Сатанівський замок, Сатанів

Замок у Сатанові – визначна пам'ятка Поділля та одна із найдавніших фортифікаційних споруд цього краю. До нашого часу твердиня не зберегла свого первісного вигляду, проте залишки стін та веж свідчать про оригінальність архітектури та майстерність її творців.

Історія Сатанівського замку

Землі сучасного Сатанова 1431 року перейшли у володіння подільського воєводи Петра Одровонжа, який узявся зводити над берегами Збруча кам'яний замок для захисту населення від частих набігів татар. Раніше на його території також були розміщені оборонні укріплення. У 17 столітті одна зі спадкоємиць Одровонжа вийшла заміж за шляхтича Синявського, і замок став власністю роду Синявських аж до початку 20 століття. Саме вони перебудували фортецю і зміцнили її, надавши  споруді форми п'ятикутника та розділивши зовнішні і внутрішні стіни глибоким ровом. У Синявських, щоправда не в самому замку, а в будинку на окраїні селища (зруйнувався у 19 столітті) зупинявся російський цар Петро І, повертаючись із турецького походу.

До кінця 19 століття Сатанівський замок уже був частково зруйнований, і його відновленням ніхто не планував займатися. Тому 1899 року на його території збудували цукроварню, а в самому замку розмістили водогін, який тягнув воду зі Збруча й подавав її наверх до фабрики. Завод проіснував тут понад 100 років, її закрили лише у 2002-му.

1924 року радянська влада вирішила знести Сатанівську фортецю, оскільки вона, нібито, загрожувала людському життю. Врятував замок від знищення  Всеукраїнський центральний виконавчий комітет, який скасував постанову про знесення і наказав реставрувати фортецю, для чого навіть було виділено немалу суму грошей – 5 тисяч карбованців. Проте, з невідомих причин, відновлення так і не почалася, а твердиня продовжила занепадати.

Вигляд замку у Сатанові

Загальна площа Сатанівської фортеці становила 1,5 гектара. Вона добре охоронялася подвійними, зовнішніми і внутрішніми, стінами, яких розділяв рів. Висота фортечних мурів подекуди доходила до 10 метрів, а їхня  товщина становила 1,5 метра. 

Із усіх кутів на замку були триярусні оборонні вежі, які виходили за лінію мурів. До наших днів збереглися лише три такі. Також залишилася одна кругла вежа, яка стоїть окремо, та деякі частини стін фортеці. Круглу вежу було споруджено задовго до відомих документальних згадок про поселення. Ця унікальна пам'ятка архітектури, відома у народі як Вежа Одровонжа, є рідкісним зразком мурованого будівництва часів давньої Русі. Її бійниці зовні дуже вузькі, а з внутрішнього боку розширюються для зручнішої стрільби з лука.

Легенда замку

Місцеві жителі вірять, що у селі Калагарівка на Тернопільщині, розташованому на правому березі Збруча, є льох, із якого починається таємний підземний хід до Сатанівського замку.

Найближчі пам'ятки

Неподалік від Сатанівського замку також  розташовані Сутковецький замок, Летичівський замок (Домініканський монастир) та Старокостянтинівський замок. Не менш цікавим для поціновувачів середньовічної архітектури буде огляд старовинної синагоги і Свято-Троїцького монастиря.

Як доїхати

Дістатися до Сатанова можна автобусами з Хмельницького, Вінниці, Тернополя та Івано-Франківська. Селище не надто велике, тому мури замку у ньому буде неважко знайти.