Побачити двох «Попів» – універсальний маршрут за 4 дні
Маршрут сходження на Попів Іванів – Мармароського та Чорногірського – досить не простий і потребує хоча б мінімальної фізичної підготовки. Це круті підйоми висотою у 2 кілометри, круті схили подекуди сягають 45 градусів. IGotoWorld.com вирушає у чотириденний похід одними з найчарівніших вершин Карпат – двома Попами Іванами.
У поході ми відвідаємо не лише мальовничі вершини. На шляху зможемо насолодитися одним з найвищих водоспадів у Карпатах – Ялинським водоспадом. Прогулюючись кордоном з Румунією, побуваємо понад хмарами, а якщо пощастить – станемо свідками неперевершених краєвидів Українських та Румунських гір.
Отримання дозволу
Ви вже, певно, замислилися, чи можна так просто гуляти кордоном? Якщо ні, то варто. Мармароський масив розташувався у Східних Карпатах, більша частина його лежить на території Румунії. У межах України пролягають його північно-західні околиці – Гуцульські Альпи. Ділянку, до складу якої входять Мармароси, охороняє Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України. Тож для походу цим маршрутом необхідно отримати дозвіл.
Подавати заявку слід щонайменше за 2 тижні до здійснення походу. Заявка оформлюється у вигляді листа на ім’я командира Мукачівського прикордонного загону. В листі наводиться поіменний перелік усіх учасників походу, їх паспортні дані, детальний опис маршруту й термін перебування. Надіслати заявку можна рекомендованим листом або факсом.
Поштова адреса: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї, 45.
Факс/телефон: (03131) 2-25-21.
Копію підписаної заяви треба відправити електронною поштою: mukachevo_zagin@pvu.gov.ua.
За декілька днів до походу слід зателефонувати до села Ділового й уточнити, чи надано дозвіл.
У день виходу на маршрут треба зареєструвати всіх учасників. Після старту керівник групи повинен щоденно звітувати черговому відділу про місцезнаходження та стан групи за допомогою смс приблизно такого змісту: «Командир групи Прізвище, дійшли до такої точки».
Після проходження маршруту по кордону, перед сходженням на Попа Івана Чорногірського, діставшись запланованого місця, керівник телефонним дзвінком має сповістити про успішне завершення подорожі.
День 1. Водоспад Ялинський. Зупинка на полонині Лисича
Неподалік села Ділового, прихований від людського ока, в урочищі Ялин розташувався один з найвищих у Карпатах водоспадів. З усіх боків він оточений дикою карпатською природою. Тут, далеко від цивілізації, панує неповторна атмосфера.
Потрапити до нього можна маркованою стежкою, яка швидше схожа на дорогу, що веде від села Ділове. Тож бажаючі відвідати цю природну пам’ятку основну частину шляху можуть здолати на авто або іншому транспорті. Однак останні півтора кілометри все одно доведеться дертися вгору стрімкою лісовою стежкою.
Поворот на урочище Ялин позначено відповідною табличкою, поруч обладнано невелике місце для відпочинку. Ті, хто вирушив у піший похід, тут можуть трохи відновити сили.
Тож, стрімко набираючи висоту, спочатку піднімаємося стежкою, що в’ється лісом, а потім виходимо до водяного потоку. Ще трохи вгору за течією – і ми заходимо в глухий кут з височенною скелею, із самого верху якої неспішним потоком спадає Ялинський водоспад.
Висота падіння води сягає 26 метрів, навколо повно повалених дерев, уся місцина оточена прямовисними скелями. Трохи праворуч від водяного потоку на схилі є невеликий грот, який зміг би послужити гарним укриттям для лісових звірів.
Потік збігає зі скель тоненькими струмочками, що створює казкову картину. Безперечно, це місце, де по-справжньому відчуваєш єднання з природою.
Насолодившись красою незайманої Карпатської природи, можна вирушати до запланованої кінцевої точки. Від водоспаду залишилося трохи піднятися вгору вздовж скель, після чого – траверсувати гірські схили примарною лісовою тропою, допоки через 4 кілометри не з’явиться маркована дорога.
Перед сходженням на Попа Івана Мармароського шлях походу першого дня лежить на полонину Лисича, яка розкинулась прямо під ним. Звідти відкривається чудовий вид на гору, звичайно, якщо пощастить з погодою. Частіше за все її можна побачити лише в ті нечисленні моменти, коли вітер скидає з неї щільну ковдру хмар.
День 2. Підкорення Попа Івана Мармароського
Головна мета цього дня – сходження на Попа Івана Мармароського, яким ми могли милуватися ще напередодні з полонини Лисича.
Помалу набираючи висоту та залишаючи полонину далеко внизу, бачимо неймовірну красу Мармароських гір. На самому гребені вітер значно сильніший, тож якщо ви підіймалися у суцільному тумані, вам може казково пощастити, як це було в нашому випадку.
Висота Мармароського Івана сягає 1936 метрів, чого цілком вистачає, щоб побувати над хмарами. Туристична стежка, яка веде до вершини, пролягає по кордону між Румунією та Україною, про що свідчать марковані стовпи.
У середині літа на схилах Мармурового хребта рясно рожевіє Карпатський рододендрон – яскрава квітуча казка. А серед квіточок ховаються кущики яфини, більше відомої нам як чорниця. Зустріти рідкісні квіточки, на жаль, нам не пощастило, адже період цвітіння рододендрону завершується ще в липні, а от вітамінами заправилися ми вдосталь.
За великим рахунком, в Карпати варто потрапити тільки заради цвітіння різних квітів. Це чарівне та казкове видовище! Фото цвітіння не з нашого походу.
Джерело фото: gotothegoal.com
Рухаючись далі уздовж хребта, дістаємося до гори Головачин, з якої вже потроху починаємо скидати висоту. Внизу, під горою, можуть зустрітися прикордонники. Шлях до підніжжя гори Межипотоки пролягає по кордону, тож заблукати тут досить складно. Якщо траверсувати вершини, дорога виявиться легкою та порівняно близькою. А от наступного дня доведеться рясно попітніти.
День 3. Вихід до Чорногори, зупинка на полонині Гропа
Третій день варто розпочати активно і якомога раніше, взявши хороший темп. Адже до підніжжя Чорногори близько 24 кілометрів. Гадаєте багато? Немало. Але здолати реально. Саме тому слід мати хоча б найменшу фізичну підготовку.
Шлях пролягає через вершину гори Межипотоки і продовжується уздовж кордону з Румунією. По дорозі зустрінуться дві «сестринські» гори: мала і велика Нєнєски. Їх краще траверсувати. Однак, якщо ви можете похвалитися чудовою витривалістю, ніхто не заважає ускладнити собі похід.
Далі стежка веде полонинами до витоки Білої Тиси. Тут можуть зустрітися прикордонники, які перевірятимуть ваші документи.
Неподалік від гори Корбул маршрут виводить на сідловину, з якої відкривається чудовий вид на сусідні гори. Вдалині, крізь тонку, немов вуаль, завісу вже проглядатиметься Чорногора.
Під горою Стіг – закінчення прикордонної смуги. Тут зручно зупинитися на обід, а також повідомити прикордонників про завершення маршруту кордоном.
Якщо ви будете рухатися активно та впевнено, то побачите, як поступово на горизонті намалюється могутній Піп Іван, а згодом з’явиться і весь Чорногірський хребет аж до Петроса. Неймовірна краса! Саме заради таких захоплюючих пейзажів і приїжджаєш у Карпати.
Під вечір втома почне нагадувати, що кілометраж перевалив за 2 десятки, але дійти до запланованої стоянки варто. На краю полонини Гропа є джерело, де можна розбити табір. А наступного дня звідси досить зручно розпочати сходження на Попа Івана Чорногірського.
День 4. Підкорення Попа Івана Чорногірського
Від самого початку маршруту очікуватиме доволі стрімкий підйом – за 3,5 кілометри дистанції слід набрати 600 метрів висоти. Та лісом підійматися доволі приємно, і вже за декілька годин ми дістанемося вершини гори Васкул.
Далі стежка звужується і в’ється через щільний підлісок, а згодом прямує стрімко вгору по камінню. Зі схилів Попа Івана починають відкриватися мальовничі види на Чорногірський хребет, а за спиною, десь на горизонті, синіють Мармароси, звідки ми починали похід.
З кожним кроком до вершини все більш виразно видніється закинута обсерваторія Білий Слон. І разом з тим стає сильнішим та холоднішим вітер.
Важко уявити, скільки зусиль у свій час було покладено для того, щоб побудувати з каміння таку велику будівлю на висоті понад 2020 метрів. Сьогодні у стінах обсерваторії знайшла собі притулок місцева рятувальна служба, представники якої охоче роздають туристам свої телефонні номери.
Поруч зі входом до прихистку рятувальників висить термометр. У період нашого підйому на Попа Івана він застиг на відмітці +10 градусів, і це було всередині серпня! Додайте до цього шалений вітрюган – і ви зрозумієте, що таке справжні літні Карпати.
А ми рушаємо вниз по Чорногірському хребту. Дорогою зустрічаємо багато туристів, що зайвий раз підтверджує популярність Чорногори. До речі, до Попа Івана Чорногірського можна дістатися й іншим шляхом – «Побачити Білого Слона».
Похід можна завершити спуском до села Дземброня. Але так ви жертвуєте можливістю побачити неперевершену красу Чорногірського хребта. На шляху до озера Несамовитого – гори Дземброня, Вухатий Камінь, Менчул, Гутин-Томнатик, Ребра, мальовниче озеро Бребенескул. З іншого боку, за поганої погоди такий похід скоріше видасться випробуванням, аніж насолодою. Тому, плануючи похідний маршрут, завжди треба мати запасні варіанти.
Тож підіб'ємо невеликий підсумок: за чотириденний похід нами підкорено 2 великих вершини – могутні велетні Попи Івани, пройдено близько 60 км від Ділового до Чорногірського Попа Івана, в тому числі траверсовано декілька гір на шляху, а найголовніше – побачено та збережено в пам'яті неймовірно багато чудових вражень. Після такого активного відпочинку не гріх і до офісу повернутися :)
Як дістатися: до села Ділового, звідки стартує похід, можна дістатися з Рахова. Найзручніше це зробити замовленим автобусом або таксі, якщо дозволяє кількість учасників. До Рахова, у свою чергу, прямує потяг зі Львова або Івано-Франківська.
Повертатися можна через Івано-Франківськ попутним транспортом з Дземброні або Лазещини, залежно від того, який фініш оберете.
Де зупинитися: перед стартом походу на ніч зручно зупинитися в Рахові. Ціни хостелів від 100 грн за добу. Забронювати житло можна тут.
Наприкінці маршруту, якщо не поспішаєте додому, в Дземброні, Лазещині або Ясіні є чудова нагода зупинитися у комфортабельних садибах або готелях. Ціни стартують від 100 грн за добу в садибах, та від 150 грн – в готелях. По гірській дорозі до Лазещини або Ясіні доїхати є можливість лише замовними «бобиками». Ціна коливається від 200–300 грн на групу. Бронювання житла в Івано-Франківській області тут.
Автор більшості фотографій у статті – Олександр Деміденко, керівник групи походу.
Вдалих та насичених вам подорожей!
