Глибоко під землею сховане головне багатство та диво унікального місто Соледар Донецької області в Україні. Це справжня шахта, але відмінність її у тому, що видобувають тут біле золото – сіль.
Природні потреби людського організму у вживанні солі спричинили появу ще на зорі людської цивілізації солевовидобувного промислу. До 19 століття у Центральній Африці сіль і золото за вагою цінувалися однаково. У середні віки у Європі наявність на столі білого дива свідчило про заможність господаря. В античні часи сіль вважалась не лише цінним, але і священним предметом.
Цікаво те, що сьогодні 95% солі, що видобувається на Україні, припадає на Артемівське родовище, що знаходиться на південному сході Донбасу. Шахтні підземелля Соледару становлять собою систему розгалуженого багатокілометрового лабіринту, який сформувався в результаті видобування солі. Ця шахта є недіючою, хоча за її стінами активно продовжують видобувати сіль. Колись приблизно 280 млн. років тому на цьому місті було Пермське море. Тож ласкаво просимо до царства «Соляної королеви» на трьохсотметрову глибину!
У соляній шахті Соледара все створене з солі – стіни, стеля, підлога. Штучне різнокольорове підсвічування відбивається від виблискуючих кристалів. В одній з відпрацьованих шахт знаходиться церква. Вона виникла одразу після відкриття підприємства. Оскільки праця шахтарів досить небезпечна і пов'язана з постійним ризиком, для підтримання духу робітників і була створена церква. Зайшовши туди, ви побачите прекрасну люстру, яку виготовляли самі шахтарі. Вони прикрасили її соляними кристалами, що іноді трапляються у пластах солі. Приблизно дві з половиною сотні таких кришталевих кубиків пішло на оздоблення цього світильника.
Найбільш популярним місцем в шахті є величезний тунель, що просто дивує своїми розмірами. Висота стелі становить 30 метрів, ширина тунелю – 14 метрів, а довжина – майже кілометр! У залі ви почуєте звучання класичної музики, що супроводжуються звуками живої природи. Освітлення - приглушене, виникає таке враження, ніби знаходишся десь у космосі! Неймовірно! Повітря тут досить сухе, прохолодне, солоне. Неймовірна тиша…
У Соледарській шахті також знаходиться спелеосанаторій. Тут немає характерного для робочих рудників шуму, немає і конвеєра з вагонеткою. Це підземна ділянка більш схожа на казкове містечко з загадковими соляними фігурами та пальмами, з кімнатами для відпочинку.
Кам’яна сіль, крім того, є непоганим матеріалом для скульпторів. Цим користуються шахтарі, які мають нахил для різьблення. Вони створюють з солі фантастичних героїв, звіряток. Також цікавими є соляні світильники. Під дією температури плафон насичує повітря мікронами солі, що у мініатюрі створює ефект присутності в шахті. Такі світильники використовуються як профілактичний засіб проти астматичних захворювань.
Дивом Соледарської шахти є її акустика. Тому кожного року тут проводиться Міжнародний фестиваль симфонічної музики, ініціатором та організатором якого є Посольство Австрії в Україні. Про звучання оркестру говорять, що ноти ніби летять вгору, а потім повільно, наче хмарка, опускаються вниз.
