Церква Св. Миколая, Калуш
Як і багато церкви України, церква Святого Миколая в селищі Хатинь (сьогодні - район міста Калуш ) пережила чимало за свою історію.
Ця дерев`яна церква в стилі українського бароко була зведена в 1888 році і була головною церквою села. До її створення залучалися майстри із сусіднього села, які будували чимало церков в окрузі. Разом з церквою була зведена дзвіниця, в якій спочатку розташовувалося два малих литих дзвони.
Іконостас церкви можна по праву вважати її прикрасою і однією з унікальних особливостей. Ікона «Таємна вечеря» відрізняється від традиційних зображень цієї події: стіл, за яким сидить Христос і його учні, розташований під кутом, що нехарактерно для інших ікон. У церкві також зберігалися мощі Святого Миколая, привезені Андреєм Шептицьким в 1938 році, мощі Святих Луки і Йосафата, привезені в храм в 1990-х роках. За воротами церкви сьогодні можна бачити символічну насип, яка зроблена в пам`ять про всіх борців за свободу і незалежність української держави. Настінні розписи з`явилися в 30-х роках минулого століття завдяки старанням місцевим майстрів живопису.
Церква пережила злети і падіння, але завжди залишалася центром життя мешканців Хатині. Аж до початку Другої світової війни церква також сприяла і курирувала діяльність громадських організацій. Братство тверезості, що діяло під патронатом церкви, налічувало майже третина населення Хатині, про що свідчать архіви за 1885 рік. Вона користувалася увагою і розташуванням митрополита Андрея Шептицького, який відвідував її в 1934 і 1938 рр. Церква діяла аж до 1946 року, коли вона була передана під контроль РПЦ. У 1961 році церква була закрита, а в 1961 її перетворили на музей атеїзму. Тільки в 1989 році церква знову повернули громаді Хатині. У грудні цього ж року вона перейшла в лоно ГКЦ. У 1991 році Янушем Фельчінскім церкви був подарований дзвін.
У 2013 році в день 125-річчя церкви була зведена ще одна дзвінниця, освячена митрополитом Олегом Каськовим. Будівництво дзвіниці не залишилося без уваги і допомоги громадськості. Миряни храму, громадські діячі, бізнесмени та підприємства активно спонсорували прикраса і реставрацію храму.
