Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини, Київ

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини розташований у серці столиці. Всі пам'ятають його вірші ще зі школи – «О, панно Інно», «Ви знаєте, як липа шелестить». Його найвідомішою збіркою є «Сонячні кларнети», яка буквально пронизана мотивами світла і музики. Однак згодом у гнітючому радянському середовищі погляди Тичини змінюються (можливо, на це вплинув арешт брата Євгена), і він стає рупором соцреалізму. Потім письменник Євген Маланюк скаже про Тичину: «Від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась». До речі, книгу з цими рядками Павло Тичина зберігав у своїй бібліотеці. Поет отримав цю простору квартиру, будучи міністром освіти УРСР. 

Історія музею

Квартира поета практично не змінилася після його смерті – дружина залишила майже все, як є. А вже коли вона померла у 1975 році, помешкання опечатали. Розпочалися дискусії, де можна зробити музей Павла Тичини. На початках думали розмістити його на розі вулиці Пушкінської і бульвару Шевченка, проте письменник Павло Загребельний був проти. Тож ухвалили рішення зробити музей в оселі поета. Літературно-меморіальний музей-квартиру Павла Тичини перші відвідувачі побачили у 1980 році.

Експозиція музею

У помешканні Тичини є п'ять кімнат. Прислуги в домі не було (тільки жінка Тодося Петрівна допомагала готувати), а меблі могли не мінятися роками. Майже всі фінанси поет витрачав на книги, картини, музичні інструменти, також підтримував матеріально родичів.

На столі кабінету, де письменник і політик приймав людей, лежить невеликий «Кобзар» Шевченка. Поруч маленькі олівці – щоб зручно носити в кишенях і робити помітки в книгах. На стінах є багато картин, навіть автопортрет – Павло Тичина гарно малював. У тому ж приміщенні стоїть рояль, який поет привіз із Харкова, та бандура, яку спеціально для Тичини виготовив майстер народних інструментів Володимир Тузиченко. Також на столі лежить кларнет.

У вітальні стоїть радіола та телевізор «Знамя» – техніка, яку не кожен міг собі дозволити. А в кутку кімнати можна побачити холодильник «ЗіС» («Завод імені Сталіна»). Кухня в квартирі була крихітною, тому холодильник поставили саме тут.

Проте окрасою музею є кімната-бібліотека. Тут на височенних стелажах зберігається понад 20 000 книг. Тичина був поліглотом – він знав 12 мов, а перекладав аж із 40, тому серед всього цього різноманіття можна знайти словники і розмовники. Зберігав Павло Григорович й заборонену літературу в глибині своєї бібліотеки, наприклад, «Камо грядеши» Миколи Хвильового з його особистим підписом. Екзотичним експонатом є книга Еразма Роттердамського 1729 року. 

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини у Києві – це не запилене приміщення без краплі сучасності. В музеї часто проводять майстер-класи, проекти, моновистави, є у закладу сторінки у соціальних мережах. Також тут працює буккросинг (обмін книгами).

Як доїхати

Музей Павла Тичини розташований на вулиці Терещенківській, 5. Поверхом нижче є музей Миколи Бажана. Та й навколо багато музеїв – Педагогічний музей, Київська картинна галерея, Національний музей літератури, Національний музей Тараса Шевченка, Музей Української Революції 1917–1921 років.

Доїхати до закладу можна на метро (від станції «Театральна» легко дійти пішки), або маршрутним таксі № 24, 24А, 114, 114А, 118, 433.

Графік роботи: з 9:00 до 17:00 (понеділок–п'ятниця); з 10:00 до 18:00 (субота–неділя). Остання неділя місяця – вхід безкоштовний.