Страшна правда про сміттєзвалища в Україні
Як ми самі себе вбиваємо та що треба змінити
Гори несанкціонованих сміттєзвалищ, переповнені баки з відходами, бляшанки обабіч доріг… усе це залишається за кадром, коли ми робимо звіти про наші подорожі Україною. Хто ж захоче поїхати туди, де усе загиджене сміттям? Та більше терпіти не можна! Ми хочемо відкрити очі на те, як в Україні ставляться до сміття – і влада, і громадяни.
Розповімо, скільки в Україні сміття, куди воно дівається та яку несе загрозу, як кожен з нас може допомогти зробити свою країну чистою, і найголовніше – в Україні є успішний досвід переробки сміття європейського рівня – іншим містам і селам треба брати з нього приклад!
Розповімо, скільки в Україні сміття, куди воно дівається та яку несе загрозу, як кожен з нас може допомогти зробити свою країну чистою, і найголовніше – в Україні є успішний досвід переробки сміття європейського рівня – іншим містам і селам треба брати з нього приклад!
Скільки в Україні сміття
Дані з постанов Кабінету міністрів України, Державної служби статистики та інших відкритих джерел
Як виглядає сміттєзвалище з висоти у порівнянні
куди вивозять сміття
Чи задумувались ви, куди дівається сміття, коли його забирає сміттєвоз? Що відбувається з листям, яке двірник щоранку прибирає? Куди вивозиться будівельне сміття? Ми часто гніваємося, коли відповідальні підприємства вчасно не прибирають сміття. Та чи значить, що якщо сміття вивезли з міста, то воно стало чистим?
94,4% сміття в Україні захоронюють на полігонах, 2,7% спалюють, решта 3,09% йде на переробку.
Офіційно в Україні, станом на 2016 рік, нараховується 5470 сміттєзвалищ + щороку утворюється 27000 несанкціонованих.
Кожен рік країна продукує близько 11 млн тонн побутових відходів. Ця цифра постійно зростає. Відтак, ще у 2010 році відходів в Україні було трохи менше 10 млн тонн.
Сьогодні, орієнтовно, на людину на рік приходиться 300 кг відходів.
Якщо ж брати не лише побутові відходи, а й утворені від економічної діяльності, за рік в Україні утворюється близько 350 млн тонн. Це приблизно 8600 кг на людину.
Для порівняння, Швейцарія, Німеччина, Швеція перероблюють 70% свого сміття. Країни-члени ЄС узгодили і впровадити ряд дій, щоб до 2030 року на сміттєзвалищах зберігали усього 10% відходів.
Для України, цифра в 10% на захоронення сміття звучить фантастичною, враховуючи той факт, що у країні немає жодного розуміння, що робити з відходами – їх просто складують на полігонах. Згідно Угоди про Асоціацію з ЄС, є ряд нормативно-правових актів у сфері управління відходами, які Україна має зобов'язання виконати. Основні орієнтири:
Країни-члени ЄС не безпідставно вимагають від України взяти під контроль ситуацію з відходами у країні, адже у тоннах сміття, що просто лежать під відкритим небом на сотнях квадратних кілометрів, проходять процеси розкладання, хімічні реакції та інші взаємодії, що призводять до цілої низки негативних наслідків.
Кожен рік країна продукує близько 11 млн тонн побутових відходів. Ця цифра постійно зростає. Відтак, ще у 2010 році відходів в Україні було трохи менше 10 млн тонн.
Сьогодні, орієнтовно, на людину на рік приходиться 300 кг відходів.
Якщо ж брати не лише побутові відходи, а й утворені від економічної діяльності, за рік в Україні утворюється близько 350 млн тонн. Це приблизно 8600 кг на людину.
Для порівняння, Швейцарія, Німеччина, Швеція перероблюють 70% свого сміття. Країни-члени ЄС узгодили і впровадити ряд дій, щоб до 2030 року на сміттєзвалищах зберігали усього 10% відходів.
Для України, цифра в 10% на захоронення сміття звучить фантастичною, враховуючи той факт, що у країні немає жодного розуміння, що робити з відходами – їх просто складують на полігонах. Згідно Угоди про Асоціацію з ЄС, є ряд нормативно-правових актів у сфері управління відходами, які Україна має зобов'язання виконати. Основні орієнтири:
- інтеграція завдань захисту довкілля та здоров'я людей із заходами по максимальному використанню ресурсного потенціалу відходів;
- встановлення ієрархії пріоритетів щодо поводження з відходами;
- регламентація порядку віднесення відходів до категорії небезпечних;
- запровадження принципу розширеної відповідальності виробника;
- вимоги до планування управління відходами
Країни-члени ЄС не безпідставно вимагають від України взяти під контроль ситуацію з відходами у країні, адже у тоннах сміття, що просто лежать під відкритим небом на сотнях квадратних кілометрів, проходять процеси розкладання, хімічні реакції та інші взаємодії, що призводять до цілої низки негативних наслідків.
Чому українські полігони небезпечні
1. Просочення фільтратів у ґрунтові води
99% українських сміттєзвалищ не мають захисної системи, яка б попереджала проникнення небезпечних рідин у ґрунтові води. З відходів на полігонах, куди потрапляє близько 95% усього сміття, утворюються рідини – так звані фільтрати. На законодавчому рівні фільтрат має наступне визначення: це «рідка фаза, що утворюється на полігоні побутових відходів при захороненні твердих побутових відходів з вологістю понад 55% та внаслідок атмосферних опадів, обсяг яких перевищує кількість вологи, що випаровується з поверхні полігона». Наприклад, на львівському сміттєзвалищі у Великих Грибовичах щодоби у землю потрапляє 150 кубометрів таких шкідливих рідин. Щоб фільтрат не потрапляв у ґрунти, на полігоні має бути встановлена система фільтратовідведення, який має потрапляти у спеціальні резервуари і там проходити очистку. Рідини, що проходять скрізь шари сміття (на деяких полігонах висота шару відходів сягає 90 метрів), збагачуються важкими металами і токсичними речовинами, які містяться, наприклад в батарейках, побутовій хімії, барвниках на обгортках тощо. Усе це потрапляє до ґрунтових вод, а ті швидко розносять отруйні речовини на десятки кілометрів, а відтак і на наш стіл – через питну воду, або овочі та фрукти, які виросли на цій воді.
2. Утворення звалищного газу
Вчені називають звалищ ний газ однією з причин глобального потепління та забруднення атмосфери. Одним з найнебезпечніших компонентів є метан, що утворюється внаслідок розкладання харчових відходів, паперу, листя тощо. Доволі часто на сміттєзвалищах трапляється самозаймання, тоді шкідливі речовини потрапляють в повітря, яким ми дихаємо. Щоб контролювати кількість сміття, виділення таких газів та не допускати негативних наслідків, на полігонах мають бути встановлені репери – «вертикальний металевий стояк заввишки до 3 м з
позначками через 0,25 м, встановлюваний по кутах технологічних зон робочої карти для контролю за товщиною шару відходів та інертних матеріалів». На жаль, на наших полігонах якщо і є репери, то вони вже давно не використовуються і засипані відходами далеко за межами норми. Взагалі, правил експлуатації полігонів побутових відходів в Україні фактично ніхто не дотримується.
позначками через 0,25 м, встановлюваний по кутах технологічних зон робочої карти для контролю за товщиною шару відходів та інертних матеріалів». На жаль, на наших полігонах якщо і є репери, то вони вже давно не використовуються і засипані відходами далеко за межами норми. Взагалі, правил експлуатації полігонів побутових відходів в Україні фактично ніхто не дотримується.
3. Розповсюдження небезпечних хвороб
Харчові відходи складають до 30% сміття. Що вже казати про відходи м'ясопереробних заводів! На українських полігонах створюються найсприятливіші умови для розповсюдження збудників різних хвороб. Птахи, щури, комахи, собаки, які відвідують сміттєзвалища, споживають ці відходи і є небезпечними рознощиками дизентерії, стовбнякової палички тощо.
Чому важливо сортувати та перероблювати сміття
Наведені у цій статті цифри вражають – 11 млн тонн побутових відходів щороку! То що ми викидаємо у смітник?
| Як зазначає Олександр Біленко, виконавчий директор компанії «Трансекосервіс», комплексу по управлінню комунальними відходами у Харківській області, склад відходів залежить від регіону країни та його основного напрямку розвитку. Відтак, в індустріальних містах та сільській місцевості відходи можуть кардинально різнитися. За даними французької інженерної компанії Egis, що провела аналіз сміття полігону у Грибовичах на Львівщині у 2017 році:
|
| У нашому смітті є речі, надзвичайно небезпечні для навколишнього середовища і нас самих. Під дією води, сонця та різних процесів вони вивільняють шкідливі компоненти. Наприклад, пальчикова батарейка, де міститься марганець, цинк, мідь, кадмій, нікель, свинець, калій, різні кислоти, може забруднити токсичними речовинами близько 400 літів води чи 20 кв. м ґрунту. |
Чому повторна переробка сміття важлива
1. Повторне використання береже ресурси
Коли ми переробляємо, використовувані матеріали перетворюються на нові продукти, що зменшує потребу в споживанні природних ресурсів. Якщо використані матеріали не переробляються, нові продукти виробляються шляхом видобування свіжої сировини з Землі, через видобуток і лісове господарство. Переробка допомагає зберегти важливу сировину і захищає природне середовище для майбутнього.
2. Повторне використання економить енергію
Використання вторинних матеріалів у виробничому процесі вимагає значно менше енергії, ніж це потрібно для виробництва нових продуктів із сировини – навіть при порівнянні всіх пов'язаних з ними витрат, включаючи транспорт, тощо.
3. Рециклінг допомагає захистити навколишнє середовище
Рециклінг зменшує потребу у видобутку (корисних копалин, лісу тощо), переробці та обробці сировини, що спричиняє значне забруднення повітря та води. Оскільки рециклінг заощаджує енергію, зменшуються викиди парникових газів, що допомагає вирішувати питання зміни клімату. До прикладу, рециклінг сьогодні у Великобританії, за оцінками, дозволяє заощадити більше 18 мільйонів тонн СО2 на рік – це те саме, що прибрати 5 мільйонів автомобілів з дороги.
4. Повторне використання зменшує об'єми полігонів
Речі, що підлягають вторинній переробці, перетворюються на нові продукти, і в результаті зменшується кількість сміття, відправленого на полігони. До речі, неймовірно шкідливим є звалищний газ, у тому числі метан (потужний парниковий газ), який виділяється на полігонах під дією різних чинників.
Що кожен з нас можете зробити для покращення ситуації зі сміттям
1. Перш ніж купити будь-що, подумайте, з чого ця річ зроблена. Якщо це пластик, чи немає аналогічного товару з природних матеріалів, які розкладаються у десятки разів швидше? Наприклад, ватні палички не з пластику, а дерев'яні. Зубні щітки з бамбука, замість пластикових. Скляна пляшка, замість пластикової. Тканинна торбинка замість поліетиленового пакету. Список можна продовжувати безкінечно, включно до еко-підгузників замість одноразових, на розкладання яких потрібно близько 450 років.
2. Сортувати сміття і здавати його у пункти прийому вторсировини. Нижче детальніше написано, що можна віддати на переробку. Для цього вдома мають бути кілька окремих контейнерів для різних видів відходів. Мапа пунктів прийому вторсировини: https://recyclemap.org/ Тут є адреси, години роботи та точки на карті місць, куди можна здати папір, пластик тощо. На сайті є пошук пунктів за видом вторинної сировини. На карті є далеко не всі пункти, тому шукайте інформацію на місцевих сайтах.
3. Не викидати сміття обабіч доріг чи десь в іншому місці. Лише у контейнери зі сміттям! Відпочиваючи на природі, забирати сміття із собою і залишати у спеціально відведених місцях.
4. Одяг, який у хорошому стані, але ви його більше не носитимете, можна не викидати, а віддати у спеціальні благодійні організації.
5. Навчати дітей змалечку правильно поводитись зі сміттям.
6. Небезпечні відходи, як от лампочки, акумулятори, термометри та інші подібні речі віддавати до спеціальних пунктів прийому на утилізацію.
7. У разі виявлення стихійного сміттєзвалища, залишити заявку на інтерактивній мапі сайту Мінприроди: https://ecomapa.gov.ua/. Інформацію про смітник разом з фото необхідно додати на спеціальний сайт Міністерства екології та природних ресурсів України. Представники міністерства передадуть інформацію у відповідальні місцеві органи. На сайті є можливість слідкувати за ходом вирішення питання.
2. Сортувати сміття і здавати його у пункти прийому вторсировини. Нижче детальніше написано, що можна віддати на переробку. Для цього вдома мають бути кілька окремих контейнерів для різних видів відходів. Мапа пунктів прийому вторсировини: https://recyclemap.org/ Тут є адреси, години роботи та точки на карті місць, куди можна здати папір, пластик тощо. На сайті є пошук пунктів за видом вторинної сировини. На карті є далеко не всі пункти, тому шукайте інформацію на місцевих сайтах.
3. Не викидати сміття обабіч доріг чи десь в іншому місці. Лише у контейнери зі сміттям! Відпочиваючи на природі, забирати сміття із собою і залишати у спеціально відведених місцях.
4. Одяг, який у хорошому стані, але ви його більше не носитимете, можна не викидати, а віддати у спеціальні благодійні організації.
5. Навчати дітей змалечку правильно поводитись зі сміттям.
6. Небезпечні відходи, як от лампочки, акумулятори, термометри та інші подібні речі віддавати до спеціальних пунктів прийому на утилізацію.
7. У разі виявлення стихійного сміттєзвалища, залишити заявку на інтерактивній мапі сайту Мінприроди: https://ecomapa.gov.ua/. Інформацію про смітник разом з фото необхідно додати на спеціальний сайт Міністерства екології та природних ресурсів України. Представники міністерства передадуть інформацію у відповідальні місцеві органи. На сайті є можливість слідкувати за ходом вирішення питання.
Що можна віддати на переробку
Увага! Перед тим як віддати речі на повторне використання, їх необхідно очистити, промити і стиснути так, щоб було зручно транспортувати.
Папір
Приймають: картон, офісний папір, зошити, газети, журнали, листівки, упаковки з паперу і тому подібні вироби.
Не приймають: серветки, шпалери, одноразові паперові стаканчики, чеки, пергамент, ламінований папір, забруднений жиром чи мокрий папір.
Не приймають: серветки, шпалери, одноразові паперові стаканчики, чеки, пергамент, ламінований папір, забруднений жиром чи мокрий папір.
Металеві вироби
Це бляшанки з алюмінію, консервів, металеві кришки.
Скло
Приймають: скляні пляшки (як правило, цілі), іноді приймають биті. В основному, це пляшки з пива, алкогольних напоїв.
Не приймають: жаростійке скло, як от посуд для готування у духовці.
Не приймають: жаростійке скло, як от посуд для готування у духовці.
Пластик
Перш ніж показати, який пластик приймають, варто розповісти про його види та маркування. На упаковках та продуктах з пластику має бути трикутна позначка з цифрою чи літерами всередині. Звертайте на них увагу, сортуючи сміття. Взагалі, трикутник зі стрілочками означає, що цей продукт можна відправити на вторинну переробку. В Україні не всі пункти приймають стільки різновидів, оскільки немає потужностей для їх переробки. Нижче зазначено типові продукти і їх маркування, що в Україні приймають чи не приймають. Проте час плине, тож цікавтеся у пунктах прийому сировини, чи не почали вони приймати нові види сировини.
Приймають:
Не приймають:
Приймають:
- PET або PETE /1 – як правило, це м'які пляшки з мінеральної води тощо.
- HDPE або PEHD/2 – кришки з пляшок, упаковки із засобу для миття посуду, деякої молочної продукції тощо.
- LDPE або PE або PELD/4 – пластикові пакети, упаковки з кетчупів, соусів, бульбашкова плівка.
- PP/5 – багаторазові контейнери для їжі, пакувальні флакони, бампери, внутрішня оббивка салону авто.
- PS/6 – одноразові контейнери, деякі баночки.
- ABS/9 – корпуси з телевізорів тощо.
- Tetra Pak – багатокомпонентні упаковки з соків, молока – їх теж приймають.
Не приймають:
- PVC/3 – платівки, робочі рукавички, віконні рами, рекламні банери, штучна шкіра тощо.
- 7 – усі інші пластмаси
Небезпечні речі, які приймають на утилізацію
Батарейки, акумулятори, лампочки, термометри, прострочені таблетки (теж містять шкідливі речовини, тому їх варто утилізувати) – усе це необхідно правильно, на спеціальних заводах, утилізувати. За ці відходи гроші не платять, але їх можна здати у спеціальні пункти прийому.
Сміття і законодавство
Згідно вимог Угоди про Асоціацію з ЄС, з 1 січня 2018 року в Україні вступає в силу ряд змін до «Закону про відходи». Тепер захоронення не перероблених відходів заборонене. Сміття має сортуватися, а потім розподілятися за призначенням: на вторинну переробку чи утилізацію. Це лише частина «Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-%D1%8...), ухваленої у листопаді 2017 року. Сьогодні 95% сміття просто складують на полігонах. Введення в дію цього закону виглядає фантастичним, оскільки у нас майже відсутні потужності для переробки відходів.
З 1 травня 2019 року вступив в силу закон «Про житлово-комунальні послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19), згідно якого сортувати сміття зобов'язаний кожен українець. Крім того, компанії з вивозу сміття повинні не просто вивозити відходи на полігони, але й сортувати їх та направляти до компаній з утилізації та переробки, з якими вони уклали відповідні угоди. До 1 травня 2020 року мають бути підписані нові угоди між власниками помешкань, незалежно від обраної ними форми управління, та виконавцями послуг з вивезення та подальшої утилізації і переробки сміття. Згідно нових угод, виконавці зобов'язані технічно правильно вивозити відходи, що мають бути розподілені у відповідних контейнерах, наприклад, для скла, пластику тощо. А далі відправляти на переробку.
З 1 травня 2019 року вступив в силу закон «Про житлово-комунальні послуги» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19), згідно якого сортувати сміття зобов'язаний кожен українець. Крім того, компанії з вивозу сміття повинні не просто вивозити відходи на полігони, але й сортувати їх та направляти до компаній з утилізації та переробки, з якими вони уклали відповідні угоди. До 1 травня 2020 року мають бути підписані нові угоди між власниками помешкань, незалежно від обраної ними форми управління, та виконавцями послуг з вивезення та подальшої утилізації і переробки сміття. Згідно нових угод, виконавці зобов'язані технічно правильно вивозити відходи, що мають бути розподілені у відповідних контейнерах, наприклад, для скла, пластику тощо. А далі відправляти на переробку.
Чи є в Україні сміттєпереробні заводи
У Харківській області є приклад використання унікальної технології переробки сміття, розробленої та запатентованої, до речі, в Україні. В основу покладено принцип біоремедіації.
На жаль, сьогодні закони діють лише на папері. В Україні фактично не сортують сміття і вивозять на полігони, як і раніше. У країні катастрофічна нестача сміттєпереробних заводів і поки лише обіцянки, що їх побудують.
З нині діючих в Україні є один сміттєспалювальний завод «Енергія» – у Києві. Він був побудований у 1987 році і сьогодні справляється з 20% твердих побутових відходів столиці. У Києві розташоване найбільше сміттєзвалище в Україні – полігон №5 у селі Підгірці Обухівського району. Це єдине офіційне звалище регіону. Воно займає 30 га висотою до 90 м й щороку приймає 400 000 тонн сміття. Київська міська рада планує побудувати сміттєперероблювальний завод у столиці до 2021 року, на це потрібно 3,7 мільярда гривень. Для цього планують залучити інвестора і бюджетні кошти.
Попередня оцінка вартості сміттєпереробного заводу у Львові, який планують почати будувати у 2019 році, становить 23 млн євро. Він має працювати за технологією механіко-біологічної переробки. Поштовхом до будівництва заводу стала жахлива трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі у 2016 році. Тоді 28 травня сталася велика пожежа на полігоні, яку гасили три дні. На одній з ділянок стався величезний обвал сміття і четверо людей загинули – під завалами на глибині до 20 м. Висота сміття на полігоні сягає 65 м на території понад 30 га.
Згідно даних Європейської Бізнес Асоціації, в Україні є 15 заводів з переробки скла, 15 – з переробки паперу, 16 – з переробки металу, 19 – з переробки ПЕТ, 36 – з переробки вторинних полімерів. По всій Україні відкрито 22 сортувальні лінії, але вони не вирішують проблему переробки принаймні більшої частини побутового сміття, а це, як зазначалося вище, близько 300 кг на людину щороку.
З нині діючих в Україні є один сміттєспалювальний завод «Енергія» – у Києві. Він був побудований у 1987 році і сьогодні справляється з 20% твердих побутових відходів столиці. У Києві розташоване найбільше сміттєзвалище в Україні – полігон №5 у селі Підгірці Обухівського району. Це єдине офіційне звалище регіону. Воно займає 30 га висотою до 90 м й щороку приймає 400 000 тонн сміття. Київська міська рада планує побудувати сміттєперероблювальний завод у столиці до 2021 року, на це потрібно 3,7 мільярда гривень. Для цього планують залучити інвестора і бюджетні кошти.
Попередня оцінка вартості сміттєпереробного заводу у Львові, який планують почати будувати у 2019 році, становить 23 млн євро. Він має працювати за технологією механіко-біологічної переробки. Поштовхом до будівництва заводу стала жахлива трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі у 2016 році. Тоді 28 травня сталася велика пожежа на полігоні, яку гасили три дні. На одній з ділянок стався величезний обвал сміття і четверо людей загинули – під завалами на глибині до 20 м. Висота сміття на полігоні сягає 65 м на території понад 30 га.
Згідно даних Європейської Бізнес Асоціації, в Україні є 15 заводів з переробки скла, 15 – з переробки паперу, 16 – з переробки металу, 19 – з переробки ПЕТ, 36 – з переробки вторинних полімерів. По всій Україні відкрито 22 сортувальні лінії, але вони не вирішують проблему переробки принаймні більшої частини побутового сміття, а це, як зазначалося вище, близько 300 кг на людину щороку.
«Трансекосервіс» – європейський підхід до сортування сміття, успішно реалізований в Україні
У цьому розділі ми хочемо розповісти про чи не єдиний сміттєпереробний завод в Україні, який відповідає усім нормам та вимогам до подібних установ. Якби такий завод був у кожному місті, ми б взагалі не знали, що таке сміттєзвалище.
| Історія технології У 2010 році ТОВ «Трансекосервіс» почало шукати сучасні шляхи переробки сміття. Проаналізувавши світовий досвід, зупинилися на процесі біоремедіації. Цей безпечний для навколишнього середовища та відносно дешевий спосіб переробки відходів – ідеально вписався у потреби українських полігонів. Розвинені країни, як от США, давно працюють над розробкою спеціальних бактерій, які б пришвидшили період розкладання відходів. Такі бактерії вивели і успішно використовують за призначенням. На це витратили мільярди доларів. Купувати такі бактерії чи викупити технологію надто дорого, тому «Трансекосервіс» зосередився на пошуках альтернативного рішення і його знайшли. |
| Біоремедіація Біоремедіація – це очищення ґрунтів чи вод завдяки використанню метаболічного потенціалу біологічно активних складових, що природно містяться у цих ґрунтах і водах. Наші науковці вивели ензими та природні мікроорганізми, які пришвидшують біохімічні реакції. Грубо кажучи, додавши необхідну кількість ензимів у контейнер зі сміттям, розкладання відбудеться у десять разів швидше, ніж за природних умов. Мова йде про органічне сміття. За словами, засновників компанії, органічне сміття складає близько 65% українських побутових відходів. Перероблене шляхом біоремедіації сміття перетворюється буквально за рік на компост, який використовують у садівництві тощо. |
Завод з переробки сміття, за запатентованою технологією та дотриманням усіх європейських стандартів, було побудовано за рік та здано в експлуатацію у 2015 році у місті Богодухів Харківської області. Проект розрахували так, щоб забезпечити місту та прилеглим територіям, стандартизоване сортування та переробку відходів. Замовником виступила Харківська обласна державна адміністрація, будівництвом займалося ООО «Ековтор». Проект підпав під держпрограму й мав бути 100% фінансованим, проте з необхідних 116 млн гривень було профінансовано лише 44 млн. За ці кошти було рекультивоване старе сміттєзвалище, на його місці побудовано сучасний комплекс по управлінню комунальними відходами, а також котлован першої черги. На фінансування 2 та 3 будівельних черг проекту кошти не надали. «Трансекосервіс» вірили у свій проект та дуже хотіли довести, що розробка працює і дає позитивні результати. Тому за власні кошти самостійно закупили мінімальний набір обладнання, щоб завод можна було запустити в дію. Сьогодні підприємство функціонує в рамках закладеної технології.
Богодухівський завод з переробки сміття було побудовано на території старого полігону. За два роки полігон був повністю розчищений від сміття, яке шляхом біоремедіації перетворили на компост. Завод повністю закриває потреби Богодухівського району з переробки побутового сміття. Крім того, завод оснащено автономною системою опалення, що працює на відходах.
Як відбувається процес
- Сміття потрапляє на завод, де на сортувальній лінії відходи розподіляють за категоріями.
- Зібраний пластик, папір, скло збирають і відправляють на спеціалізовані заводи-партнери.
Що далі
Решту органічних відходів відправляють на переробку у спеціальний котлован, на дні якого є дренажний шар і геомембрана для попередження потрапляння фільтрату (рідини, що утворюються внаслідок розкладання сміття) у ґрунтові води.
- Зібраний фільтрат потрапляє у спеціальні резервуари, а далі через реактор проходить систему очистки.
- Додані у сміття біологічно активні компоненти пришвидшують компостування.
- Процес природного розкладання знаходиться під постійним контролем та коригується за необхідності. У котловані встановлені репери для контролю за товщиною шару та процесом компостування.
Богодухівський завод з переробки сміття уже кілька років успішно працює й повністю справляється з потребами регіону. Не віриться, але на території заводу немає навіть запаху відходів.
Щодо будівництва сміттєпереробного заводу за технологією біоремедіації звертайтеся
Телефон: +380 (67) 637 44 37
Пошта: transekoservice@gmail.com
Пошта: transekoservice@gmail.com
Підтримайте проект своїми лайками і шерами! Зробимо Україну чистою!