Вітряний млин, Гута

Вітряний млин у Гуті став годувальником не лише для жителів цього селища, а й для інших прилеглих сіл району. Справжніх вітряних млинів залишилося в Україні зовсім мало, а у вільному для туристів доступі – і того менше.

Історія вітряного млина

Один із дерев’яних вітряків зберігся в селі Гута Хмельницької області. Сказати точно коли його збудували складно, але достовірно відомо, що в кінці 30-тих років минулого століття вітряк було перенесено з сусіднього села.

Вийшло «переселити» велетня досить просто. Млин влаштований так, що його не потрібно вкопувати в землю, він стоїть на великих дошках з міцного дуба, збитих у вигляді подвійного хреста. Діяти у поселенні він почав з 1937 року.

Багато що на своєму життєвому шляху встиг побачити млин: пройшов голодомор, окупацію і колгоспи. Під час Другої світової війни, аби врятувати млин, голова колгоспу пожертвував корівником.

1993 року селом пройшла буря, неабияк порвавши млин. Довелося відновлювати вал, ремонтувати крила і стелити нову підлогу.

2003 року млин зупинили, і на помел місцеві жителі стали їздити в сусіднє село, де використовують генератор, а не природне джерело.

2007 року споруда знову постраждала від бурі. І лише 2011 року його повністю відновили. Незважаючи на це, млин зберіг риси свого первозданного вигляду. Всередині досі можна побачити ваги, сито, ківш для зерна і вал, що рухається під дією вітру. У вітряка є навіть власний охоронець – В. Павлюк, який з гордістю піклується про його збереження.

Як доїхати

Вітряний млин розташовано у Гуті Хмельницької області, неподалік від річки. До селища можна дістатися з села Городнявка, через яке пролягає траса Р49. Вона тягнеться від міста Шепетівка у бік Житомирської області. У Шепетівці є залізнична станція «Шепетівка-Подольська».

Найзручніше до Гути добиратися власним транспортом, оскільки автобуси сюди ходять нерегулярно і нечасто.