Морозовський вугільний розріз, Олександрія
Морозівський вугільний розріз – одне з незвичних туристичних місць поблизу Олександрії Кіровоградської області. Цю затоплену і зруйновану територію, де колись видобували буре вугілля, нині не використовують. Разом із тим, Морозівський вугільний розріз увійшов до числа найцікавіших «сталкерських» об'єктів України – тобто місць, привабливих для екстремального промислового туризму. В рейтингу його назвали «об'єктом, який вражає уяву своїми розмірами і масштабами покинутої напризволяще вуглевидобувної техніки». На цій хвилястій рівнині, посеред якої розташований Морозівський вугільний розріз, дуже цікаво спостерігати, як природа забирає назад простір, колись відвойований у неї людиною.
Історія
В Україні поклади вугілля зосереджені переважно у Дніпровському буровугільному басейні, на території якого й розташоване місто Олександрія. Оскільки залягають горючі осадові породи рослинного походження неглибоко під землею, вугілля видобували кар'єрним способом. У вугільній промисловості ці кар'єри називають «розрізи». Деякі з них мають гігантські розміри. Вугілля, яке тут видобувають, використовують у вигляді брикету, переважно в побуті.
Найбільшим підприємством Дніпровського буровугільного басейну є «Олександріявугілля». Один із розрізів, підпорядкованих підприємству, – Морозівський. Нині його не експлуатують. На місці розробок родовищ залишилася покинута гігантська видобувна техніка, частина її вже зникла під водою – адже потроху розріз затоплюється. Тут вода піднялася вже більше, ніж на двадцять метрів. Бірюзовий колір вказує на значну глибину водойми та її чистоту.
Особливості
Морозівський вугільний розріз має довжину 6 кілометрів і форму літери «Г». Робота тут тривала до 2009 року, потім підприємство не впоралося з боргами й припинило діяльність.
Через кар'єр перекинуто величезний транспортно-відвальний міст, кажуть, трофейний: його нібито перевезли з Німеччини і встановили після закінчення Другої світової війни.
Своєрідним «must see» Морозівського вугільного розрізу є величезний роторний екскаватор ЕРШР-1600, одна з найбільших за розмірами машин такого типу в світі. Заввишки він як дев'ятиповерховий будинок. Але нині побачити його у всій красі велетня вже не вдасться – його частково розібрали шукачі металу.
Правила безпеки
Кар'єр охороняють, униз спускатися не варто. Оскільки розміри його велетенські, периметр не огороджено. Слід бути обачними і дотримуватись правил безпеки – схили в деяких місцях круті і можуть осипатися.
Як доїхати
Доїхати до Морозівського вугільного розрізу можна на авто. Селище Пантаївка, біля якого він розташований, лежить на трасі Е50 між Олександрією і Кропивницьким.
До Пантаївки довезе автобус без пересадок із Кропивницького, Олександрії, Кременчука, Дніпра, Черкас, Кривого Рогу, Харкова (треба завчасно попросити водія зупинити в цьому населеному пункті). Відстань від Пантаївки до кар'єру – близько двох кілометрів на північ.
Електричкою без пересадок можна доїхати до станції «Пантаївка» з Нової Українки, Олександрії, Кропивницького, Кременчука, Знам'янки.
GPS-координати: 48.688591 N, 32.910144 O.
