Покровський собор, Харків

Покровський собор – одна з найдавніших  споруд  Харкова, розташована на березі ріки Лопань, на місці колишньої фортеці. Оскільки храм будували з ініціативи місцевого козацтва, він має свої особливості. Наприклад, підземний хід, який колись з'єднував святиню із річкою Лопань, на випадок облоги міста татарами. 

Історія Покровського собору

Покровський храм спорудили харківські козаки на честь своєї небесної покровительки в день свята Покрови Пресвятої Богородиці 1689 року. Тоді ж собор був освячений митрополитом Аврамієм. 

Спочатку собор Покрови був козацьким парафіяльним храмом, але, після наказу Петра Першого про збільшення території фортеці, він опинився якраз посередині, тому отримав статус монастирського. 1726 року, за ініціативи єпископа Белгородського Єпифанія та генерал-губернатора Слобідської України князя Миколи Голіцина, було засновано чоловічий Свято-Покровський монастир із колегіумом, який згодом дуже вплинув на культурний і духовний розвиток усієї Слобожанщини.

На початку 19 століття храм відремонтували та змінили призначення деяких його приміщень. Так верхня церква стала кафедральною, а нижня – колегіальною. Починаючи з 20-тих років 19 століття у храмі відбувалися активні зміни, зокрема спорудили  трапезну, яка з'єднала його із дзвіницею, визолотили главки та хрести собору, зробили розпис і встановили опалення, перебудували сходи на другий поверх та добудували хори. 

Після 1920-тих років  Свято-Покровський монастир закрили  більшовики. У приміщенні організовували музеї та використовували його у різних державних потребах, тому будівля поступово руйнувалася. У 1960-тих роках, щоб повернути храмові первісний вигляд, реставраторам довелося розібрали всі прибудови і переходи 19 століття. 

8 квітня 1990 року відбулося освячення Покровської церкви і перша літургія після років атеїзму та запустіння. Зараз церква є головним престольним храмом Свято-Покровського чоловічого монастиря, у якому розташоване і управління Харківської єпархії православної церкви Московського патріархату, і резиденція Митрополита Никодима Харківського і Богодухівського. 

Архітектура

Своєю стрімкістю будівля завдячує композиції, що складається з трьох гранчастих веж, щільно притулених одна біля одної. Кожна вежа – три восьмерики, поставлені менший над більшим. Центральний купол сягає 48 метрів. За своїми планом та композицією Покровський собор є типом української трикамерної триверхої церкви. Поставлено собор на своєрідний п'єдестал, де розташована зимова церква на честь Воздвиження Хреста Господнього. Цей п’єдестал або підкліть оточено аркадою з парапетом, яка надає споруді особливої легкості. Фасади собору декоровано тонкими півколонками на гранях восьмериків, оздобленими наличниками навколо вікон та карнизами з орнаментом. Наростання форм вгору, заломи куполів, їхні високі й тонкі шпилі, вертикальні лінії півколонок – усе це надає композиції споруди динамічності, стрімкого руху.

Монументальному вигляду Покровського храму відповідає й вишуканість та стрункість інтер'єру, який особливо прикрашає велична святиня Слобожанщини – Озерянська ікона Божої Матері.

Як доїхати

Покровський собор розташований на вулиці Університетській, 8, поруч із площею Конституції. Дістатися можна на метро – до станції «Історичний музей», а  також трамваями № 3, 5 і 6 та маршрутками № 231е, 246е, 304е і 305е.

Час роботи: богослужіння у Покровському соборі відбуваються щодня о 6:00, 6:30 і о 9:30. Крім того, о 15:30 можна відвідати такі молебні: за здоров’я (по понеділках), про позбавлення від нападу нечистої сили (по вівторках), про допомогу у працевлаштуванні та вирішенні сімейних проблем (по середах).