П'ятничанська вежа, П'ятничани

П'ятничанська вежа – це кам'яна оборонна споруда замкового типу, яка в доброму стані дійшла до нашого часу. Розташована приблизно за 50 кілометрів від Львова, у селі П'ятничани. Башта належить до рідкісних пам'яток оборонного будівництва галицької школи та, за легендами, може бути залишками замку Сенявських чи Василіанського монастиря. П'ятничанська вежа слугувала не тільки оборонною, але й спостережною спорудою, огляд з неї був прекрасний та далекосяжний. Таким він залишається і в наш час. Саме тому цей туристичний об'єкт приваблює мандрівників звідусюди.

Історія вежі

Побудова та нове «відкриття» башти

У давнину село П'ятничани лежало біля важливого шляху «Бібрка – Нові Стрілища», який мав довжину 20 кілометрів. Для забезпечення постійної  системи охорони необхідно було розмістити тут оборонну та спостережну споруду. Що було зроблено приблизно в 14–15 столітті.

Перші письмові згадки про башту можна знайти у Географічному словнику, датованому 1880 роком. 1888 року з‘явилася стаття Б. Густавича, який детально описав вежу, визначив її координати, висоту над рівнем моря, а також зафіксував легенди місцевих мешканців. 1911 року архітектор Т. Мотловський визначив споруду як частину укріпленого василіянського монастиря. А вже за рік ілюстрований тижневик «Земля» розповів, що в переказах людей П'ятничанська вежа фігурує як частина великого міста, яке сягало від Львова аж до Рогатина. І що тут був замок Синявських, який згодом став василіянським монастирем, а 1724 року його закрили. У період з 1913 до кінця 1970-тих років П'ятничанську вежу не реставрували та не досліджували науковці.

Дослідження та реставрація пам'ятки

У 1980–1982 роках нарешті здійснено археологічні та історико-архітектурні дослідження пам'ятки, зроблено археологічні розкопки на території подвір'я та по обидві сторони від воріт вежі, виготовлено проектно-кошторисну документацію. 

У 1983–1986 роках провели активні роботи з відбудови пам‘ятки:

• четвертий ярус піднято до позначки 2 метри і перекритий пірамідальним, із заломом унизу, дахом, який разом із шпилем має 11–12 метрів висоти;
• змонтовано постійний міст і зроблено невдалу спробу реконструювати звідний;
• подвір'я огороджено частоколом; 
• упритул до вежі прибудовано тридільний зрубний будинок, влаштовано імітацію колодязя на місці давньої конусоподібної ями.

У 1994–1995 роках здійснили чергові відновлювальні роботи, в ході яких перероблено настил постійного і підйомного мостів дубовим покриттям та змонтовано механізм його піднімання. 18 травня 1995 року П'ятничанську вежу перетворили в одноіменний музей-заповідник – відділ Львівської картинної галереї.

Оборонна споруда у фактах та цифрах

• П'ятничанська вежа має у складі єдиний в Україні приклад підйомного мосту, який працює, серед пам‘яток оборонного будівництва.
• Зі споруд оборонного комплексу башти збереглися зовнішні стіни надбрамної вежі, а також залишки сухого рову та схили захисних валів.
• П'ятничанська вежа майже квадратна в плані з боками 7,83х7,4 метри, висота стін 9,5 метра.
• Товщина стін коливається від 1 до 1,2 метра.
• Чітко простежуються чотири яруси башти: підвальний – слугував камерою для підйомного мосту, який працював за принципом гойдалки; перший – ним заїздили на територію замку. Тут же були розміщені дві бійниці у бокових стінах, які забезпечували оборону рову і валів. Другий ярус, вхід до якого був з подвір‘я зовнішніми сходами. Третій – з нього здійснювався вихід на дерев‘яну галерею, що вздовж периметра оточувала вежу.
• П'ятничанська вежа – унікальна, адже, дійшовши до нас без значних перебудов, вона несе в собі автентичні риси готичного стилю. Звідси проглядається вся долина річки Боберки.
• З липня 2013 року поруч з баштою проводиться одноіменний етнофестиваль, який започаткував бандурист, заслужений артист України Остап Стахів.

Цікавий факт

Під час одного з тренувальних польотів навесні 1937 року польський пілот випадково пролітав над баштою. Його так зацікавив невідомий об'єкт, що влітку цього ж року на ім'я вчителя місцевої школи прибув великий пакунок,  наповнений різними книжками для шкільної бібліотеки та лист із проханням розповісти про історію побудови П'ятничанської вежі.

Легенди

Як і кожна історична пам'ятка, яка поважає себе, П'ятничанська вежа обросла масою легенд. Це набір майже стандартних приповідок із минувшини. За однією з них, вхід до башти охороняють злі духи, а в пивниці насипано великі скарби. За іншою – від споруди до храму в сусідньому селі існує таємний підземний хід, яким послуговувалися у разі нападів.

Як доїхати

П'ятничанська вежа розташована поблизу села П'ятничани Жидачівського району Львівської області. Найближчі міста: Стрий, Рогатин, Львів. Із останнього до башти можна доїхати потягами «Львів – Мукачево», «Львів – Чоп», «Львів – Моршин». Час у дорозі – півтори години.

Години роботи: П'ятничанська вежа є по-суті музеєм. Працює щодня з 10:00 до 18:00, неділя – з 10:00 по 17:00. Понеділок – вихідний.