Ідея для літньої відпустки в Україні: Поляна. Джерело чарівної водиці

14672

Ім'я нашої сьогоднішньої героїні знайоме практично всім в Україні. Радість для втомленого шлунку – мінеральні води «Поляна Квасова», «Поляна Купель» та «Лужанська», аналог грузинського Боржомі, родом саме з цих місць. Затишної долини на Закарпатті, оточеної віковічними буками, за десяток кілометрів від Сваляви. Все це село-курорт Поляна – прекрасна ідея для літньої відпустки в Україні.

З історії про Поляну

Вперше про Поляну почули у 1180 році. Коли Бела II Сліпець широким королівським жестом дарує ці землі своєму васалу Болеславу Вацовському.

Наступного разу назва села прозвучала у зв'язку з руйнівним походом хана Батия. І знову тиша на 300 років. До появи волелюбних опришків. Ганяючись за якими по навколишніх горах, австрійські вояки зруйнували Поляну не гірше туменів Бату-хана.

Мінеральне джерело здоров'я

І лише після 1728 року, коли тутешні землі дістаються сімейству Шенборнів, світ дізнається про мінеральні багатства Поляни. Нові власники активно взялися за просування свого «бренду» до європейського споживача.

Більше 20 нагород на європейських конкурсах за 1842–1911 роки. Кілька цехів з розливу аква віти. Модний і престижний лікувальний курорт із ваннами з мінеральною водою.

Аж до початку 20 століття все було чудово. А потім полетіло шкереберть. Причому ще перш ніж спалахнула Перша світова, у 1907 році, передвісником прийдешніх лих була серйозна пожежа.

Потихеньку відновлюватися тутешні місця почали лише у другій половині 40-х, вже при Союзі. У 1946 році відкрито санаторій «Поляна». У 60-х – побратим-конкурент «Сонячне Закарпаття», що експлуатує свердловини з Поляною Квасовою.

Як дістатися до Поляни і де зупинитися

З тих пір пройшло більше півстоліття, але люди як і раніше прагнуть сюди «на води» підлікуватися, вдосталь напитися цілющої вологи і надихатися карпатським повітрям.

Питання ночівлі

Варіантів, де розміститися відпочиваючим у Поляні, нині більше, ніж у радянські часи.

Починаючи від приватного сектора з цілком демократичними цінами, до дорогущих модних готелів і баз відпочинку. Можна знайти і справжніх старожил. Так, у середині 20 століття було відкрито санаторій «Поляна» на Закарпатті. Цього року у зв'язку з кризою ціни явно піднімуться і перед поїздкою має сенс гарненько розвідати ситуацію, вибравши пару-трійку варіантів про запас.

Питання харчування

Не варто сильно переживати про місце, де ви будете харчуватися. Якщо немає бажання платити за повний пансіон, можна домовитися про їжу у практично будь-якому санаторії Поляни. Або готувати самому. Добре, що при приватних володіннях кухня – неодмінна річ.

Тільки варто враховувати, що найближчий супермаркет і базар знаходяться лише у Сваляві (за 10 км). Поляна багата виключно невеликими магазинчиками зі злегка завищеними цінами.

Дорожнє питання

Супротивникам екскурсій і любителям досліджувати краси області самостійно не слід забувати, що останній рейсовий автобус зі Сваляви (яка залишається найближчою до Поляни залізничною станцією і має повноцінний автовокзал) відправляється о 19 годині.

При поверненні з Ужгорода, Мукачева та інших чарівних міст Закарпаття, обов'язково дивіться на годинник. Інакше добиратися до місця ночівлі доведеться автостопом, або пішки. Що не сильно критично, ходу на годину-півтори, але для втомленого організму може стати проблемою.

Що можна подивитися у Поляні

Місця навколо красиві. І справді багаті. Ягоди й гриби буквально кидаються під ноги. Місцеві наїдаються від пуза і закривають їх на зиму десятками діжок. Але навіть при цьому їх з лишком вистачає поласувати і нелінивим туристам. Де ще вийде за пару годин зібрати кілька кілограмів білих, не рахуючи такої ж кількості підберезників? Причому людям, які виходили на тихе полювання буквально пару раз у житті.

А як вам алея яблунь, що росте за декілька десятків метрів від меж городів? Яблунь зі стиглими, соковитими плодами. Це не лісова дичка з невеликими кислими яблучками. Але найсмішніше в тому, що це багатство нікого не турбує. Дерева нічиї, так, для краси.

Чому вони не цікавлять місцевих? Дуже просто, селяни не встигають переробляти дари природи навіть зі своїх ділянок. нерідко можна побачити, коли зайві яблука просто зсипаються у велику купу під мостом, де і перегнивають, не приносячи ніякої користі. Ось так, багата земля, виявляється, теж може бути джерелом головного болю.

Випити водиці...

Але головним привабливим фактором місцевості все ж є мінералка. Джерел цієї цілющої вологи тут як ніде багато. У всіх найстаріших санаторіях Поляни стоять свої бювети. І що найдивовижніше, деякі з них дозволяють вільний доступ до джерела для будь-яких бажаючих. У тій же «Квеле Поляна» крім бювету біля воріт (часто закритого) без проблем можна пройти до джерела з підігрітою мінералкою на території санаторію і набрати води скільки влізе.

Наче у соціалізм повернувся.

А до деяких джерел, які проклюнулися у стороні від основних трас, навіть у тутешніх спритних бізнесменів руки не доходять. Так, можна зустріти фонтанчик з мінеральної води, що б'є за декілька метрів від дороги. Без всякої огорожі і натовпу охочих злупити гроші за розлив.

... і надихатися вдосталь

Ще однією шикарною «фішкою» Поляни залишаються загадкові, порослі лісом гори і чарівне, найчистіше повітря.

Нехай «гімалайських» по висоті вершин ви тут не зустрінете, але насолодитися гірськими пейзажами вдасться повною мірою.

Шикарні панорами, що відкриваються з вершин. Поляни папоротей, що нагадують про Загублений світ. Запаморочливі яри, повні палого листя та сухої деревини. Колючий дріт малини і ожини. Лижні траси, що влітку перетворюються на квітучі луки. Стрункі стріли буків, буреломи, галявини, карколомний аромат грибів, ягід, квітів і лікарських трав.