Пам'ятник Тарасові Шевченку, Харків

Найпопулярніший в Україні пам'ятник – монумент Тарасові Шевченку – можна побачити чи не в кожному місті. Проте харківський Кобзар – серед найбільш упізнаваних. Його офіційно визнано найкрасивішим у нашій країні та одним із найкращих зразків монументального мистецтва у світі.

Історія пам'ятника Шевченку

Пам'ятник Тарасові Шевченку у Харкові урочисто відкрили 1935 року, на чотири роки раніше, ніж монумент Кобзарю у Києві та пам'ятник на його могилі у Каневі. Харківського Шевченка встановили у парку, названому на його честь. Авторство належить скульптору Матвію Манізеру, який виготовив також київську і канівську фігури Кобзаря, та архітекторові Йосипу Лангбарду.

Манізер став переможцем конкурсу на найкращий проект пам'ятника, проте до створення скульптури у нього було кілька варіантів того, який вигляд мав стати остаточним. Творчі пошуки митця були тривалими.

Згідно з першим задумом, велику за розмірами голову Шевченка мали встановити на циліндричному постаменті із барельєфом повстанців на колінах і в кайданах.
У другому варіанті поета хотіли поставити на низький п'єдестал із зображенням персонажів із його творів.
І лише третя версія проекту задовольнила скульптора і забезпечила перемогу в конкурсі. У цьому варіанті автор зберіг концепцію із персонажами, розмістивши їх у повний зріст за спіраллю довкола підніжжя фігури Кобзаря.

Для того, щоб реалістично відтворити образ поета, митець ретельно вивчав зовнішність та характер Шевченка за його творами, листуванням, автопортретами та посмертною маскою. До персонажів скульптор теж підійшов відповідально. Для них йому позували актори харківського театру «Березіль»: Наталія Ужвій приміряла образ Катерини, Амвросій Бучма – селянина з жорнами на плечах, а Лесь Сердюк – кріпака зі зв'язаними руками.

Особливості пам'ятника

Пам'ятник Шевченку виконано у поширеному на той час стилі сталінського бароко.
Багатопланова композиція монумента включає майже п'ятиметрову бронзову фігуру Кобзаря та постамент, довкола якого по спіралі розміщено 16 динамічних фігур. Серед них можна розгледіти кріпаків, героїв його творів і навіть радянських робітників. Усі частини монумента виготовлено з чорного лабрадориту.
Статуя поета сповнена динаміки: у злегка схиленій набік голові, в енергійному жесті правої руки, і взагалі в усій фігурі Шевченка проглядається готовність до дій, цілеспрямованість, внутрішня напруженість, що мало закцентувати на образі Тараса Григоровича як поета і митця-революціонера. Цілісності додає гнівний жест – міцно стиснута в кулак рука.
За задумом скульптора, роздивлятися фігури внизу постамента потрібно в послідовності композиційної спіралі, починаючи від «Катерина» й рухаючись проти годинникової стрілки.

Як доїхати

Дістатися до пам'ятника можна від найближчих станцій метро «Салтівська» та «Олексіївська».