Садиба «Ілляшівка», Ілляшівка

На Хмельниччині, у селі Ілляшівка Страрокостянтинівського району, є чудовий палацово-парковий комплекс, більше знаний як садиба «Ілляшівка». За своє життя, а йому вже понад два століття, він був свідком різних історичних періодів у житті цього краю і мав багато власників. Декотрі з сучасників ставилися до нього, як до перлини архітектури, а декотрі запалювали посеред його ошатних залів вогнище. Нині садиба «Ілляшівка» використовується як приміщення школи, а також тут діє сільський краєзнавчий музей.

Історія

1. У другій половині 18 століття село Ілляшівка належало судді з Летичева, пізніше підстарості Томашеві Дорожинському.
2. Після смерті Дорожинського рідня не поділила його спадщину і продала володіння. Маєток в Ілляшівці купив житомирський земський суддя Адам Букар – батько відомого польського мемуариста Северина Букара. Палац було споруджено 1780 року.
3. Згідно з поширеною гіпотезою, автором проекту садиби «Ілляшівка» був відомий архітектор Домінік Мерліні. Але достеменних фактів, які могли б це довести, не залишилося.
4. Згодом Северин Букар передав маєток у спадок доньці, яка була дружиною Владислава Бернатовича, а 1830 року Бернатовичі продали Ілляшівку Ігнацію Дорожинському.
5. До 1917 року власниками Ілляшівки були діти та онуки Дорожнинського. У польській історіографії, до речі, споруда фігурує саме з такою назвою – «Палац Дорожинського».
6. Під час Першої світової війни садибу пограбували, але палац зберіг свою архітектуру. Та в роки після  революції в Росії споруда сильно постраждала, були також знищені архіви палацу.
7. 1920 року, в ході наступальних дій польських військ на Київ (польсько-більшовицька війна), польські солдати розвели посеред Мозаїкової зали вогнище. Та сталося диво – пожежа не спалахнула.
8. У період радянської влади палац «Ілляшівка» був будинком культури.
9. На початку вісімдесятих років минулого століття через те, що маєток тривалий час не ремонтували, споруда почала  руйнуватися. Зокрема, завалився портик.

 Художні особливості споруди

• Палац в Ілляшівці збудований у стилі класицизму. Він має форму одноповерхового прямокутника 70 метрів завдовжки і 25 метрів – завширшки.
• Фасад, спрямований у бік парку, прикрашений ризалітом-напівротондою. Бокові фасади мають портики.
• На жаль, не зберігся до нашого часу портал парадного фасаду з шістьма колонами тосканського ордеру. 
• Ліпнину в залах зробив італійський скульптор-декоратор Жан-Батіст Цагляно ( він же є автором ліпнини, якою декоровано палац у Самчиках).
• Палац зроблений із цегли, має високий цоколь і підвали.
• На північному порталі була така глибока тераса, що на ній могли легко розминутися дві упряжки з кіньми.
• Біля бічних фасадів містилися малі покої, з яких був вихід на портики.
• Поряд із палацом зі східного боку збудували флігель із п’ятьма вікнами та портиком з чотирма колонами. Тут була розміщена велика вітальня, а також кілька кімнат: канцелярія, челядна, гардеробна, молочарня, кухня. Згодом до флігеля добудували крило для господарських приміщень та оранжерею.
• У цокольній частині палацу був вхід до глибоких підвалів. З північного боку містився широкий коридор, а зі східного – комора та винний льох.  Також у підвалах функціонувала кухня, дровітня, були кімнати для мешкання прислуги.
• У часи розквіту палац мав кремовий колір, а колони та ліпний декор були білосніжні.

Інтер’єр

Усередині палац не був аж надто розкішним: у покоях на підлозі лежав паркет, високі двері всюди були пофарбовані в білий колір. Зате в кожній із парадних зал було індивідуальне декорування.

Головною окрасою палацу «Ілляшівка» є Мозаїкова (Кругла) зала з білими колонами, ліпниною, верхівка якої  виконана у вигляді купола.

Поруч із Мозаїковою – Велика зала з чотирма вікнами. Тут містилася їдальня. Стіни  Великої зали оздоблені фресками.

Ще одну залу спочатку використовували як кімнату для куріння, а згодом тут розташували чималу бібліотеку-кабінет, у якій зберігали сімейний архів, а також було зібрано близько тисячі томів книг.

Так званий Білий салон мав стіни і дектор білого кольору, а меблі – червоного.

Парк

На схилах, які оточують палац і ведуть до ставків, було закладено англійський пейзажний парк. Його створив Діоніс (Деніс) Макклер – відомий ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва, який працював переважно на території України. Він упорядкував понад 50 парків, декотрі з яких збереглися до наших часів.

Як доїхати

Доїхати до садиби «Ілляшівка» в однойменному селі Хмельницької області  можна на авто або громадським транспортом.

На авто

Із Хмельницького або Житомира трасою Н03 до Старокостянтинова, далі на південний схід дорогою місцевого значення Т2326. В місці з координатами 49.669578 N, 27.306423 O повернути ліворуч і проїхати ще 8 кілометрів.

Автобусом

Автобусом із Хмельницького, Вінниці, Рівного, Кам’янця-Подільського та інших міст можна доїхати до Старокостянтинова, далі автобусом «Старокостянтинів – Ілляшівка» або на таксі.

Відстань від районного центру до села – 24 кілометри.

GPS-координати садиби: 49.660489 N, 27.400840 O.