Loading...
Українська
Українська Русский English
Додати об'єкт Моя карта
"

Ландшафтний парк у Буках: рай на березі Роставиці

21732

В першу чергу туристів приваблюють великі міста зі столітньою історією і безліччю пам'яток. У скромних поселень, що розташовані поодаль від зручних трас, мінімум шансів заманити до себе розпещених мандрівників.

Але маленький ландшафтний парк у Буках, що знаходиться на відстані ста з лишком кілометрів від столиці, зміг зробити неможливе. Причому не завдяки природним красотам або археологічним старожитностям. А в результаті дій однієї людини.

Місцевого сквирянського бізнесмена Івана Суслова. Інформація про нього на просторах інтернету гуляє суперечлива. Характеристики різняться від «всевладного в тутешніх краях буржуя», до «мецената, який годує весь район».

Як би там не було, саме він у 1996 році викупив майже 3 гектари землі на березі річки Роставиця. Звів тут міні-ГЕС, своє родове гніздо, а заодно вирішив урізноманітнити околичну територію, заклавши ландшафтний парк у селі Буки Київської області.

Церковний вступ

Причому підійшов Суслов до справи з душею.

Першим зустрічає гостей храмовий комплекс.

Він складається з двох каплиць, Святого Миколая та Святого Олександра, сполучених ажурним містком. Церкви Святого Євгенія Великомученика, що спирається на велике кам'яне підмур’я.

  • Не забудьте зазирнути в підземну хрестильну кімнату, де вас зустрінуть фігури апостолів.

До складу комплексу входить також дзвіниця Святого Даниїла, побудована у формі свічки. На ній можна побачити скульптури Андрія Первозванного, княгині Ольги, її онука Володимира Красне Сонечко і Святого Антонія Печерського.

А також... прочитати на табличці присвяту батькові екс-президента України Данилові Кучмі. З чого така шана? Розповідають історію про те, як Леонід Кучма допоміг дістати ліки для молодшого сина Суслова – Олександра. Правда це чи красива легенда – хто ж вам окрім самого Суслова скаже.

За проект храмового комплексу з парком у Буках архітектор Юрій Бабич отримав у 2007 році Державну премію України в галузі архітектури.

Храми вийшли дійсно гарними. Стріла дзвіниці, спрямована в небо. Мовчазно-спокійні скульптури ангелів і святих. Невелике озерце біля підніжжя храму Святого Євгенія. Величезні камені, на яких спочиває каплиця і храм.

Привіт зі столиці

А он, в парі десятків метрів, до болю знайомий фонтан. Ба! Та це ж старий трудяга з майдану Незалежності – фонтан Дружби народів, який дав неофіційну назву всій площі – «Рулетка».

Він був встановлений до 1500-річчя з дня заснування Києва, і кількість його струменів дорівнювала цій даті. Після реконструкції Майдану в 2001-му, фонтан повільно розвалювався десь на складі, поки його не викупив Суслов для ландшафтного парку в Буках.

Оце, виявляється, ностальгія замучила за минулими часами.

Між храмом і дамбою

А наш шлях лежить далі – до другої частини екскурсійного об'єкта – власне ландшафтного парку в Буках Київської області.

По дорозі зустрічаємо багато цікавого.

Панорама «хазяйського» берега Роставиці, закритого для туристів. Водонапірна башта, ніби в музеї води опинився. Особняк-замок, що віддзеркалюється в озері. Буяння зелені. Забавні небачені рослини, які щільним килимом покривають узбіччя (нога не піднімається наступити).

«Коло сили» – такий собі міні-Стоунхендж. Ділова ворона, що гордою статуєю застигла на верхівці фігурного стовпа.

Максим Горький, улюблений письменник Суслова, який задумливо вдивляється вдалину.

І, звичайно ж, сімейство величезних жаб-скарбничок, що уособлюють благополуччя і достаток, куди з радістю кидають монетки відвідувачі. Цілком логічно. Якщо дочекатися, поки ропухи наповняться під зав'язку і пустити накопичені кошти у справу, можна буде побудувати ще не один храм.

Заодно хороше щеплення від жадібності. Навряд чи комусь захочеться, що б його «давила жаба» таких розмірів.

Парк, що приніс славу

А ось, нарешті, і ворота в Буцький парк. Причому відразу ж – сюрприз. Підводний міст. Здалеку – звичайний місток через дамбу. Підходиш ближче – аж ні. Він по вінця залитий річковою водою, над якою височіє лише декоративна огорожа, та вузенькі містки для проходу.

За чутками, настільки несподіваний архітектурний трюк застосували, щоб машини, проїжджаючи по мосту, прибували до будинку господаря з очищеними від дорожнього бруду колесами.

Адже логічно, не посперечаєшся.

  • Парк зачиняється о 17:00, по буднях тут також побувати не вийде, можна лише погуляти біля храмів.

На алею казок, заповнену скульптурами міфічних персонажів, і до міні-зоопарку ми не потрапили – пізно. Остання екскурсія в ту частину парку відбувається о 16:30.

Що стосується зоопарку, може, воно і добре, кажуть, умови утримання звірів залишають бажати кращого. А псувати враження видом затиснутих у тісних клітках тварин не особливо хотілося.

Екскурсії в парк у Буках платні, від 10 до 20 грн, залежно від розмірів групи.

Водне дихання Роставиці

Нижній парк, відкритий для відвідувачів, невеликий, але цікавий. Чарівний весільний камінь із самого Єрусалиму, магніт для молодят, які бажають довгого щасливого спільного життя. Ажурні альтанки, летючі містки, грізні грифони, інші різноманітні скульптури, масивні камені, дзюркотливі фонтани, іскристі водоспадики.

Навколо велика кількість води. Вона переливається, сяє на сонці, заспокійливо дзюрчить під ногами. Відчуваєш себе таким собі Робінзоном Крузо на невеликому, правда, цілком людному острові.

Пік туристичної активності в парку припадає на полудень, коли підкочують численні весільні кортежі. До речі, фотозйомка нареченим коштує недешево – 500 грн.

Тихіше за все з ранку та ближче до закриття.

На території працює ресторан, можна також взяти кави на винос і насолодитися напоєм, влаштувавшись над річковою гладдю. Є навіть невеликий готель.

Весь доступний для огляду парк можна обійти за два, максимум, три години. Не Софіївка і не Олександрія, де можна гуляти цілими днями, але теж цікаво.

Парк у Буках – це приклад вдалого використання грошей. Не просто нагромадження «бабла» за прикладом горезвісного Скруджа, а вкладення в те, що залишається після нас і робить Україну ще трішки гарнішою.

Як дістатися до Буків

Найпростіше, звичайно, автомобілем. По одеській трасі до повороту на Фастів і далі по карті. Варто враховувати, що зараз значна частина дороги на Одесу ремонтується, а після з'їзду на селищні «дороги» швидкість доведеться скинути до мінімуму, щоб не залишити в місцевих ямах більшу частину ходової.

Громадським транспортом потрібно доїхати до автовокзалу райцентру Сквира. З Києва – або зі столичного Південного автовокзалу, або маршруткою від метро «Либідська».

Зі Сквири через Буки проходить два автобуси – о 10:20 та о 12:20. Якщо приїжджаєте пізніше – спробуйте зловити попутку (що дешевше) або таксі (відстань до 14 км).

Назад або через ту ж Сквиру (останній рейс на Київ о 17:40), або через Білу Церкву (до неї 40 км).

Щасливої дороги!

У статті використані фото автора.

Вам також може бути цікаво:

Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям :)
Facebook (0)

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати