Водяний млин, Луково

Раритетні млини, виготовлені з дерева, економлять електрику, годують селян і приваблюють туристів. Наприклад, найдавніший водяний млин у Лукові. За словами старожилів села, це, можливо, єдиний млин на Закарпатті, який іще працює. Сьогодні йому вже близько 200 років.

Історія водяного млина

Хазяїн раритету – Денис Іванович, якому виповнилося вже 71 рік. За словами його дружини Олени Іванівни, «ці руїни ніхто брати не хотів, коли роздавали паї, бо старовинне колесо млина геть розсипалося». Упродовж 5 років млин не працював, аж поки нинішні власники не взялися полагодити його складний механізм.

Сьогодні млин є годувальником сім’ї та справжнім музеєм на воді. Взимку спочиває, а навесні, як з річки сходить лід, запускається механізм. З ранку до вечора триває робота.

Привозять молоти пшеницю, ячмінь і кукурудзу селяни з трьох районів. З цієї муки виходить смачний хліб і хороша паска, яка і протягом року не псується. Аби перемолоти один мішок зерна, потрібно до трьох годин роботи раритетної споруди.

Інколи в Лукові проводять міні-акції, присвячені відродженню народних традицій.

Як доїхати

Водяний млин розташувався у невеликому поселенні Луково Іршавського району на Закарпатті. Через нього проходить залізничний шлях зі станцією «Луково», так що дістатися сюди можна з Мукачевого або зі Сваляви. Також зручно доїхати місцевим громадським транспортом із найближчих міст – Іршави або Хуста.