Теребовля. Стародавня Подільська перлина із затишним сьогоденням
Райцентр у Тернопільській області, що затишно розташувався менш ніж за 40 км від столиці регіону. Одне з найдавніших міст Поділля і всієї країни. Місце, що пам'ятає князів Київської Русі, польських королів, козацьких гетьманів, австрійських владик, вояків ЗУНР і УНР і радянську владу. Місто, яке прокидається ночами від дзвону мечів і свисту монгольських стріл, що доносяться з далекого минулого. Сьогодні здатне порадувати вас чудовою природою, красивою архітектурою та іншими пам'ятками Теребовлі (до 1944 року – Трембовлі).
Історія Теребовлі. Періодичність у всій красі
Люди жили в цих місцях здавна, ще з палеоліту. Але вперше місто згадується в літописах у 1097 році. Засноване Теребовля явно раніше, як мінімум, на початку 10 століття.
Джерело фото: andy-travel.com.ua.
Назву поселення більшість дослідників виводить від слова «теребити» – «корчувати, розчищати» ліс.
За часів Київської Русі місто було центром Теребовлянського князівства, наприкінці 80-х років 11 століття дісталося нещасному Василькові Ростиславовичу, осліпленому в 1097 році. Пізніше, у 1141 році, входить до складу Галицького, а за ним і Галицько-Волинського князівства. Разом із сусідами Теребовля пережило міжусобні чвари своїх володарів з іншими князями, вторгнення угорців, монголо-татарську навалу (місто зруйноване), повільне відновлення краю.
У 1349 році починається польсько-угорський період в історії нашого героя. Він включив у себе реконструкцію та перебудову зруйнованого монголами замку. Отримання магдебурзького права. Будівництво домініканського та кармелітського монастирів. І, звичайно ж, численні татарські набіги, пожежі, повстання й епідемії чуми. У 1687 році Теребовлянський замок останній раз відіграв свою роль захисника міста. Невдало. Татарські загони беруть укріплення і настільки сильно його руйнують, що відновлювати замок більше ніхто і ніколи не береться.
Джерело фото: terebovlya.org.ua.
У 1772 році влада в тутешніх краях у черговий (і далеко не в останній) раз змінюється. Запановує Австрійська імперія. Цей період у житті міста проходив, на диво, спокійно, аж до Першої світової війни.
Після світової бійні Теребовля побувало у складі ЗУНР і навіть побачило війська УНР, які вступили в місто в 1920-му.
До 1939-го знову в складі Польщі, потім фріци, з березня 1944-го, ясна річ, у «дружній сім'ї радянських народів».
Сьогодні одне з найбільш цікавих містечок Тернопільщини з розкритими обіймами чекає гостей.
Отже, поглянемо ближче на пам'ятки Теребовлі.
Одними з найпривабливіших для туристів і понині залишаються:
Залишки Теребовлянського замку
П'ятиметрові зруйновані мури, що височіють на одному з пагорбів, далеко не перша твердиня, побудована в цих місцях. За часів Київської Русі місто захищало дерев'яне укріплення, пізніше обкладене камінням. Воно згоріло під час монгольської навали. Потім був кам'яний замок, збудований поляками в середині 14 століття. І лише в 1630-х на світ з'явився той, чиї пошкоджені, але все одно могутні стіни ми з вами можемо побачити сьогодні. Він стоїть на краю високого обриву, і свого часу змушував багатьох противників задуматися про те, чи не пора їм по домівках. Адже навіть 107 метрів збережених до сьогодні стін, висотою близько 10 і товщиною до 5 метрів, викликають неабияку повагу. А вже раніше...
Джерело фото: castles.com.ua
Досі в Теребовлі розповідають про видатну жінку Софію Хшановську, яка в 1675 році під час облоги замку турками піднімала моральний дух захисників і персонально свого чоловіка – начальника гарнізону Яна Самуеля. Вона увірвалася до кімнати, де йшли роздуми про необхідність здачі супостату, з двома кинджалами напереваги і пригрозила: один клинок, у разі якщо Ян відкриє ворота, прониже її серце. А другий – його. Чоловік серйозно замислився і вирішив, що турки не такий вже й страшний супротивник. Тим більше незабаром з'явилася підмога, і того разу замок встояв.
Джерело фото: nzzt.com.ua
І якщо ворог вдирався у ворота, найчастіше в тому була вина не укріплення, а його боягузливих захисників. На початку 20 століття тут проводилася реставрація. Навколо нині розбитий затишний парк, з руїн замку відкривається чарівна панорама міста. За чутками, вхід нині платний, і частина території замку закрита у зв'язку з вічними археологічними розкопками (хоча, знову ж таки, за чутками, при бажанні можна знайти лазівку).
Що ще подивитися в Теребовлі:
Монастир-фортеця ордену кармелітів
Будувався з 1635 по 1640 роки замість тимчасового дерев'яного костелу і обійшовся у 6 тис. злотих. За ці гроші в Теребовлі з'явилися кам'яний Успенський костел і прибудований до нього монастир. Оскільки часи були неспокійні, то татари в гості прийдуть, то турки, то козаки на вогник заглянуть, територію монастиря обнесли стіною. Чомусь не дуже високою і здатною стримати тільки найбільш ледачих загарбників. А неліниві цілком успішно добиралися до монастирських скарбів, на шляху пошкоджуючи стіни і вежі монастиря. У 18 і 19 століттях костел кілька разів реставрували. У радянський час тут розміщувалася фабрика ялинкових іграшок. Нині належить до УАПЦ, а Успенський костел переосвячено як церкву Святого Володимира.
Джерело фото: ukraineson.livejournal.com.
Оборонна Миколаївська церква
З'явилася на світ наприкінці 16 – початку 17 століття (точних даних немає), довгий час була оточена стіною. У 1734-му храм кардинально перебудували і розширили, тоді ж зведено муровану дзвіницю і шпиталь (пізніше зруйнований). Церква цікава спеціальним закритим бойовим ярусом з бійницями, останньою спадщиною її оборонного минулого.
Джерело фото: travelblog.org.ua.
Костел Святих Петра і Павла
Побудований у 1924–29 рр. за проектом відомого архітектора Адольфа Жишке-Богуша в стилі старовинних базилік Вічного Міста. Нетипова для наших широт споруда – прямокутник 40 на 20 метрів з двома 39-метровими вежами, буквально приковує погляд. І це незважаючи на те, що в радянський час костелу добряче дісталося, зокрема були знесені верхні частини веж.
Джерело фото: ukraineson.livejournal.com.
Міська ратуша
Зведена в 19 столітті, з дзвіницею і хронометром на ній, який сповіщає кожну нову годину. Крім резиденції бургомістра, тут вистачало місця і для школи. Під час Першої світової ратуша серйозно постраждала, але після відновлення знову почала радувати погляди. Нагорі вежі є оглядовий майданчик.
Джерело фото: ukraineson.livejournal.com.
Теребовлянський історико-краєзнавчий музей
Відкритий у 1999 році. Його експонати розповідають про історію краю з найдавніших часів. Безліч археологічних пам'яток, експозиції, які відають про окремі періоди життя Теребовлянщини, від Стародавньої Русі до кінця 20 століття. Окрема кімната присвячена патріархові Й. Сліпому.
Джерело фото:7chudes.in.ua.
Розлучіться ненадовго з Новим містом (закладеним у 1415 році з королівського дозволу Ягайла на лівому березі Гнізни) і пройдіться по Старому місту. З його оповитими сивим часом невеликими будиночками 19 століття і «новобудовами» початку 20-го. При нагоді завітайте на вулицю родини Юрчаків, відому цікавими будівлями (особливо хвалять № 19). Втім акуратними старовинними невеликими будинками по праву може похвалитися і Верхнє місто.
Познайомтеся з:
Пам'ятниками Теребовлі
Їх більше півтора десятка (а вже скільки не дожило до наших днів!).
Джерело фото: wikipedia.org.
Найцікавіші – великому поетові Тарасу Шевченку (як раз у Старому місті на площі імені Кобзаря) – встановлений у 1954-му. Князю Васильку, тому самому нещасному Ростиславовичу (відкритий у 1997 до 900-річчя міста). Відновлений у 2012 році пам'ятник Софії Хшановській (бойової дамі з кинджалами).
Джерело фото: panoramio.com.
Бюсти Івана Франка та Степана Бандери. Пам'ятні знаки воїнам Української Галицької армії і воїнам-афганцям Теребовлянщини. Меморіали воїнам УПА та воїнам Другої світової. І ще безліч інших. Все серйозно, без жартів. Це вам не Бердянськ, з його жартівливими скульптурами.
І, звичайно, не забудьте про:
Руїни Василіанського Підгорянського монастиря
Розташовані неподалік від кордонів міста, біля села Підгора. Монастир згадується із 17 століття, але деякі дослідники наполягають на його більш ранній даті народження, можливо, навіть у 12 столітті. Був обгороджений муром з бійницями і баштами. Не раз витримував ворожі облоги. На початку 18 століття, перебудований у камені. Припинив своє існування в 1777–1789 роках з подачі австрійської влади. Відтоді всі будівлі, крім храму, були залишені на волю часу. Церкву кілька разів відновлювали, останній раз у 1992-му, щоправда, вона навряд чи має багато схожості з древньою церквою монастиря.
Джерело фото: ternopillya.livejournal.com.
Неподалік розташувався Підгорянський ботанічний заказник.
Прогуляйтеся по Замковій горі серед унікальних чорних теребовлянських сосен (ботанічний пам'ятник природи місцевого значення, між іншим). Сповна відчуйте древній дух і красу Поділля. Ще одного чарівного шматочки нашої прекрасної Землі.
Джерело фото: risu.org.ua.
Дістатися до нашого сьогоднішнього героя можна з Тернополя електропоїздом або маршруткою. Львівським або чернівецьким автобусом, що йде повз, таких рейсів тут вистачає. Зупиняється в Теребовлі також поїзд Київ – Рахів (зі столиці їхати 9 годин).
