Джерело Божої Матері, Київ

Джерело Божої Матері не належить до числа найвідвідуваніших місць на території Києво-Печерської Лаври. Утім, знайти його легко: в нижній частині яру, який розділяє Дальні та Ближні печери, споруджено невеликий храм «Живоносне Джерело». Праворуч від церкви, якщо дивитися  в бік Дніпра, видно акуратні сходи, які й ведуть до нього.  Джерело Божої Матері також  називають слізьми Пресвятої Богородиці, бо вода в ньому має солонуватий присмак. Вважається, що вона, як і в сусідніх святинях – джерелах засновників Києво-Печерської лаври Антонія та Феодосія, є цілющою і життєдайною для тих, хто щиро вірить у Бога. Кажуть, що тутешня вода освячена багаторічними подвигами печерських святих, їхньою працею і служінням Господу та допомогою нужденним.

Історія джерела

Історія джерела і церкви поряд із ним тісно переплетена. Джерело Божої Матері б’є в цьому місці споконвіку,  а споруджений на честь святині храм пережив чимало потрясінь. Спочатку поряд із джерелом була водокачка, частина лаврського водогону. Над артезіанським колодязем, що призначався для поліпшення дренажу печерних пагорбів,  в 1913 році збудували капличку.

Під час Другої світової війни вона сильно постраждала, було зруйновано верхній ярус. Наприкінці 1980-тих років святиню відбудували і відкрили тут церкву, освячену на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело». Храм заново розписали. В ньому встановили дерев'яний різьблений позолочений іконостас у бароковому стилі.

Ікона-покровителька 

Оригінал ікони Божої Матері «Живоносне джерело» зберігали на Дальніх печерах  Києво-Печерської лаври. Після знищення монастиря в радянські часи її перенесли до Київського Покровського жіночого монастиря. 1913 року  для новозбудованої каплиці з ікони було зроблено список. А 1988 року її повернули до Лаври і знову встановили в Аннозачатіївському храмі, розміщеному неподалік. Два десятиліття образ Божої Матері є храмовою іконою церкви Живоносного джерела, яка виросла на руїнах зруйнованої каплички. 

Шапка преподобного

Окрім джерела Божої Матері з цілющою водою, джерел преподобних Антонія та Феодосія, чудотворної ікони «Живоносне джерело», тут є ще одна святиня – шапка преподобного Марка Печерника (Гробокопача) 11–12 століття. Чернець Марко копав для померлої братії могили в печерах, тому й одержав таке прізвисько.

Шапка преподобного Марка Печерника – це металевий головний убір вагою 4 кілограми, зберігається вона у храмі «Живоносне джерело». Регулярно тут відбуваються молебні за здоров’я, а наприкінці служби Божої усім молільникам по черзі одягають шапку преподобного Марка. Прихожани вірять, що вона забирає весь негатив, зцілює діло і душу.

Коли найкраще набирати воду

Набирати воду найкраще, як відомо, на Водохреще (19 січня), в дні цілителя Пантелеймона (9 серпня), Козьми і Дем’яна (1 липня), Агапіта Печерського (1 червня та 28 вересня). Також вода має цілющі властивості у дні святих, чия діяльність була пов’язана із зціленням від будь-яких хвороб.

Як дістатися

Дістатися до Джерела Божої Матері зручно від Нижньої лаври. Треба спуститися нижче кам’яними сходами від Хрестовоздвиженської церкви та входу до Ближніх печер. До Києво-Печерської лаври можна доїхати автобусами №24 (з Залізничного вокзалу), №38 (від станції метро «Видубичі» або «Арсенальна»), та маршрутними таксі №470, 520. Їхати до зупинки «Вулиця Цитадельна».