Найкращі театри Києва: 12 святилищ Мельпомени
У великому Місті над Дніпром кожен знайде собі заняття до душі. Когось приваблять архітектурні пам'ятники, прекрасні собори або інші визначні пам'ятки Києва. Хтось днями безперервно буде пропадати в столичних музеях, гуляти прекрасними міськими вулицями і парками.
Сьогодні ми розповімо вам про те, чим можна зайнятися в Києві шанувальникам Мельпомени. На вас чекають найкращі театри столиці.
Театр виник з різноманітних ритуальних дій ще на зорі людства. Першими артистами «видовища» на території Київської Русі прийнято вважати скоморохів. У більш-менш сучасному розумінні цей вид мистецтва вперше з'явився у Київському колегіумі (нині Національний університет «Києво-Могилянська академія») в 17 столітті. При колегіумі працював шкільний театр, що давав літні вистави на горі Щекавиця.
Постійний Перший київський Міський театр з'явився лише у 1804–1806 роках на Європейській (тоді Кінна) площі. Причому прожив він усього півстоліття, і в 1851 пошарпана дерев'яна будівля була благополучно знесена.
Нині театрів у столиці не один десяток і на будь-який смак. Щоб побувати у всіх, знадобиться не один день, та й просто вивчення інформації про них займе не одну годину. Поки пропонуємо вам почитати про найвідоміші театри, а при бажанні продовжити своє знайомство з театральним життям столиці самостійно.
Національна опера України / Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка (Володимирська, 50)
Один з найвідоміших, найкрасивіших і найбільших (загальна площа сцени – 824 м², 1300 глядачів) театрів усієї країни. Будівля побудована в 1901 році за проектом архітектора Віктора Шретера, на місці згорілого другого міського театру. За довгі роки існування оперний побачив багатьох відомих диригентів, балетмейстерів, солістів опери і балету. А також смертельне поранення прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна 1 вересня 1911 року.
Нині тут майже щовечора можна послухати десятки українських та світових опер, серед яких «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», «Попелюшка», «Кармен», «Травіата». І помилуватися балетними постановками, наприклад, такими як «Лебедине озеро», «Жизель», «Чиполліно», «Лускунчик», «Дон Кіхот».
Київський національний академічний театр оперети (вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 53/3)
Будівля, в якій знаходиться театр – Троїцький народний будинок, з'явилася на світ у 1901–1902 роках і практично із самого народження була пов'язана з культом Мельпомени, а точніше Талії. Вже через п'ять років Миколою Садовським тут було засновано український театр. До речі, саме тут вперше була показана публіці знаменита «Наталка Полтавка» великого композитора Миколи Лисенка. Вік власне театру оперети відраховують від 13 січня 1934 року, коли з'явився Державний театр музичної комедії УРСР.
Нині в репертуарі більше двох десятків спектаклів – оперета, мюзикл, музична комедія і казка. «Труффальдіно з Бергамо», «Моя прекрасна леді», «Севільський цирульник», «Сільва», «Містер Ікс», «Пригоди Буратіно» і ще безліч чудових вистав чекають вас.
Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (площа Івана Франка, 3)
Будівля театру зведена в 1898 році на Миколаївській площі, що виникла на місці засипаного ставка. Причому будувався будинок для Товариства драматичних артистів Миколи Соловцова (пізніше вони заснували театр, зараз відомий як театр російської драми ім. Лесі Українки). Нинішні господарі приміщення – «франківці» з'явилися тут у 1926 році (до того часу трупа під керівництвом Гната Юри виступала в Україні вже шість років).
Зараз це один з кращих класичних театрів усієї країни, на сцені якого ставляться чудові трагедії, комедії та мюзикли, такі як «Украдене щастя», «Річард III», «Майстер і Маргарита», «Чайка», «Хазяїн», «Три товариша», «Кайдашева сім'я», «Бременські музиканти».
Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки (вул. Богдана Хмельницького, 5)
Приміщення театру веде свій рід від цирку, зведеного в 1875–1878 роках французьким підприємцем Огюстом Бергоньє, а в 1883 році перебудованого під драмтеатр. До 1926 року, коли будинок після реставрації було передано новій Російській державній драмі, тут ставили свої спектаклі багато десятків театральних труп. Зокрема трупа Соловцова.
Нині – один з найпопулярніших театрів країни, демонструє глядачеві вже далеко не тільки російську драму, але і спектаклі за творами кращих світових письменників і драматургів. Драма, комедія, фарс, серед яких «Антігона», «Дивна місіс Севідж», «Вишневий сад», «Джульєтта і Ромео», «Камінний господар».
Київський академічний Молодий театр (вул. Прорізна, 17)
Молодіжний театр з'явився на культурній карті столиці в 1980 році, після промови Щербицького, здивованого відсутністю в Києві молодіжного храму Мельпомени. У 1986 році театр одержав приміщення на Прорізній, 17 (особняк середини 19 століття). А в 1995 змінив назву на «Молодий» в честь театру Курбаса, що в 20-х роках 20 століття працював у тому ж приміщенні на Прорізній.
Зараз широко відомий у столиці театр з кількома сценами, на яких можна побачити вистави «Дядя Ваня», «Горе від розуму», «Украдене щастя», «Сватання на Гончарівці», «Красуня і чудовисько».
Київський театр драми і комедії на лівому березі (п-т Броварський, 25)
Перший спектакль цього театру глядачі побачили 21 квітня 1979 року. Довгий час артисти не мали свого приміщення і скиталися по різних сценах столиці. Аж до 1982 року, коли театр, нарешті, оселився в будівлі кінотеатру «Космос». Наприкінці 1990-го, після ремонту та переобладнання приміщення, перший на київському лівобережжі театр відкрив свої двері.
Нині тут українською та російською мовами йдуть такі неординарні вистави, як «Анна Кареніна», «Дванадцята ніч», «Дон Жуан», «Попелюшка», «Сірано де Бержерак», «Том Сойєр», «Три сестри».
Київський академічний театр «Колесо» (Андріївський узвіз, 8)
Відкритий 28 травня 1988 року в невеликому затишному двоповерховому будинку 19 століття. Цікавий камерністю своїх вистав – актори працюють в безпосередній близькості від глядача. «Колесо» не «гребує» практично жодним відомим жанром: артисти грають трагедії, комедії, детективи, мелодрами, фарси, моновистави, трагікомедії.
Сьогодні в репертуарі театру майже три десятки постановок: як світова, українська класика, так і роботи сучасних драматургів, а також фольклорно-етнографічні та авангардні вистави, такі як «У Києві, на Подолі...», «Генерали в спідницях», «Дама-примара», «Приборкання норовливої», «Антігона».
Київський академічний драматичний театр на Подолі (Андріївський узвіз, 20-Б)
Театр створено у 1987 році. Оселився в будинку початку 19 століття, що колись належав купцю Івану Шатрову, який організував тут домашній театр. Зараз вирують бурі і ламаються списи навколо будівництва поряд нової будівлі зі сценою на 300 місць. Дуже оригінальний, як для Андріївського узвозу, і занадто сучасний проект вирішили звести на «найбільш київській вулиці».
Нині в репертуарі театру на Подолі понад півсотні вистав, такі як «Старший син», «Сильніше пристрасті, більше, ніж любов», «Записки юного лікаря», «Старомодна комедія», буриме «Вернісаж на Андріївському».
Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2)
Справжній оазис для любителів музичного мистецтва. Він з'явився на світ у 1882 році як Будинок купецького зібрання, спочатку призначався для вокальних і музичних виступів і тому відрізнявся чудовою акустикою. Довгі роки тут проходили різні вечори, демонстрували свою майстерність співаки і музиканти. Потім сталася революція – і на Володимирському узвозі, 2 розміщувався хто завгодно, від Будинку політосвіти до Палацу піонерів. Лише в 1944 році, після серйозного відновлення постраждалої під час війни будівлі, сюди вселилася, нарешті, київська філармонія.
Зараз тут постійно дають концерти кращі музиканти країни. Під склепінням Колонного залу імені М. В. Лисенко звучить скрипка, фортепіано, віолончель, гітара, виступають оркестри і співаки, проводяться музичні вечори.
Київський академічний театр юного глядача на Липках (вул. Липська, 15/17)
Заснований у 1924 році як Державний театр для дітей ім. І. Франка. З 1954 року – у своєму власному приміщенні на історичних Липках. Вистави ТЮГ розраховані не лише на дітей, але і на молодь, і навіть на людей цілком зрілого віку.
Зараз тут ідуть більше 30 постановок, п'єси як класиків, так і сучасних авторів, серед яких «Пригоди Тома Сойєра», «Дюймовочка», «Ромео і Джульєтта», «Ревізор», «Привид замку Кентервіль», «Вишневий сад», «Сон літньої ночі», «Лісова пісня».
Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва (вул. Межигірська, 2)
З'явився на світ у 1982 році як Державний дитячий музичний театр. Причому храм Мельпомени такої спрямованості став першим у нашій країні і другим у світі. У 1998-му театр отримав власне приміщення, заселившись до будівлі 1933 року будівництва, де розміщувався палац культури «Харчовик», пізніше – «Славутич».
Сьогодні тут проходять вистави для всієї родини, працює унікальний сімейний клуб, що дає можливість зазирнути за лаштунки. Можна побачити понад 50 постановок: оперних, балетних, модерново-балетних, вокально-симфонічних і драматичних. Серед них «Дюймовочка», «Пригоди Гекльберрі Фінна», «Червона шапочка» , «Жив-був пес...», «12 місяців», «Ніч перед Різдвом», «Травіата».
Київський академічний державний театр ляльок (вул. Михайла Грушевського, 1а, Хрещатий парк)
Народився 27 жовтня 1927 року при Київському театрі для дітей ім. І. Франка (нинішньому ТЮГ). Після війни розміщувався у приміщенні колишньої караїмської кенаси (Ярославів Вал, 7), пізніше в Хоральній синагозі Бродського. Аж до 2005 року, коли в Хрещатому парку за проектом Віталія Юдіна побудовано спеціальне, абсолютно казкове приміщення театру (2 зали для глядачів (на 300 і 110 місць), дитяче кафе і музей антикварних ляльок). Цікаво, що більшість «акторів»-ляльок працюють у ньому вже більше 80 років (не без лікувальної реставрації, звичайно).
Нині тут відбуваються вистави як для дітей, так і для дорослих, серед них «Декамерон», «Лісова пісня», «За двома зайцями», «Котигорошко», «Гуси-лебеді», «За щучим велінням».
Сотні прекрасних артистів, тисячі живих і повнокровних персонажів.
Трагедії, що очищають душу. Комедії, що радують серце. Смішні фарсові мотиви, що змушують задуматися. Так схожі на життя трагікомедії. Дивовижна пластика балету. Чарівні переливи музичних інструментів.
Усе це – чарівний світ театру, найдавнішого виду мистецтва, що чарує, захоплює, приносить радість і очищення. Світ, приєднатися до якого вам з радістю допоможуть київські храми Мельпомени і Талії. Найкращі театри Києва.
У статті використано фото автора.
