Собор Успіння Пресвятої Богоматері, Харків
Одним із семи чудес сучасного Харкова визнано Собор Успіння Пресвятої Богородиці. Ця велична споруда височить у центрі колишньої столиці України і є своєрідною візитівкою міста. Успенський собор – найдавніший православний храм серед харківських культових будівель. Він має статус пам’ятки архітектури національного значення і охороняється законом.
Історія собору
Заклали першу церкву на місці, де зараз стоїть Собор Успіння Пресвятої Богородиці, у середині 17 століття. Уперше вона згадується в джерелах 1658 року. Храм звели за першого харківського воєводи Селіфонта. Дерево для будівництва звозили до міста з навколишніх місць козаки.
Храм був невеликий за площею (приблизно 70 квадратних метрів). Спочатку він не мав навіть дерев'яних ікон, а лише паперові. Також для богослужінь бракувало потрібних книжок. Харківські священики багато разів звертались до царя з проханням дати грошей на церковні потреби.
Церковний двір був оточений дерев'яною огорожею, в межах якої розташовувався цвинтар. Проте невдовзі територію почали забудовувати. У північній частині виріс гостинний двір, а на півдні стали зводити будівлю Харківського університету. Успенська церква потроху занепадала.
Наприкінці 17 століття поблизу старого дерев'яного храму з’явився новий, цього разу кам'яний собор, з основою у вигляді хреста і п'ятьма куполами.
1733 року мурований Собор Успіння Пресвятої Богородиці постраждав від великої міської пожежі. Залишились від колишньої споруди тільки кам'яні стіни. Та через рік храм відбудували. Але коли в стінах виявили тріщини, стало зрозуміло, що треба будувати на цьому місці новий собор.
Нинішня споруда Успенського собору
Новий собор зводили за кошти місцевої парафії та добровільні пожертви харків'ян. Тривало будівництво шість років. Споруда була квадратної форми, мала п'ять куполів і п'ять престолів. Після закінчення робіт північний престол освятили на честь Казанської ікони Божої Матері, а південний – на честь апостолів Петра і Павла.
Головний іконостас виготовлений у стилі рококо, ймовірно, за проектом Бартоломео Растреллі. Він був зроблений із липи, мав три яруси з колонами іонічного стилю і витонченим обрамленням ікон.
Дзвіниця храму
Олександрівська дзвіниця Успенського собору побудована в 19 столітті на честь перемоги у російсько-французькій війні. Висота споруди – 89,5 м. На час зведення була однією із найвищих у Російській імперії, тепер – одна із найвищих в Україні.
Щоб споруда була стійкою, фундамент заглибили на 10 метрів. Стіни дзвіниці мають товщину понад 6 метрів. Під час будівництва використали 3,5 мільйони цеглин. На дзвіниці встановили 12 дзвонів, найменший із яких важив 8 кілограмів, а найбільший – понад 3 тонни. У вересні 1863 року найбільший дзвін замінили ще потужнішим, який мав близько 16 тонн.
Також на дзвіниці з'явився годинник паризької фірми «Борель». Місто утримувало своїм коштом спеціального годинникаря.
Собор у радянський період
Кафедральним Успенський собор був до 1930 року. Після цього його, як і решту аналогічних культових споруд у Радянському Союзі, закрили. У приміщенні храму в різний час працювали державні установи або склади.
У перше післяреволюційне десятиліття із собору вивезли всі цінності, серед них і дерев'яний іконостас 18 століття. Борці з опіумом для народу знесли всі куполи, зняли дзвони. Іконостас згорів на складі під час Другої світової війни. В післявоєнний час у приміщенні собору були швацький і фарбувальний цехи.
1924 року на дзвіниці встановили антену першої української радіостанції. Студія розміщувалась поблизу. Пізніше передавальний пристрій розмістили всередині собору, знищивши при цьому цінні фрески.
1984 року в храмі встановили орган чехословацької фірми «Rieger-Kloss». Конструктори розробили спеціальну «вівтарну» модель концертного органа, де глибина шафи значно перевищує його ширину. Цей інструмент має 3574 труби, 3 мануали, 48 регістрів. Особлива акустика Успенського собору збагачує його звучання і створює прекрасну ауру для виконання класичної музики.
У дев’яностих роках минулого століття в Успенському соборі відновлено богослужіння. Будівля храму належить Харківській єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату.
Як доїхати
Доїхати до Успенського собору в Харкові можна на метро до зупинки «Майдан Конституції» (червона гілка) або «Історичний музей» (синя гілка).
