За 30 кілометрів від Одеси, на березі найбільш Чорного моря у світі затишно розташувалося селище міського типу Фонтанка. Колись прославлене вирощуванням фруктів, овочів, виробництвом молока, мережею профспілкових і заводських баз відпочинку.
Нині – курортний центр, який приймає десятки тисяч відпочиваючих на рік. А також місце, де підноситься до неба все більше престижних заміських житлових комплексів.
Як доїхати до Фонтанки
- Від одеської автостанції Привоз бусиками № 570 або 68 (вартість 15–17 грн, у дорозі 30–35 хвилин).
- 121-ю маршруткою, що проходить біля автостанції (кружляє через усю Одесу і околиці близько години) до ТЦ «Рив'єра» (7 грн).
- Безкоштовним автобусом до ТЦ «Рив'єра». У вихідні стартує раз на годину від залізничного вокзалу, точніше від єпархіального управління (Пантелеймонівська, 58), у будні – раз на 2 години від Пересипського мосту (від вокзалу до нього ведуть вулиці Преображенська, Софіївська, Маринеско). Їде 40–45 хвилин.
Своєю машиною по М14 в напрямку Лузанівки до розвилки в Крижанівці, потім по Т1606 в бік Південного.
Фонтанка у фактах і цифрах
- Фонтанка належить до Лиманського (в дівоцтві Комінтернівського) району Одеської області.
- Населення близько 6200 чоловік.
- Площа – 4,2 км² і постійно зростає.
- Середня висота над рівнем моря – 40 метрів.
- Телефонний код +380 4855.
- Поштовий індекс 67571.
Історія Фонтанки
Якщо вірити міфам, у далекі-далекі часи тут знаходилося потужне джерело прісної водиці, що б'є з надр матінки-землі справжнім фонтаном. Оскільки в степу хороших джерел аква віти не багато, тутешній за сотні років став даром небесним для представників найрізноманітніших народів: сарматів, скіфів, греків, слов'ян. А заодно забезпечив назвою майбутнє село.
Вперше з'явилося в анналах у 1892 році. Організували нове поселення вихідці з Київщини, навіть імена першопрохідців збереглися: сім'ї Рудякових, Славинських і Сочеслових. До революції жили не особливо багато, та й розвивалася Фонтанка слабенько, до 1917 року тут мешкало всього 145 чоловік. Втім, після воцаріння Рад рай земний також не настав. Лише наприкінці 30-х років селище почало потихеньку розростатися. А потім грянула війна. У 1941–1944 роках на тутешніх землях гуркотіли запеклі бої.
У 1949-му Фонтанка, нарешті, отримала статус села. Дрібниця, а приємно. А до кінця 60-х і в 70-х роках місцевий м'ясо-молочний радгосп гримів по всій Україні. 6420 га сільськогосподарських земель, 3000 корів, новітні технології, якими мешканці Фонтанки із задоволенням ділилися з колегами з усіх республік СРСР. У 1974 році тут з'явився справжнісінький водопровід. Не така вже й рядова подія для Одещини, яка постійно мала проблеми з прісною водою.
Приблизно в той же час на тутешніх берегах почали з’являтися різноманітні бази відпочинку. Після розвалу Союзу настав кінець і радгоспу, і баз. Займалася зоря нової капіталістичної ери.
Фонтанівський поділ
Селище займає в довжину більше чотирьох кілометрів і умовно поділяється на три частини: Перша, Друга і Третя Фонтанки. Причому кожна має свою власну зупинку транспорту. Ходу між зупинками не більше 10–15 хвилин.
1-ша Фонтанка приваблює одним з найбільших торгових центрів Перлини біля моря – «Рив'єрою», близькістю до пляжів з «Блакитними прапорами», стелою з назвою села і пам'ятником загиблим односельчанам. 2-га – храмом Петра і Павла. 3-тя – скромним базарчиком, скупченням магазинчиків, витонченим фонтаном і пам'ятником чекістам.
Варто враховувати, що у Фонтанці є стара морська зона (ближче до моря від уже згаданого Т1606). І нова – з більш сучасними будинками по інший бік шосе. Селитися на відпочинку, як ви здогадалися, логічніше на морській. Тут практично від будь-якого будинку до володінь Нептуна трохи більше 25 хвилин ходу.
Що подивитися у Фонтанці
- Храм Святих Апостолів Петра і Павла.
- Пам'ятник односельцям, які загинули під час Другої світової війни.
- В'їзний знак поруч із зупинкою «1-ша Фонтанка».
- Пам'ятник воїнам 249-го полку НКВС, які захищали Фонтанку в період оборони Одеси в 1941 році (поки не знесли).
- Фонтан з херувимчиками, розташований неподалік від зупинки «3-тя Фонтанка», біля багатоповерхівок.
Де зупинитися у Фонтанці
- Житло у приватників. Є варіанти з персональним душем, туалетом і кухнею (300–500 грн за номер), є зі зручностями на вулиці (120–150 грн).
- Міні-готелі, найчастіше зі зручностями в номері (300–500 грн).
- Апартаменти в житлових комплексах типу ЖК «Рив'єра», фактично квартири під здачу (від 800 до 1500 грн).
- Дорогі готелі типу Mastara (близько 2–2,5 тис).
Ціни наведені для оксамитового сезону 2018 року, у високий – сміливо множте на два. Детальніше про житло у Фонтанці.
Пляжі Фонтанки
- Обладнані пляжі. У районі Першої Фонтанки є два «цивільних» пляжі – Zanzibar і SunDali beach. Обидва, до речі, мають знак якості Міжнародної програми «Блакитний прапор».
Тут можна орендувати шезлонг, ліжко з парасолькою і бунгало з фіранками. Чергують лікарі і рятувальники. Видаються напрокат катамарани, скутери та інші водні атракціони. Є відкриті душові, майданчик для волейболу і турніки для любителів спортивного способу життя.
Проводиться прибирання, періодично просівається пісок і виймаються з моря камені, що заважають проходу. Працюють бари і лаунж-кафе. На Zanzibar’і у високий сезон проходять кіноночі з показом старих і нових фільмів, грає жива музика. Проїзд автомобілів платний – 20 грн на годину за стоянку. На жаль, ці пляжі невеликі, і в сезон на них напевно яблуку ніде впасти.
Поруч з ними навіть існує своєрідна «набережна», вона ж – підпірна стіна, обкладена великими валунами. Місце, де вельми приємно прогулюватися, спостерігаючи за морем.
- Дикі пляжі. Крім цих обладнаних місць для відпочинку, на Фонтанці без малого чотири кілометри «диких» пляжів, розділених на невеликі тихі бухти.
Вони неширокі, по парі-трійці метрів, але довгі, оточені високими глиняними схилами. Є в них і інші особливості.
Про них читайте в розділі «Нюанси відпочинку у Фонтанці».
Інші переваги відпочинку у Фонтанці
- Чисте повітря. Вихлопних газів небагато. Хоча через селище і проходить траса з пристойним рухом, але вона одна, плюс її вплив нейтралізується зеленню, якої у Фонтанці досить багато.
Пасльонові, акації, горіхи, яблуні, груші, квіткові кущі, безліч винограду, що в’ється по будівлях. Промисловості тут немає, крім одного заводика з виробництва асфальту.
Коли йде спека і вітер приносить морський аромат, що регулярно змінюється запахами степових трав, повітря буквально п'янить, подібно старому вину.
- Риболовля.
Камені на «набережній» щільно усіяні наполегливими рибалками, отже, любителі посиденьок з вудкою зможуть сповна віддатися своєму потягу.
- ТРЦ «Рив'єра». Гігантський торговий центр з величезним паркінгом, 200 магазинами і бутиками, кафе, ресторанами, боулінгом, кінотеатром, картингом, дитячим розважальним комплексом. Рай земний для фанатів шопінгу і громадських розваг.
Але основною фішкою «Рив'єри» став гіпермаркет «Ашан». Магазин, що радує цінами, звичними для цієї мережі, до речі, один з найбільш недорогих в Україні. Для відпочиваючих у курортних областях з їх звичним завищенням цін такий магазин просто подарунок небес. Благо, з найвіддаленішої точки Фонтанки до нього можна дістатися пішки за півгодини. Або під'їхати будь-якою маршруткою, що проходить повз.
Крім «Ашана», є у селищі й маленькі магазинчики, зі звичним подвійним-потрійним завищенням цін. І невеликий базар з овочевими і бакалійними лотками на 3-й Фонтанці.
Нюанси відпочинку у Фонтанці
- Особливості берегової лінії. Тутешній берег нагадує узбережжя Санжейки, будучи одночасно перевагою і недоліком Фонтанки як курорту.
До плюсів варто занести його величну красу. Ажурні червоні глиняні схили, що йдуть вдалину і підносяться над всією смугою диких пляжів.
Прекрасні колони, замки і вражаючі піраміди з ракушняку, що піднімаються з моря.
Часом ця краса норовить сповзти у воду, через що трапляються обвали. Гуляти під схилами, або по їх краю слід обережно, особливо після злив.
Плюс мокра глина перетворюється в слизьку багнюку, а оскільки всі спуски до моря круті, дістатися до пляжів стає непростим завданням. 1-а і 3-я Фонтанки впоралися з проблемою за допомогою асфальтової або покритої плитами дороги.
2-га залишилася з природними стежками, і наступного після дощу дня її мешканцям краще навідуватися на сусідні пляжі.
- Камені у воді. Основна проблема курортної Фонтанки. Вона, як і майже вся Одеса з навколишніми районами, розташована на камені-ракушняку.
Не біда, якщо б ці камені, смугою від метра до трьох, не ховалися у воді біля берега вздовж пляжів по всій довжині. Коли вода прозора і булижники добре видно, проблем немає. Обходьте слизькі брили і за 30 секунд ви вже йдете по пісочку.
А ось коли море каламутне, що буває досить часто, зайти у воду без шкоди для здоров'я непросто. Порізи, удари, як на ногах, так і на руках, майже неминучі. Впоратися з цією неприємністю можна кількома способами. Перед поїздкою дізнатися про відносно безпечні місця.
Цього року такими стали обладнані пляжі (спасибі їх персоналу). Деякою мірою дикий пляж, що починається відразу за «набережною» в бік 2-ї Фонтанки. І бухточка на 3-й Фонтанці, що розташувалася біля зруйнованого пірсу, прямо під великою галявиною, зазвичай заставленою наметами.
Інший варіант – уже на місці в перший же «прозорий» день пройтися по всьому узбережжю і запам'ятати кілька заходів у море, що дозволяють пройти навіть при каламутній воді.
Або купити гумові тапочки, що закривають майже всю ногу (ціна питання на базарчику біля 150 грн). Втім панацеєю таке взуття не стане. Навіть у них легко можна посковзнутися на каменях.
- Проблема котеджних містечок. На відміну від пляжної лінії Кароліно-Бугаза і Санжейки, де можна здійснювати довгий моціон берегом у будь-який бік, у тутешніх краях дістатися уздовж води до тієї ж Лузанівки не вийде. Причому не через лінь. Буквально за сотню-іншу метрів після SunDali beach ви натрапите на паркан, щедро закутаний колючим дротом.
Як з'ясовується, це територія якогось котеджного містечка «Сосновий берег», що талановито відгородив від українського народу неабиякий шматок узбережжя. Цікаво, оточуючись дротом, призначеним для утримання великої рогатої худоби, ким вважають простих співгромадян (або себе?) багатії, що ховаються за забором?
Як розповіли нам місцеві, «Берег» у цій неблагородній справі далеко не самотній. На цьому боці одеського узбережжя таких містечок, організатори яких відокремили для своїх потреб не один квадратний кілометр узбережжя, вистачає.
- Сміття. Вічна проблема курортів, точніше чорна справа рук тих, хто сюди приїжджає. Здавалося б, вам по всій Фонтанці розставлено десятки сміттєвих баків, плюс окремі контейнери для пластику. На цивільних пляжах повно урн.
Ні! Так і норовлять рожевощокі відпочивальники не донести відходи до бака, а гордим жестом закинути пляшку в кущі або прикопати недопалок у піску. Вам же наступного дня сюди приходити і сидіти на своєму ж смітті. Чи не доходить!
Що відвідати неподалік від Фонтанки
- Одеса з її шедеврами архітектури, музеями, театрами і нічним життям.
Туди з Фонтанки можна їздити хоч щодня. Благо, дорога виходить не з дорогих. 121-й бусик за ціною 7 грн.
Або зовсім безкоштовно – автобуси від «Рив'єри».
- Південне.
Вражаюче затишне і миле місто з величезними спортивними комплексами, витонченими церквами, скверами, присвяченими різним націям, парком кованих фігур, стильною набережною, оповитою густим парком.
Сюди вас доставлять 67-ма або 68-ма маршрутка з Одеси (ціна – 23 грн).
- Коблево. Найбільший курорт Миколаївщини, переповнений пансіонатами і базами відпочинку.
Відомий також шестикілометровою прибережною смугою, двома (!) аквапарками, дельфінарієм і місцевим винзаводом. До нього близько години їзди автобусами Одеса – Миколаїв, Одеса – Херсон, що йдуть через Крижанівку.
Відповідно, вам навіть не потрібно повертатися до Південної Пальміри. Лише до тієї самої розвилки, де Т1606 з'єднується з М14 (ціна – 80 грн).
- Лузанівка. Окраїнний зелений район Одеси. Тут великий піщаний пляж без каменів, зате з неодмінними курортними розвагами і великий парк, що складається, правда, майже суцільно з пасльонових.
Доїхати сюди можна будь-якою маршруткою, що йде в Одесу, і займе це хвилин 10 (тут всього три зупинки). Зокрема безкоштовним рив’єрівським бусом, він, якщо попросити, спокійно зупиняється на всіх великих зупинках.
- Великий Аджалицький, він же Дофінівський, лиман. Солона затока, відокремлена від моря піщаним насипом, по якому в'ється дорога в Південне.
Як кажуть, це найдрібніший лиман північно-західного Причорномор'я. До нього можна дістатися пішки, або під'їхати маршруткою до Вапнярки (ціна – 10 грн).
Отже, якщо бути готовими до певних нюансів, відпочити у Фонтанці можна з превеликим задоволенням. Недорога і недовга дорога в Перлину біля моря, гіпермаркет, що стоїть на сторожі вашого гаманця, можливість розважитися в ТРЦ «Рив'єра».
І, звичайно, найчистіше повітря і затишне море. Головні принади одеського чорноморського узбережжя нашої чарівної України.
У статті використані фото автора Юрій Перебаєв.
