Як спортивні заходи впливають на розвиток туризму?

1719

Сьогодні в тренді бути спортивним та активним, займатися спортом не тільки у вільний час, але й включати у корпоративні програми. Учасників спортивних заходів для любителів стає все більше, так само як і спортивні заходи постійно з'являються не тільки у великих містах, але й в регіонах. У багатьох випадках вже на вихідні таке різноманіття пропозицій, що доводиться думати який спортивний захід вибрати.

А яке відношення має спорт до туризму? Часто ніякого, але хотілося б, щоб мав. Бо у такому поєднанні є величезний потенціал. Наприклад, зараз дуже популярний біг. Атлети, які вже випробували місцеві траси і прагнуть різноманіття, їдуть в інші міста. Організатори заходів, для яких спорт в пріоритеті, часто не враховують туристичну складову. В результаті атлети приїжджають, виконують обов'язкову програму, можливо планують додаткові активності самостійно і їдуть додому. Така проблематика мотивувала до створення серії заходів, які додають до спортивну тематику культурний та туристичний аспекти.

Як спорт може розвивати внутрішній туризм

Спортивні заходи приваблюють у регіон відвідувачів, яких взагалі можливо охарактеризувати як позитивні та ті, що прагнуть до розвитку. З ними приємно працювати і вони своїм прикладом мотивують і місцевих.
Більшість людей дуже люблять ділитися своїми досягненнями. Тому фото та відеоконтент під час змагань дуже вірусний. Ви надаєте контент учасникам і вони поширюють його, ще й отримують багато позитивного відгуку. Саме тому дуже важливо обирати локації змагань, що можуть бути цікаві для туристів.
Необхідно активно пропонувати туристичні можливості своїм учасникам, спеціальні умови на готелі та послуги. Вони будуть вдячні мати цінну інформацію, крім того це можливо монетизувати, долучити нових спонсорів.
Навіть реєстрація може бути з місцевим колоритом, майстер-класами, екскурсіями та сувенірами.
Спорт може перекривати інфраструктурний дефіцит, для багатьох заходів головне - мальовничі краєвиди, або гори, або водойми. Такого в Україні точно достатньо. Активні люди з фізичною підготовкою можуть бути менш вибагливі до умов. Але приділяйте увагу організації, щоб учасники уникнули зайвого стресу.
З масовими спортивними заходами іноді виникає транспортна проблема і це обмежує реєстрацію. Групові тури вирішують такі проблеми і можуть покращити організаційні питання.
Важливо розширювати діапазон вражень та розвивати відвідувачів змагань. Вони приїхали на спорт, а ви познайомте їх з культурою та історією, дайте спробувати національну кухню, даруйте враження.

Можна говорити окремо тільки про біг, який зараз стає все більш популярним. Для порівняння, фінішерами Wizz Air Kyiv City Marathon стали у 2014 році 405 учасників, у 2018 - вже 1345, а у 2019 очікується біля 1700. І з таким ростом розширюється географія та різноманітність заходів. Разом з колегами зі спортивного клубу “SEVER” ми зараз вибрали два пріоритетних напрямки у бігових заходах: трейловий біг та орієнтування. Трейл дозволяє урізноманітнити біг і створювати його у будь-якій місцевості: гори, пустеля, ліси… Так, цього року працюємо у Кончі-Заспі, Вишгороді, Диканьківському ландшафтному парку, Олешківських пісках. А орієнтування - новий рівень бігу, яких потребує не тільки фізичних навичок, але й тренування інтелектуальних здібностей. Орієнтування чудово доповнює туризм, роботу з картами можливо спланувати саме навколо історичних та культурних цінностей, тобто учасник змагань просто опиняється в умовах взаємодії з ними. Так створили змагання навколо Кам'янець-Подільської фортеці та Тарасової гори у Каневі. Саме зміна формату допомагає пропонувати учасникам новий рівень та розподіляти потік туристів-спортсменів по різним куточкам України.

Організація спортивних заходів - досить велика відповідальність і потрібен час для їх розвитку, але вони мають потенціал до змін місцевих і приваблення нової категорії туристів. Наприклад, ми організували трейловий забіг у Диканьці. Через те що відбулися інші великі спортивні заходи цього разу було біля сотні учасників, але серед учасників були не тільки представники Диканьки та Полтавської області, але й Києва, Харкова, Вінниці, Білої Церкви, Запоріжжя, Донецьку, Дніпра, Кременчука, Чернігова і навіть Чікаго! Отакі вийшли в нас “Диканьківські побігеньки". Миколай Васильович навряд чи міг таке собі уявити, а ми бачили.