Різдво в Криворівні

– Збір групи у Ворохті, трансфер до Криворівні

Орієнтуємось на прибуття групи о 08:05 поїздом № 357 Київ – Рахів (квитки потрібно брати до станції Ворохта).
Примітка: квитки на цей поїзд можна взяти тільки в перший день продажу, тобто група має бути сформована до 12 листопада.
Варіанти добирання іншими поїздами або з інших міст уточнюйте під час реєстрації у менеджера по туру. Також учасники можуть прибути до місця дислокації групи власним транспортом.

– Переїзд у с. Ільці. Огляд церкви Пресвятої Тройці

(Церква датується 1741 роком. З тогочасної церкви до наших днів збереглися центральний надкупольний Хрест та центральний дерев’яний підсвічник. А найдавніші збережені церковні книги датовані 1785 роком.)

Починати свою екскурсійну програму саме в цьому місці – досить символічно, адже парох саме цієї церкви Софрон Витвицький у 1863 році видав першу працю про Гуцульщину, її традиції: «Історичний нарис про гуцулів».

Окрім того, ми їдемо сюди бо тут дуже атмосферно, цікаво і затишно. А ще заради того, щоб поспілкуватися із настоятелем храму – отцем Дмитром. «Мені хочеться надихнути людей, коли вони сюди приїздять», – часто із посмішкою говорить він, а нам з кожним разом стає все складніше забирати групу від нього...

Переїзд до Верховини

Екскурсія до новоствореного музею кінофільму про Олексу Довбуша

Відкриття музею планується на кінець листопаду 2018 р. Наша група буде в числі перших відвідувачів. Власники музею обіцяють здивувати оригінальними експонатами та цікавими історіями про легендарного опришка. 

– Приїзд до Криворівні, поселення у садибі зеленого туризму

– Обід (факультативно)

– Екскурсія до музею І.Франка

В літературно-меморіальному музеї імені Івана Франка у Криворівні Ви можете відчути як зустрічається минуле і теперішнє. В невеликих залах музею Івана Франка мистецтво минулих століть перетинається з сучасним мистецтвом, відчувається його тісний зв’язок.

Музей цікавий і тим, що розташований в дерев’яному гуцульському будинку, віком понад сто років.

Тут Вас гостинно зустрінуть та проведуть цікаву екскурсію, розкажуть про життя та творчість Івана Франка, познайомлять з гуцульським колоритом та побутом. В музеї представлені добре збережені стародавні речі та предмети побуту гірського життя. Ви побачите старовинні дерев’яні меблі, різьблені скрині, мисники, стіл-скриню, приклади гуцульської вишивки.

– Повернення у садибу

– Вечеря, вільний час

– Сніданок

– Виїзд до с. Дземброня

– Похід на г. Кошєрище, панорамний огляд Чорногірського хребта

Дземброня – місце, де народжуються хмари, високогірне село із неймовірними краєвидами на всю Чорногору. Саме туди ми вирушаємо, щоб піднятись на одну із вершин, з якої відкриваються фантастичні краєвиди на долину Чорного Черемоша та весь Чорногірський хребет 

– Повернення у садибу, вечеря, вільний час

– Сніданок

Прогулянка в гори – нескладний похід на г. Кичеру, що над Криворівнею. Відвідування церкви Різдва Пресвятої Богородиці

У книзі «100 великих чудес України» Андрія Низовського можна прочитати наступне: «На галицькій Гуцульщині виділяється церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Криворівня. Церква в Криворівні – старий дерев’яний храм, перші згадки про нього відносяться до 1660-х років. На нинішнє місце церкву було перенесено із зарічної частини села в 1719 році. Одноголовий, з витонченою окресленою верхівкою, п’ятизрубний, сильно витягнутий по головній осі і з укороченими бічними прирубами, криворівнянський храм височіє на прибережному пагорбі, нагадуючи корабель, який злетів на хвилі.  Церква у Криворівні є однією з найдовершеніших пам’яток гуцульської школи народної архітектури»

– Екскурсія до музею  Параски-Плитки (Горицвіт)

(талановитої письменниці і художниці Гуцульщини, творчий доробок якої складає близько 50-ти рукописних книг, обсягом 500 сторінок кожна і біля 600 живописних картин та ікон, виконаних у народному стилі)

– Повернення у садибу

– Відвідування Вечірньої Служби у Церкві Різдва Пресвятої Богородиці (за бажанням)

– Святкова вечеря, коляда
Щойно на небі з’явить перша зірка – сідаємо своєю мандрівною родиною до столу. У цей день господиня подає 12 пісних гуцульських страв. А вже після вечері чекаємо на колядників. Чекаємо колядників – ввечері напередодні Різдва ходять колядувати діти.

– Сніданок

– Святкове дійство в Криворівні: Коляда біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці

7 січня до Криворівні з’їжджаються туристи звідусіль. Це й не дивно, адже біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці відбувається найяскравіше святкове дійство – колядники приходять до церкви, щоб священних благословив їх на коляду. Кожен присілок має свою партію колядників, зі своїм ватажком – Березою, скрипалем, зі своїм колоритом. Після благословення у церкві, Береза поведе свою партію віщувати про радість народження Ісуса по затишних гуцульських домівках.  Файні газди, одягнуті у гуцульський стрій будуть ходити від хати до хати аж до Йордана, щоб не лишилось без коляди жодної оселі.

– Коляда у музеї І.Франка 

Після Служби колядники розходяться колядувати біля кожної хати. Партія В.Зеленчука уже традиційно другий рік поспіль починає свій маршрут із Музею І.Франка. У вас буде можливість почути старовіцькі коляди кожному із “жителів” цього музею, побути в колі колідників без зайвого натовпу

– Повернення в садибу, вечеря, колядки.

– сніданок

– виселення із садиби

– відвідування музею  «Гуцульська гражда»

Музей збудований у 1995 р., відтворює типову оселю гуцулів — хату-ґражду. За формою вона нагадує маленьку фортецю — закритий двір, що складався з хати і прибудованих до неї господарських приміщень, входом до нього служила брама, яку на ніч закривали. Ґражду добре укріплювали, переважно для захисту від хижаків та сильних вітрів.

– відвідування музею Гуцульських старожитностей

Тут можна ознайомитися із етносоціальною системою Гуцульщини (або по простому “з чого колись жили гуцули”), його архаїчними складовими: збиральництвом, мисливством і рибальством, пастушим полонинським господарством, дерев’яною архітектурою і будівництвом, гірськими лісорозробками та лісосплавом, керамікою, мосяжництвом, боднарством, та інших.

– переїзд у Яворів, знайомство із давнім гуцульським ремеслом – ліжникарством

Яворів — село в Косівському районі, відстань від Верховини — 21 км. Яворів — відомий центр ліжникарства, село, яке славиться гуцульськими ремеслами та майстрами. В селі Яворів майже в кожній хаті створюють прекрасні вироби — гуцульські ліжники. Ліжник — плетений руками виріб з овечої шерсті. Гуцульські ліжники використовується як ковдра, покривало, килим, ним застеляють лавки, , взимку вкривають коней. Ліжник дуже теплий та має цілющі властивості.

В Яворові можна отримати майстер-клас з плетіння ліжника, познайомитися з гуцульськими майстринями та замовити ліжник власного дизайну або придбати вже готові вироби.

– переїзд до Івано-Франківська, виїзд до Києва