Церква Миколи Чудотворця, Колодне

Церква святого Миколи Чудотворця є однією з унікальних пам'яток не лише Тячівського району Закарпаття, а й усієї України. Цей храм – чи не найдавніша дерев'яна церква нашої держави. Тут дуже своєрідно поєдналися особливі стилі архітектури, монументального настінного живопису і прикладного декоративного мистецтва минулих епох. Церква святого Миколи Чудотворця, збудована в 16 столітті, до сьогодні зберегла дух свого часу і є пам'яткою архітектури загальнодержавного значення.

Історія

1. Імовірна дата будівництва храму святого Миколи – 1470 рік. Церква має виразні ознаки споруди оборонного типу, які почали будувати ще в 12 – 13 століттях.
2. Як переповідають місцеві мешканці, храм святого Миколи Чудотворця був головною церквою православного монастиря, котрий розташовувався в сусідньому урочищі Одарів.
3. Через 330 років після будівництва церкву перенесли на нинішнє місце. Сталося це після того, як австрійський уряд видав розпорядження (так звана «йосифінська касата») ліквідувати монастир.
4. У 2007 – 2008 роках цінну архітектурну пам'ятку вдалося капітально відреставрувати – грант на ці роботи надало посольство США в Україні. У споруді замінили дах, закрили аркаду на дзвіниці сіткою від птахів, відремонтували двері. Окрім того, громада Колодного зібрала ще 47 тисяч гривень пожертв, завдяки яким зміцнили стіни, поставили браму та ковані ґрати на вікна.

Зовнішній вигляд

Найдавнішими за часом будівництва є зрубні стіни 15 століття. Вони складені на фундаменті за технологією «насухо» із дубових колод завдовжки 12 метрів кожна.

Пізніше, в 17 – 18 сторіччях, зруби надбудували, переробили вежу, вкриту вигадливим бароковим накриттям, а також з'явилася згодом ще й галерея над бабинцем і різьблений ґанок.

Над бабинцем піднімається висока барокова вежа-дзвіниця з відкритою аркадою для дзвону.

Дах та вежа храму традиційно вкриті дубовим ґонтом (так званим клином). 

Цікаві факти

• Церква в Колодному була прототипом при зведенні інших храмів як зразок досконалості художніх і архітектурно-конструктивних рішень. Її величний силует свідчить про неабияку майстерність народних будівничих у роботі з таким складним матеріалом, як дуб.
• На відкриття реконструйованого 2008 року храму в Колодне приїжджав особисто посол США в Україні Вільям Тейлор.

Внутрішній вигляд і оздоблення

На почорнілому зрубі вівтаря можна побачити два невеликих віконця – вони такі самі, як у будівлях, зображених на іконах 14 – 15 століть.

Стіни та склепіння нави і вівтаря церкви оздоблені розписами 18 століття. Також збереглися фрагменти стінопису і в бабинці.

Інтер'єр храму лаконічний і простий. Величності церкві надає різьблений іконостас, який поновили в 18 столітті.

Втрачені цінності

1. Під час реставрації споруди в 1969 – 1976 роках із церкви святого Миколи забрали престол та ікони, які так і не повернули (за чутками, сліди святинь губляться у Петербурзі).
2. Тоді ж старі церковні дзвони перевезли до нової православної церкви, хоча до приходу радянської влади храм був греко-католицьким.
3. Тільки на фотознімках можна побачити нині також Царські врата.
4. На церковному обійсті стоїть дуже масивний тріснутий престол, зроблений з каменю.

Розписи

Найдавніші розписи – у вівтарі, вони зроблені в другій половині 17 століття. Тут можна побачити окремі сюжети, а також смуги оригінальних орнаментів із виноградної лози.

В основу розписів нави покладено теми Страстей Христових. Фахівці вважають особливо цінними жіночі образи в сцені «Положення в труну», розташовані вони на північній стіні.

Композиція «Прабатьки Адам і Єва» – своєрідний зразок народного наївного малярства закарпатського регіону.  

Автором барокового розпису, який зберігся на одній зі стін, став, як свідчить напис на плафоні, «почесний громадянин Антоній Валі», створив він розпис 1789 року.

Основні кольори, які використовували під час оформлення інтер'єру храму, – теплі коричнево-червоні та вохристі тони, холодні зелені та сині.

Як доїхати

Доїхати до церкви святого Миколи Чудотворця в селі Колодному можна на авто або громадським транспортом.

На авто

Дорогою Н09 з боку Хуста або з боку Тячева прямувати до селища Буштино, далі повернути на північний схід, на шлях місцевого значення Т0720, який приведе до Колодного.

Поїздом

На залізничній стації Буштино зупиняються поїзди зі Києва, Львова, Солотвина. З Буштина до Колодного їхати попутним транспортом або на таксі (відстань – 20 кілометрів).

Автобусом

Із Ужгорода, Мукачева та Хуста можна доїхати автобусом прямого сполучення «Ужгород – Угля» (до зупинки «Колодне»).

Церква Миколи Чудотворця стоїть на невеликому пагорбі в центрі Колодного, де сходяться дороги і гірський потічок оперізує західну межу церковного двору.