Loading...
Українська
Українська Русский English
Додати об'єкт Моя карта
"
22815
я був
11
я хочу сюди
2

Київська ГЕС

Київська ГЕС

Потужна гідроелектростанція, яка виробляє енергію для величезної кількості населення і підприємств – це Київська ГЕС. Розташована усього за кілька кілометрів від столиці, вона є першою сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Київську ГЕС можна побачити поблизу міста Вишгород. Тут варто хоча б раз побувати, адже звідси відкривається чудовий краєвид на водосховище, а також на могутній Дніпро. Процес шлюзування так само викликає значний інтерес у відвідувачів, адже за короткий проміжок часу у шлюзі відбувається зміна висоти аж на 12 метрів. Для фотосесій місце – просто супер.

Історія

Ідея створення цілого каскаду водосховищ і гідроелектростанцій на Дніпрі виникла ще в 1948 року. Після того, як збудували Каховську та Кременчуцьку ГЕС, підкорювачі природи дісталися й до столиці. Неподалік від Вишгорода почалося будівництво гідроелектростанції.

Київську ГЕС введено в експлуатацію 1964 року – тоді запустили її перший агрегат.  У вересні 1965 відкрили судноплавний шлюз.  Останній, двадцятий агрегат станції, запрацював 1968 року.

Новаторські технології

Під час будівництва Київської ГЕС уперше було використано низьконапірні горизонтальні капсульні гідроагрегати. Це дозволило спроектувати споруду в поєднанні з водоскидом, і в такий спосіб відмовитися від будівництва окремої водозливної греблі.

1975 року до складу Київського гідровузла, частиною якого вже була на той час ГЕС, додалася ще одна електростанція – гідроакумулююча, так само перша в країні. ГАЕС розташована на правому березі Київського водосховища трохи вище від створу Київської ГЕС.

Після будівництва дамби за містом утворилося штучне водосховище корисною місткістю 3,7 мільйона кубічних метрів, розташоване на крутому березі Дніпра.

Технічні характеристики

Споруда Київської гідроелектростанції має такі параметри:

  1. Ширина – 51 метр.
  2. Довжина – 285 метрів.
  3. Блоків – 5, по 4 агрегати в кожному (конструктивно поділених температурно-осадовими швами).
  4. Горизонтально-капсульних агрегатів із поворотно-лопатевими гідротурбінами та горизонтальними синхронними генераторами – 20.
  5. Загальна потужність станції – понад 400 МВт.
  6. Середньорічне виробництво – 790 млн кВт\год при максимальному тиску 12 метрів.

Київський гідровузол сьогодні

До числа споруд Київського гідровузла належать:

  • окремі будівлі;
  • бетонна водозливна гребля з двадцятьма водозливами;
  • однокамерний судноплавний шлюз;
  • ВРП (відкритий розподільчий пристрій) на 110 кВ;
  • земляні греблі;
  • дамби;
  • комплекс споруд ГАЕС с верховою водоймою.

На сьогодні Київська ГАЕС – це єдина гідроакумулююча електростанція на території України, яка працює. Над спорудами ГЕС прокладено автомагістраль.

Гребля станції утворює Київське водосховище. ГЕС разом із ГАЕС є єдиним гідроенергетичним каскадом.

Водойма, створена в період будівництва ГЕС, є останнім із шести великих водосховищ на Дніпрі. Максимальна його ширина становить 20 кілометрів. Перепад висот використовується гідроелектростанцією для отримання електроенергії.

Затоплені села

У період будівництва Київської ГЕС на території, яка підлягала затопленню, було розташовано багато населених пунктів – за різними даними, від п'яти десятків до кількох сотень. Частина з них мала давню історію, яка сягала корінням періоду Київської Русі. Мешканцям пропонували переїхати. З розповідей очевидців, допомагали перевозити майно військові. Хати перекочували з рідної землі на місця, куди переселяли людей, поставивши будівлі на круглі колоди (переважна більшість споруд у тій місцевості були зроблені з дерева). Серед сіл, які залишилися на дні Київського моря:

  • Сорокошичі;
  • Сваром'я;
  • Лютіж;
  • Бірки;
  • Чернин;
  • Старосілля.

Після створення штучного моря вода ще довго відвойовувала територію, поступово «з'їдаючи» береги.

Із стартом будівництва Київської ГЕС тихе спокійне життя у селах закінчилося. Почали з'являтися бригади, які місцеві мешканці нарекли «гробокопателями»: свіжі могили за бажанням родичів переносили в місця майбутнього відселення. Все, що залишилося від старих поховань, звозили в так звану «братську могилу» під селом Лебедівка. Хоча частина поховань, імовірно, залишається на дні Київського моря досі.

У 1959 – 1964 роках десятки тисяч робітників різних спеціальностей і потужна техніка будували інженерні споруди і гігантську водойму загальною площею до тисячі квадратних кілометрів. Довжина водосховища повинна була скласти до 100 кілометрів, максимальна ширина – близько 14 кілометрів, а глибина – до 18 метрів. Було вилучено майже 16 мільйонів кубометрів ґрунту і використано більше півмільйона кубометрів високоякісного бетону. Найголовніше завдання, яке мали виконати, споруджуючи Київську ГЕС – забезпечити енергією величезну кількість населених пунктів, котрі аж до кінця 50-тих років залишалися без електрики.

Дно Київського моря зберігає також чимало слідів, які залишила по собі Друга світова війна.  У цій місцевості йшли запеклі бої, і, як стверджують українські пошуковці, під водою може бути поховано багато снарядів, бомб та мін – як радянських, так і німецьких.

Як доїхати

Доїхати до Київської ГЕС  можна на авто з Києва прямуючи дорогою Р 60 (це шлях регіонального значення зі столиці до Чернігова, через Вишгород та Десну). В Києві їхати вулицею Богатирською (Оболонь), в Вишгороді повернути на Дніпроводську та Набережну.

Маршрутні таксі № 349, 397 їдуть в цьому напрямку від станції метро «Героїв Дніпра». Їхати до зупинки «Будівельників ГЕС» (колишня «Комсомольська»), далі 1,5 кілометра пішки.

Вам також може бути цікаво

Фото:

Facebook (0)
Додати опис об’єкта

 

 

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати