Лінія Арпада

Майже на шість сотень кілометрів простяглася Карпатами фортифікаційна споруда, яку знають із назвою «Лінія Арпада». Створили її угорські інженери в роки Другої світової війни. Завданням цієї оборонної лінії було протистояти наступу радянських військ. Лінія Арпада не була суцільною, вона складалася з окремих вузлів оборони. Значна частина споруд збудована на території України. Декотрі з укріплень добре збереглися до нашого часу і є туристичними об’єктами, які привертають до себе увагу мандрівників різного віку та вподобань.

Історія

Будували споруди лінії Арпада в стислі терміни, робили це з мінімальними затратами. Декотрі з укріплень, хоч і не всі, використовували в боях у ході Східно-Карпатської військової операції. Зокрема, армійська група генерала Хейнріці в складі німецької танкової армії та піхотна дивізія Першої угорської з допомогою оборонних укріплень лінії Арпада протистояли військам Першого та Четвертого Українських фронтів Радянської армії.

Хто такий Арпад

Оборонну лінію величезної довжини назвали на честь легендарного князя Арпада (наголос на середньому А), на чолі з яким угри в 9 столітті прийшли з-за Уралу в Карпати, знищили Великоморавську державу і заснували державу власну – Угорщину.

Де розміщені укріплення лінії Арпада

Розташування всіх угорських військових фортифікаційних споруд нині важко визначити точно, оскільки їх дуже багато. Крайньою західною точкою, де їх виявили, є перевал Дукля на сучасному кордоні Словаччини та Польщі. Найсхідніша точка, на якій облаштували такий бункер – це Яблуницький перевал на території Гуцульщини, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.    

Лінія Арпада в цифрах

Лише в межах оборонної лінії, яка чинила спротив наступу  Четвертого Українського фронту, було збудовано:

• опорних пунктів – 99;
• ДОТів (довготривалих оборонних точок) – 759; 
• ДЗОТів (дерево-земляних оборонних споруд) – 394;
• відкритих вогневих рубежів – 439;
• траншей й стрілецьких окопів – близько 400 кілометрів;
• протитанкових споруд – 135 кілометрів.

Лінія Арпада в Україні

Є кілька основних напрямків, за якими можна згрупувати оборонні споруди, збудовані на території сучасної України.

Напрямок на Ясіню, Рахівський район, Закарпаття  (угорська назва – Керешмезі)

Тут на відносно невеликій площі було розміщено 50 ДОТів і багато інших оборонних споруд. Радянські війська оволоділи цим районом у вересні 1944 року, обійшовши укріплення через Свидовецький хребет. Їхні німецько-угорські супротивники відступили, зазнавши тут великих втрат: майже дві третини особового складу.  

На Ужоцькому перевалі

Перед Ужоцьким перевалом угорські військові інженери створили один із потужних центрів оборони. На гірських схилах і зараз можна бачити чимало залишків окопів, збудованих у ті часи, а також кілька десятків колишніх ДОТів і ДЗОТів у різних куточках лісу.   

Мукачівський напрямок

Ще одним стратегічним напрямком було Мукачево. Тут для захисту двох перевалів, окрім звичних вузлів оборони, використовували також протитанкові надовби, мінні поля, лісові завали.

Напрямок на Хуст

Укріпрайон для захисту угорського державного кордону збудували на околиці села Синевир, ще кілька вузлів оборони діяли за перевалами. Також були перекриті для ворожого наступу долини річок Теребля і Ріка. Залишилися інженерні споруди з тих часів і біля села Майдан.

Де побачити бункери лінії Арпада

1. Однією  з туристичних  цікавинок, яку люблять відвідувати мандрівники, є музей «Лінія Арпада» у Колочаві Міжгірського району Закарпатської області.
2. Також відкритий для відвідувачів бункер у селі Верхня Грабівниця (неподалік від Нижніх Воріт Воловецького району) – можна подивитися об’єкт самостійно або замовити екскурсію.
3. Бункер лінії Арпада можна детально роздивитися неподалік від села Синевирська Поляна.