Ратуша, Жовква

Ратушу у Жовкві кілька разів перебудовували і міняли місце її розташування. Спочатку вона стояла посеред ринкової площі. Одна згоріла, другу розібрали як аварійну, а сучасна постала на місці міських казематів на початку 20 століття. Жовківська ратуша має оглядову вежу, щогодини з неї лунає хейнал. Всередині працює музей історії міста і туристично-інформаційний центр.

Історія Жовківської ратуші

Майже від самого початку, як Жолкевський став закладати Жовкву, тут почала функціонувати міська рада. Магдебурзьке право місто отримало 1603 року. Це давало можливість самостійно здійснювати самоврядування, судочинство, збирати податки, регулювати діяльність ремісничих цехів і торгівлі.

Першим жовківським війтом став італійський архітектор, який розбудовував місто. Паоло де Дукато Клеменсі (Павло Щасливий), будівничий Жовківського замку і костелу, а також львівської синагоги «Золота Роза», керував містом у 1601 – 1610 роках. Ратуша стояла на ринковій площі, згоріла 1632 року.

1687 року нову ратушу збудував Петро Бебер, архітектор уже наступного власника Жовкви – короля Яна ІІІ Собеського. Відомими проектами Бебера є синагога у Жовкві, ратуша у Кракові, вежа Корнякта у Львові. Жовківська ратуша теж була ренесансною, стояла посеред ринкової площі. Квадратна, кількаярусна, з вежею і галереями, закінчувалася аттиком. Мала годинник, дзвін і компас. На фронтоні був напис: «Міра мірою – вічна, продаж і купівля – тимчасові». У ній містився суд, а поруч – лобне місце, де відбувалися покарання і страти.

Ще одним відомим бургомістром Жовкви у першій половині 18 століття був представник Жовківської іконописної школи Василь Петранович.

Ренесансну ратушу розібрали 1822 року через аварійний стан. Міська рада працювала в одному з будинків на вулиці Львівській. Нову збудували на основі міських казематів 17 століття і оборонних мурів через 100 років. Автор сучасної жовківської ратуші – львівський архітектор Броніслав Віктор, який спорудив її 1932 року. Перед нею раніше стояв пам’ятник Яну ІІІ Собеському.

Архітектурні особливості

Ратушу в Жовкві зведено у модерністичному стилі з необароковими рисами, розташована вона на центральній площі Вічевій поміж замком, Глинською брамою та костелом.

Двоповерхові колишні казарми вкриті черепицею. Вхід прикрашений триарковим портиком, який перегукується з ринковими підсіннями. Вежа розташована посередині ратуші, триярусна, квадратна, закінчується бароковою банею. Два яруси вежі мають балкончик. Із чотирьох сторін є циферблат годинника.

На фасаді – герб Жовкви. Це святий Іоан, який однією рукою тримає чашу, а другою – змію. Символічно чаша розташована вище, ніж змія, що означає: добро переможе зло, але повністю не знищить.

У приміщенні ратуші працює міська рада, тут є офіс туристично-інформаційного центру. В підвалі ‒ ресторан «Каземат».

У коридорі міськради висять копії батальних полотнищ із костелу Святого Лаврентія, оригінали яких зараз перебувають в Олеському замку.

Копії картин з костелу. Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group

Вежа і оглядовий майданчик

До 1939 року з ратуші міський гімн щодня опівдні виконував сурмач. У новітні часи годинник модернізували, він відбиває час і щогодини з вежі лунає мелодія, а опівдні – Гімн України. Щоправда, звучать вони вже у записі.

Зараз на ратушу впускають туристів. На нижньому балкончику є оглядовий майданчик, звідки відкривається панорама на площу Вічеву. Також у вежі працює музей історії міста.

Панорама центру Жовкви з вежі ратуші. Автор фото: Оrysia Shyian, IGotoWorld Photo Group

Як доїхати

Жовківська ратуша розташована на площі Вічевій, 1.

Автобусом. Зі Львова курсують маршрутки №151 з автовокзалу «Північний» (АС №2, вулиця Богдана Хмельницького, 225). Кінцева зупинка у Жовкві в самому центрі, звідти до площі Вічевої – 400 метрів.

Автомобілем. Необхідно рухатися міжнародною трасою «Львів – Рава-Руська». Після вказівника «Жовква» з’їхати з траси ліворуч і весь час слідувати прямо аж до самого центру.

Час роботи

Музей «Жовківська вежа» працює щодня. Через нього можна вийти на оглядовий майданчик:

• із листопада до квітня – 09:00 – 17:00;
• із квітня до жовтня – 10:00 – 18:00.

Контактний телефон: 050-927-63-21 (науковий працівник).

Вартість

• Квиток для дорослих – 20 грн.
• Квиток для дітей, студентів – 10 грн.
• Для учасників бойових дій – безкоштовно.
• Екскурсія – 100 грн (доросла група), 50 грн (дитяча група).
• Аудіогід – 15 грн для 1 особи, 20 грн для двох.

Ціни можуть змінюватися.