Бюджетна подорож Закарпаттям: Солотвино – Синевир
«На озеро можете поїхати. Воно у нас гарне. Аби ще туристів було менше, то, може, і сам туди їздив би» – так ми дізналися від дідуся із Солотвино про Синевир. Кажуть, найкраща подорож – та, що не спланована. От і ми, поїхали шукати пригод. На Закарпатті.
Яким вітром нас занесло у Солотвино, то буде інша історія. Сьогодні піде мова про подорож із краю солоних озер до блакитного ока Карпат. Озера, яке відоме, мабуть, кожному українцю. Це Синевир. Про саме озеро, кохання-зітхання Сині та Вира та інші цікаві факти можете почитати тут. А далі піде мова про відпочинок у Солотвино та на озері Синевир.
Незважаючи на те, що поїхали машиною, все ж розраховували на бюджетний відпочинок. Тож, про всяк випадок, із собою взяли:
- двомісний намет, не буду рекламувати фірму, проте, дякувати Богу, двошаровий і, як виявилося, дійсно водонепроникний;
- портативний холодильник – взяли у друзів, пізніше собі такий же купили – річ незамінна;
- купальні костюми і деякі теплі речі.
Відпочинок у Солотвино: декілька слів
Чесно кажучи, Солотвино вразило досить добре розвиненою інфраструктурою, як для такого маленького міста. Зупинились у невеличкому, до 10 номерів, готелі. За ніч заплатили 200 грн. Готель знаходиться недалеко від залізничної станції, куди, до речі, кожні два дні ходить потяг зі Львова. Таких міні-готелів у Солотвино досить багато, особливо біля знаменитих Солотвинських озер. Там влітку можна зупинитись у літньому будиночку чи пансіонаті.
Джерело фото: tourinform.org.ua.
Вранці пішли на солоні озера, які нам так розрекламували місцеві. Знаєте, це була саме та ситуація, коли вам щось дуже сильно вихваляють. Але побачене не виправдовує очікувань. Людей дуже багато. Хтось приїхав розважитись, хтось із оздоровчою метою. Кажуть, лікувальні властивості Солотвинських озер відомі далеко за межами України. Найбільше серед них – озеро Кунігунда. Плавати там навряд чи вийде: озеро, хоч і найбільше, але мілке. Відпочинок на Солотвинських озерах більше підійде для тих, кому важливі їх лікувальні властивості. Для усамітнення треба шукати інше місце.
Поки ми місили лікувальні грязі, розговорились із дідусем – той порадив поїхати на озеро Синевир. До цього про карпатську перлину нічого не чули. А от розбити намет біля високогірного озера нам здавалося гарною ідеєю.
Шкода, але нам не вдалося потрапити до Музею історії соляних копалень, адже Солотвино відоме саме завдяки видобутку солі, який розпочався тут ще у 2 ст. н. е. Крім того, тут розташована алергологічна лікарня, де на глибині 300 метрів лікують від астми.
Цікавий факт про Солотвино: місто знаходиться на самісінькому кордоні з Румунією. Місцеві вільно володіють українською, російською і румунською.
Відпочинок на Синевирі – на чому можна економити
Дорога Хуст – Синевир
На чому не можна зекономити у подорожі до Синевиру, так це на машині. Їхали по трасі Н09. Дорога від Солотвино до Хуста, яку нам порадили, досить непогана. На виїзді з Хуста купили у супермаркеті продукти на декілька днів. От і портативний холодильник знадобився. До речі, як для маленького містечка, здивували розміри супермаркету. Він знаходиться на вулиці Львівській. Мабуть, вся справа у близькості до кордону.
Дорога далі – це щось із області фантастики. Їхали в бік Драгово, Колочави, потім – Синевиру, Синевирської Поляни і, нарешті, саме озеро. Якщо є можливість, їдьте на джипі. Місцями дороги взагалі немає. Але краєвиди! Повітря! Це щось неймовірне. Краса Карпат повністю перекриває погане враження від роботи «Укравтодору».
Гірські річки, що спускаються серед смерекових долин, така бажана прохолода влітку – раджу всім: приїжджайте на Закарпаття.
По дорозі до Синевиру майже не бачили туристичних автобусів. А ось таких туристів з дзвіночками зустрічали неодноразово. Нам було незвично їх бачити – гуляють собі самі, без супроводу. Як їх потім місцеві знаходять, не розумію.
Дорога вгору до Синевиру
Їхали вздовж річки Теребля – про дорогу мовчу. Одне добре – загубитися важко, дорога там одна і на озеро точно потрапите.
Виявилося, вхід на озеро платний: 12 грн/особа. Синевир – то частина Національного природного парку, тому розбити намет біля нього не можна, купатись теж заборонено.
Найближча точка до озера, де можна зупинитися, – невеличке туристичне містечко. Там ціна за ніч стартує від 60 грн. Це територія підніжжя Синевиру. До самого озера йти пішки вгору близько кілометра – на то воно й високогірне. Можна їхати машиною, але за це треба буде заплатити 30 грн. Раджу все ж таки не шкодувати ніг і йти пішки: вздовж гірських струмочків, будиночків із джерельною водою, смерек… краса.
Ще більша краса чекатиме вас біля самого озера. Це те місце, яке краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Біля Синевиру є колиба, де можна скуштувати традиційні закарпатські страви, у тому числі річкову форель. Також є сувенірна крамничка.
Де розбити намет на Синевирі і скільки це коштує
Тож, насолодилися красою Морського ока Карпат і рушили на пошуки місця ночівлі. У готелі вирішили не зупинятися. Недалеко від Синевиру і вздовж Тереблі є спеціально облаштовані кемпінгові стоянки: встановлені дерев’яні столи і місця для вогнищ.
Обрали невеличку галявину біля річки. Через декілька годин, після того, як ми облаштувалися, приїхали представники нацпарку і затребували гроші за стоянку. Розбити намет нам коштувало 15 грн на день. Мовляв, це спеціальні ділянки, де прибирають сміття і т. д. Коли ми показали на купу пластикових пляшок біля води, їм таки довелось їх зібрати. За розведення вогнища беруть окремо плату, точно не пам’ятаю – близько 10 грн.
Особливості відпочинку в горах
Відпочинок у наметах – це не тільки економія грошей, а й незабутні враження і досвід, які ви ніколи не здобудете, сидячи у готелі. Такого зоряного неба, як на Закарпатті біля Синевиру, я ніде не бачила! Таке враження, наче зорі хто навмисно там сидів малював.
Приїжджайте відпочивати на Синевир. Не пошкодуєте. Наостанок маю декілька застережень:
- Беріть із собою теплі речі і міцні водонепроникні намети. Однієї ночі нас застав у горах дощ і сильний вітер. То ми думали, що нас разом з наметом, як Еллі, занесе десь далеко у країну Оз. Зранку все заспокоїлось і світило сонце. Погода там досить мінлива.
- Беріть із собою крем від засмаги. Згоріти на сонці в горах дуже просто.
- Їжею краще запастися. В маленьких селах поблизу Синевиру магазинів практично немає, а якщо і знайдете – то вибір невеликий.
Незважаючи на погані дороги і маленькі негаразди, закарпатський відпочинок Солотвино – Синевир нам дуже сподобався. Хоча, мушу зізнатися, Блакитна перлина Карпат вражає більше. Це місце, де має побувати кожен українець. І не тільки! Джеффрі Пайєтт, наступна подорож має бути до Синевиру!
Автор фотографій у статті: Tetiana Smirnova.
