Loading...
Українська
Українська Русский English
Додати об'єкт Моя карта
"

Відпочинок у Росєйці: чисте море, романтичний маяк і товариство пеліканів

35414

Глибоко-глибоко в нетрях Одеської області сховався чудовий морський курорт, про який багато хто ніколи не чув. Безлюдні пляжі, тисячі чайок, поважні чаплі і красені пелікани чекають тих, хто не полінується вибратися до бессарабських країв.

На Росєйку мене привела цікавість – поняття не мала, що там, на далекому морському узбережжі. Цей берег виявився «білою плямою» не тільки для мене: навіть знайомі одесити нічого про нього знали.

Подорож до надр Одеської області почалася з автовокзалу, що біля Привозу. Їхати просто до чорта на кулички. Трястися автобусом по дорогах, які ніби постраждали від метеоритного дощу, – 5 годин! У цей час з вікна відкривалися такі «панорами», що хотілося схопити сумку і бігти, бігти до рідної Одеси-мами не оглядаючись. Тільки уявіть: пекельна суміш чахлого, вигорілого степу із сірим смутком «совка», обшарпані будівлі на кшталт «автопавільйон на честь 50-річчя СРСР», недоглянуті села з похиленими будиночками... Розруха і туга! Мабуть, тільки розважальний заклад «Далеко від дружин», що зустрівся в цих нетрях, викликав посмішку. Але так було тільки доти, поки я не вийшла до моря. Всі тягарі були забуті. Тутешній берег дійсно прекрасний. І він з лишком компенсував усі «принади» п'ятигодинної їзди.

Де зупинитися у Росєйці: ціни на проживання

Росєйка – це назва селища, що належить до села Приморське Татарбунарського району. Влітку це веселе містечко, де повно відпочиваючих. З житлом особливих проблем немає. Ще з радянських часів на курорті залишилося досить багато баз відпочинку. Беруть не дорого, але і умови залишають бажати кращого. Іноді навіть туалет радянського зразка: бетонний «М/Ж» віддає характерним «парфумом». Ще трапилося ось таке творіння «совка».

Але з'явилося й чимало нових котеджів, що виросли зовсім недавно. Після анексії Криму будівництво на курорті пішло повним ходом. Зараз баз та гостьових будинків на Росєйці близько 60. А так виглядає центральна вулиця, що веде до пляжу.

Отже, про ціни на відпочинок у Росєйці:

  • 70–80 грн з людини за добу – економ-варіант на базі або в приватному секторі, без харчування.
  • 100–180 грн – місцевий напівлюкс з вентилятором, телевізором, зручностями на поверсі.
  • 200–350 грн – середня вартість номера (економ або поліпшеного) з харчуванням.
  • 250–450 грн – місцеві люкси, без харчування.
  • 180–210 грн – оздоровлення дитини у місцевому дитячому таборі.

Я оселилася в приватному секторі. Ціна – 70 грн з людини. На другому поверсі котеджу мені виділили досить скромну, але простору кімнату. Все просто: тумбочка, стіл, кілька стільців і ліжко. Загальна кухня і досить «цивільні» зручності. З мінусів: стіни і підлога такі, що чути все, чим займаються сусіди. Але головне, господиня виявилася на рідкість привітною і дбайливою людиною.

Ціни у Росєйці на харчування

Багато баз відпочинку, пансіонати пропонують триразове харчування. В середньому – 100–150 грн з людини в день. Якщо весь час гуляєте, можна обрати, наприклад, одні сніданки. Або ж харчуватися в місцевих кафешках. Їх не так вже багато, але можна підшукати варіанти. Якщо ви взялися готувати самостійно, варто частину продуктів привезти із собою. В центрі є магазини, але ціни трохи вищі, ніж у супермаркетах. Місцевий ринок – це 5–7 бабусь, які торгують молоком і овочами. Помідори коштували 30–35 грн, морозиво – 8–15 грн. У цілому, хоча край далекий, ціни тут нижчі, ніж на пляжах тієї ж Одеси. На Ланжероні келих пива – 18 грн, на Росєйці – 12 грн. Місцевий безалкогольний «Мохіто» – 8 грн, одеський – 25–35 грн.

На пляжі курорту Росєйка голодувати не доведеться: звичне «гаряча кукурудза, холодне пиво, креветки», лунає з усіх боків. Крім того, тут багато барів, де можна сховатися від сонця в затінку і скоротати час за кухликом квасу, пива або «подружитися» з кальяном.

З приводу ляпанців, купального приладдя, різних кремів турбуватися не варто: в центрі селища є речовий ринок. Мило ручної роботи – 30 грн, крем від комарів – від 20 грн. Останній, до речі, варто взяти: ввечері кусаються, гади.

Вода – привізна

Якщо їдете своєю машиною, не зайвим буде прихопити бутильовану воду. Бо вода тут привізна. А та, що тече з кранів – солонувата. Можливо, у дорогих готелях ситуація інша, але в приватному секторі відмитися від солі я так і не змогла. Сама вода милиться жахливо, а чаю з неї ну ніяк не завариш. Так що заздалегідь уточнюйте цей момент у господарів. Якщо ви не захопили із собою питну воду, не біда: її можна купити. 7-літрова баклага – 24 грн.

Містки, які ведуть до моря, – місцевий атракціон

Росєйка – край лиманів і озер. Курорт оточений водоймами з трьох сторін. Щоб дістатися до моря, потрібно подолати озеро Джантшейське. Йти доведеться по дуже довгих забавних дерев'яних містках.

Таких містків досить багато, але більша частина в аварійному стані. Реально хороший надійний міст я знайшла тільки в центрі курорту. Мені було незручно ним користуватися – далеко обходити. Так що доводилося ступати по спорудженню з хиткими дошками, що злегка покосилося. Зате на лимані можна побачити багато різних птахів. А якось увечері наді мною пролетіла ціла зграя пеліканів.

Нескінченні пляжі Росєйки: гарні для відпочинку з дітьми

Море дуже красиве – грає сапфірами і смарагдами, точно як на картинках про райські береги! Мій фотоапарат ну ніяк не передасть усю цю красу. На пляжах приємний, чистий пісок. Людей багато тільки в центрі курорту, неподалік від барів: відпочивальників майже як на одеському Ланжероні. Але варто трохи пройтися, і берег стає зовсім безлюдним.

Вхід у море – похилий, дно – піщане. Уздовж берега виграють мільйони черепашок. Відпочинок на Росєйці підійде для сімей з дітьми. Бо море, що називається, «по коліно»: до глибини йти метрів 15. Далі можуть відвести душу любителі далеких запливів: жодних буйків і обмежень.

Розваги: чим зайнятися в Росєйці

Рибалка. Та яке там море! Любителі порибалити зависають на містках біля лиману, забувши про все на світі. Тут водиться багато чого цікавого, так що не забудьте вудки. А якщо закинути снасті в море під час шторму можна розжитися нормальним уловом. Наприклад, морські язики, кефаль і краби стали здобиччю компанії хлопців, що відпочивали на березі «дикуном». Юшка вийшла відмінною!

А якщо темної-темної ночі пройтися берегом моря, зустрінете цілу бригаду рибалок, які виловлюють рибу майже в промислових масштабах. Можна сторгуватися з ними на місці.

Водні розваги. Катамарани (100 грн за годину), водні скутери, банани, надувні гірки (10 грн спуск).

Дискотеки. По барах і нічних клубах я особисто не ходила, але чула їх чудово. Гучна музика та щасливі крики відпочиваючих лунають над Росєйкою години до 2-ї ночі. Якщо любите тишу, вам на сусідній курорт, в Катранку.

Цілющі грязі. Ця місцевість вважається бальнеогрязьовим курортом. Розпитаєте у місцевих, вони розкажуть, як дійти до озера, яке цінують за його лікувальні властивості. Кажуть, грязі допомагають відновленню опорно-рухового апарату.

Пам'ятки Росєйки

Маяк «Шагани»

Це найромантичніше місце на всьому узбережжі. Якщо довго-довго йти берегом моря, ви обов'язково його побачите. В дорозі – близько години. Напрям – вліво від центру курорту. Маяк існував тут ще з часів Румунії. Його встановили саме на цьому місці, оскільки десь за 500 метрів від берега починаються скелі, які приховує під собою море. 16-метровий маяк подає особливий сигнал, таким чином попереджаючи судна про небезпечну ділянку.

Запалюється він автоматично десь близько восьмої години вечора. І видно його на всьому узбережжі. Цього літа маяк чекає капітальний ремонт – нинішню споруду було зведено у радянський час, і вона встигла пошарпатися. Не дивно: кажуть, восени, в негоду, здіймаються такі хвилі, що розбиваються об маяк!

Національний природний парк «Тузловські лимани»

Півгодини берегом моря від маяка – і ви в Національному парку «Тузловські лимани». Його створили зовсім недавно – в 2010 році, щоб захистити флору і фауну. Адже в місцевих озерах промишляють браконьєри, та й мисливці виходять на «стежку війни». Втім місцеві кажуть, що браконьєрство все одно процвітає, часом з цим намагаються боротися активісти.

Національний парк «Тузловські лимани». Зйомка квадрокоптером.

Людей немає взагалі. Якщо дійдете до так званої прорви, зверніть углиб лиманів. Тут живуть тисячі птахів! Першими на непроханих гостей реагують чайки, а поважні пелікани сидять на своїх острівцях до останнього. Але дуже близько до себе птиці не підпускають.

До речі, вечорами углиб лиманів краще не заходити. Хлопці, які відпочивали неподалік від заповідника «дикунами», розповідали, що ввечері чули виття шакалів. А місцеві розкажуть вам історії про зустрічі з дикими свинями та іншою живністю.

Національний парк «Тузловські лимани». Зйомка з квадрокоптера.

А це та сама «прорва». Колись її створили для того, щоб лиман сполучався з морем, і туди заходила риба. Але зараз цю величезну канаву занесло піском. І вода стоїть хіба що під час сильного шторму.

Біля прорви і «пташиного царства».

Уздовж берега моря також дуже багато птахів, які стривожено злітають, помітивши подорожнього. Я опинилася на косі. З одного боку – озеро, з іншого – море. Йти нею можна нескінченно, до курорту Лебедівка.

Куди вибратися на день: екскурсії з Росєйки

Вилкове. З Росєйки пропонують організовані екскурсії до «Української Венеції». Але виїзд – раз на 4 дні. Час мені не підходив. Тому я вирішила вибратися на води Дунаю самостійно. Не найкращий варіант, тому що у дорозі доведеться провести майже цілий день, а на Вилкове залишиться всього 3 години. Але і за цей час можна встигнути скупатися в дельті Дунаю, побувати в гостях у старовірів і покататися по каналах. Найняти човен легко, ціна – 300 грн за годину, місткість – близько 10 осіб. Якщо вас мало – не біда, можна спробувати до когось підсісти.

Як самостійно з'їздити до Вилкового з Росєйки? О 7-й ранку відправляється автобус на Татарбунари (25 грн). Йде близько 1,5 год. Далі залишається час зазирнути на ринок у Татарбунарах, що за 10 хвилин пішого ходу від автостанції. Автобус, що йде до Вилкового, відправляється о 9:15. На місці – близько 11-ї ранку. Ціна – 50 грн, але може не бути місць, і доведеться частину шляху їхати стоячи. Назад з Вилкового потрібно виїхати о 15:00. Пересадка в Татарбунарах, на Росєйці ви близько 19:00.

  • У Сільську садибу зеленого туризму «У Меланії» (бессарабське вино, пампушки, пісні, дегустація страв).
  • У Білгород-Дністровський подивитися на Аккерманську фортецю.
  • В Одесу, Ізмаїл.

Що взяти із собою

  • Бессарабське вино. Від місцевих господарів – по 20 грн за літр, на ринку – 35–40 грн.
  • Черепашки та інші сувеніри. Можна подарувати ось таку «розфарбовку» за 20 грн або назбирати таких же на безлюдному березі. А ще на місцевому ринку безліч магнітиків і різних виробів із написом «Росєйка».

  • Бринзу з овечого молока. Дуже смачна річ, продають по 60–70 грн за кіло. Я брала на ринку в Татарбунарах.
  • Рибу. В цьому краю рибу не ловить тільки ледачий, продають на ринку.

Як дістатися до Росєйки

Автобусом

  • Як я вже згадувала, я їхала з Одеси. Влітку автобус відправляється кілька разів на день від автовокзалу, що біля Привозу. Останній рейс Одеса – Приморське о 14:25, на місці – о 19:30. Доїжджає до так званого КПП. Ціна в касі – близько 80 грн, але водій попросив ще 10 грн зверху за доставку до курорту.
  • Другий варіант – доїхати до Татарбунарів (автобуси з Одеси відправляються щогодини). А там пересісти на автобус до Росєйки, останній – о 18:00. Також можна взяти таксі на автовокзалі Татарбунарів. У середньому ціна 350–400 грн, їхати близько години.

До речі, ось приголомшливі види міської автостанції в Татарбунарах. Поруч стоять дерев'яні стільці з радянського кінозалу – шкода, не влізли в кадр.

  • Крім того, до Росєйки курсує прямий рейс з Кишинева, у дорозі – 7 годин. Так довго через екстремальну дорогу – гірше нікуди.

Своїм авто

Їхати до Одеси машиною і легше, і швидше – 2 години. Справа в тому, що дороги в степу, де пройшовся грейдер, набагато кращі за ті залишки асфальту, якими повільно повзе автобус. І там іноді женуть і під 100 км/год. Так що місцеві радять не вірити навігатору, а питати дорогу в інших водіїв або господарів, до яких ви їдете. Якщо ви їдете з Одеси, слід проїхати Маяки – Монаші – Сарата – Татарбунари – Зарічне – Лиман – Приморське – Росєйка.

Приморських – цілих три. Не переплутайте!

Росєйка знаходиться в селі Приморське Татарбунарського району. Але в Одеській області є ще два Приморських, і вони обидва – курорти. Я так мало не втрапила, найнявши житло зовсім в іншому селищі. Побачила помилку в останній момент. Що стосується самого села, в якому знаходиться Росєйка, мені воно здалося депресивним. Місцеві навперебій розповідали не про красу та історію бессарабського краю, а про проблеми. Займатися тут особливо нічим. Молодь їде. Розваг немає. Навіть Палац культури давно покинутий. Люди в основному вирощують худобу, яку потім здають підприємствам.

А землі засаджені зерновими, які виживають без поливу – прісна вода тут дуже дороге задоволення. Ввечері з моря можна побачити червоне небо – горять цілі поля. Так їх очищають від стерні. Ще один місцевий промисел – рибалка. Але і з цим стає гірше. Всяка хімія з полів потихеньку перекочовує в лимани. Місцеві скаржаться, що риба йде. Так що варто поспішити в цей куточок, який загубився в бессарабських просторах. Насолодитися красою чистого моря, просторами узбережжя і спілкуванням зі зграями пернатих красенів. Хто знає, яким стане цей берег по закінченні декількох років.

У статті використано фото автора.

Якщо стаття сподобалася, розкажіть друзям :)
Facebook (0)

 

 

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати