Межигірське урочище, Нові Петрівці
Межигірське урочище в Нових Петрівцях – це мальовниче місце, яке приховує в собі чималу кількість таємниць і загадок. На території Межигір’я збереглися як мінімум 5 пам’яток археології – від трипільських часів до козацького монастиря.
Історія Межигірського урочища
Урочище, яке займає територію у 130 гектарів, розташоване в адміністративних межах села Нові Петрівці, недалеко від Києва. Згідно старовинного літопису, тут довгий час існував козацький Спасо-Преображенський монастир із цілющими джерелами та підземними печерами.
За легендами, Межигірський монастир виник ще за доби Київської Русі. Однак документального підтвердження дати заснування немає. Перші згадки про нього з’явилися аж 1523 року. У той період князь Сигізмунд надав право київському воєводі А. Немировичу, за яким ігумену М. Щербині дозволено відреставрувати запустілий монастир та общину.
Є припущення, що храм постраждав під час набігу кримських татар хана Менглі-Гірея, як і інші київські околиці.
На початку 16 століття на території монастиря вже були 3 дерев’яні церкви. Неподалік на Пекарницькій горі заклали печерну церкву.
На початку 17 століття за кошти нового ігумена Афанасія, протеже князя Острозького, було зведено нові храми:
- Надбрамну Петропавлівську церкву;
- Спасо-Преображенський собор;
- Трапезну церква Микільського монастиря.
1786 року Межигірський монастир потрапив під секуляризацію та наказом Катерини ІІ був ліквідований. Територію колишньої церковної забудови вона подарувала Києву.
Через наявність в околицях столиці високоякісних глин 1798 року на території монастиря відкрили фабрику фаянсових виробів.
Сервізи Межигірської фабрики прикрашали імператорські столи. На виставці російських мануфактурних виробів 1829 року її витвори визнали найкращими у Російській імперії.
Але, не зважаючи на якісні вироби, підприємство було збитковим, і після кількох спроб приватних осіб реанімувати фабрику, 1874 року її врешті-решт закрили.
Місцину вподобали радянські урядовці та вирішили облаштувати собі тут дачі. 1935 року монастир знесли, а на його місці утворилася закрита територія, де проживали Павло Постишев, Станіслав Косіор і навіть Микита Хрущов. Однак, не всі споруди монастиря постраждали, зберігся Спасо-Преображенський собор. Він зруйнувався вже у 1980-тих роках.
Про існування святого місця нагадувала лише Дзвінкова криниця – цілюще старовинне джерело.
Тож на території Межигір’я виявлено 5 пам’яток археології:
- Спасо-Преображенський монастир 16–18 століть.
- Давні укріплення в урочищі Пекарська гора.
- Поселення в урочищі Хутір, де зібрано фрагменти кераміки 10–13 століть.
- Багатошарова пам’ятка в урочищі Виноградна гора. Тут знайдено фрагменти давньоруської та пізньосередньовічної кераміки.
- Печерний комплекс Межигірської обителі.
За часів президентства Віктора Януковича на території Межигірського урочища побудували величезну резиденцію, яка стала доступною для відвідування 22 лютого 2014 року.
Як доїхати
Межигірське урочище розташоване у поселенні Нові Петрівці, неподалік від Києва. Доїхати до села можна громадським транспортом або замовним екскурсійним автобусом.
