цілій Європі, і з Європи за нею приїздили сюди. Дрогобицька сіль є унікальною, аналогів якій за технологією виготовлення, смаковими властивостями немає у Європі. Традиційно дрогобицьку сіль продавали на розсип, у мішках, бочках або ж у топках, які стали головним символом Дрогобича – на міському гербі зображено 9 топок солі.
GPS-координати: N 49.348924 E 23.497263

В центрі міста видніється найдавніша пам'ятка архітектури і сакральної культури старого Дрогобича – костел Святого Бартоломея (Варфоломія). Точної дати побудови святині немає, проте, відомим є факт, що король Ягайло своїм указом від 16 грудня 1392 року ухвалив будівництво костелу.

25 травня 1511 року костел посвятив львівський архієпископ Бернард Вільчек під титулом Внебовзяття Найсвятішої Діви Марії, Святого Хреста і Святого Бартоломея (Варфоломія).

Після Другої світової війни костел закрили і розмістили там склад театральних реквізитів.

У грудні 1989 року святиню повернули вірним й сьогодні костел вважають рідкісною пам'яткою готичного стилю.
GPS-координати: N 49.352221 E 23.503949

Напроти костелу Святого Варфоломія на фоні плакучих верб вимальовується пам'ятник відомому астроному, медику, математику, географу, поету і філософу Юрію Дрогобичу з родини Котермаків.

Юрій Котермак, який від назви міста взяв собі псевдонім, був ректором найстарішого в Європі Болонського Університету.

GPS-координати: 49°21′06″ пн. ш. 23°30′16″ сх. д.

Фото цієї синагоги прикрашають практично всі єврейські енциклопедії. Взірцем для її зовнішнього оформлення було вибрано синагогу у Касселі (1830 рік, Німеччина). Збудована хоральна синагога у 1865 році у східній частині юдейського кварталу Лан і на той час вважалася найбільшою в Галичині. Висота дрогобицької синагоги до верху карнизу складає 19,5 м.

У радянський час синагога була перетворена на склад солі. Згодом тут розмістився меблевий магазин. 17 червня 2018 року, відбулось урочисте відкриття цієї синагоги після довгих років занепаду.
GPS-координати: N 49.353354 E 23.511382

Історія цієї будівлі розпочалась ще у 1899 році, коли було виділено кошти на побудову нового приміщення для місцевої Феміди. У 1939 році у цих стінах функціонувало Дрогобицьке обласне управління НКВД. Репресивно-каральні органи тут діяли до 1959 року. В радянський час казали, що «з того будинку видно Сибір і Колиму». У 1990 році на території тюрми з чотирьох ям було ексгумовано останки 486 осіб, які були невинно замордованими жертвами радянського терору.
GPS-координати: 49.351753° пн. ш. 23.512855° сх. д.

У Палаці мистецтв (пам'ятці міської архітектури початку 20 століття), котрий завдяки оповіданню Бруно Шульца став відомий як «Вілла Б'янки», облаштована експозиція, присвячена життю та творчості цього визначного художника та майстра слова. Виставка заглиблює в соціокультурну історію Дрогобича як середовище творчої діяльності митця, розкриває його трагічну долю, зумовлену історичними реаліями радянської та німецької окупацій, виявляє «дрогобицький феномен» малого містечка, яке дало ціле гроно митців світової слави. Представлені світлини, документи, артефакти, а також унікальні фрески на тему казок Братів Грімм, якими Бруно Шульц прикрасив стіни дитячої кімнати на віллі Ландау.
GPS-координати: 49.35438 23.49894

Це одна із найкрасивіших будівель міста (1903 рік), яка належала бургомістру Дрогобича Яну Невядомському, який також мав власну пекарню. У цокольному приміщенні зараз знаходиться заклад, де встановлений телефон, якому понад 90 років, і з нього можна зателефонувати.
GPS-координати: 49.351155, 23.503861