Садиба Потоцьких, Печера
У мальовничому куточку Поділля, неподалік від Немирова, на березі Південного Бугу, розташована садиба Потоцьких. Село, де її побудовано, має дивну назву – Печера. Тут є кілька історичних і природних пам’яток, але маєток посідає серед них особливе місце. І хоча з колись багатого обійстя до нашого часу дожили не всі споруди, він вартий того, щоб його відвідали. Прогулятися алеями старого парку, помилуватися тутешньою природою, зайти до костелу, а також спуститися до крипти-усипальниці, спроектованої на прохання власників всесвітньо відомим архітектором. До речі, усипальницю Потоцьких фахівці вважають маленьким шедевром.
Історія садиби
- Частина Брацлавщини, де розташоване село Печера, в 16 – 17 століттях належала представникам відомих князівських родів – Заславським, Вишневецьким, Збаразьким.
- 1682 року турецький султан надав молдавському воєводі Георгію Дуці, вихідцю з Албанії, право керувати Правобережною Україною. Правитель обрав своєю резиденцією містечко Печера, тому що вважав це місце найпривабливішим на всьому Східному Поділлі.
- За часів правління молдовського господаря в Печері збудували палац, заклали парк, а частину води з Південного Бугу спрямували на територію парку. Воєвода постійно тут не жив, а лиш навідувався декілька разів на рік.
- У 1840-вих роках маєток і кілька тисяч гектарів навколишніх земель викупили Потоцькі. Після того, як донька Станіслава Потоцького Октавія вийшла заміж за Яна Свейковського, Печера перейшла до неї як посаг.
- Потоцькі-Свейковські переобладнали і вдосконалили територію садиби на свій лад. Цій польській шляхетській родині село Печера належало до приходу радянської влади.
- Палац розібрали більшовики у двадцятих роках минулого сторіччя.
Парк
Цікаво, що первинне планування парку збереглося з часів молдавського воєводи Дуки до наших днів. Він, як і зараз, прямокутної форми і розташований паралельно до річки.
Алея 250-літніх лип розділяє парк на дві половини. Вона веде від головних воріт до самого палацу.
До річки прокладено кам'яні сходи із мармуровими статуями по обидва боки. Одну зі скульптур і тепер можна побачити поруч із залишками колишніх купалень, викладених мармуровими плитами. Загалом же скелі над Південним Бугом у цьому місці прикрашало чимало дивовижних штучних гротів.
Палац
У першій половині 19 століття спадкоємці Подільського воєводи Леонарда Свейковського збудували у Печері свою резиденцію. Вони ж спорудили палац на високому правому березі Південного Бугу, звідки відкривалася прекрасна панорама річкового каньйону.
26 грудня 1917 року тут стався погром, який тривав два дні. Було спалено всі документи і частину бібліотеки. Те, що вціліло, вивезли до Кракова.
На місці палацу Потоцьких, розібраного 1924 року, звели лікувально-санаторний заклад для людей із вадами опорно-рухової системи.
Усипальниця
У глибині парку санаторію, розташованого на території садиби Свейковських-Потоцьких, є усипальниця. Будівля за обрисами нагадує костел. Її автором є відомий архітектор Владислав Городецький. З’явилася усипальниця в цьому місці 1904 року на замовлення Костянтина і Яніни Потоцьких.
Особливості споруди
- Особливістю костелу-усипальниці є поєднання кам'яних і бетонних деталей – «фірмовий стиль Городецького». До наших днів збереглася кам'яна табличка з написом, що засвідчує його авторство. Розповідають, що після закінчення робіт Владислав Городецький відмовився від гонорару на знак пошани до відомого роду.
- Оздоблював костел кам'яними деталями колега Городецького, скульптор Елія Саля – автор робіт на «Будинку з химерами» та на Миколаївському костелі.
- Портал храму прикрашають колони з іонійськими капітелями, над якими вміщено щит із гербом Потоцьких («Пилява») і девізом латиною.
- Бічні портали виконано у романському стилі, їх обрамляють вікна (раніше тут були вітражі). Західний портал є головним входом до святині.
- У радянські часи верхню (наземну) частину костелу використовували як кіноклуб.
Крипта
У ніші апсиди костелу-усипальниці розміщено велику вазу, з якої ніби вихоплюються язики полум'я. Саме під вазою міститься вхід до крипти, у якій поховали багатьох членів родини Потоцьких і Свейковських. Усі поховання за радянських часів були розбиті і пограбовані.
Інтер'єр усипальниці скромний, виконаний також у стилі романського модерну.
Гранчасті колони брами, всередині яких раніше були невеликі дзвони – це вхідні ворота до усипальниці. Вони утворюють єдиний ансамбль із самою спорудою.
Крипта в наш час
Нині каплиця-усипальниця є культовим об’єктом. Тут діє костел Святого Андрія Боболі, створення якого ініціювала місцева католицька громада.
Господарські будівлі
На території парку збереглося кілька капітальних господарських будівель, їх звели на початку 20 століття.
Під час Другої світової війни у маєтку Потоцьких нацисти влаштували табір смерті «Мертва петля». Меморіальна табличка сповіщає про те, що в цьому місці загинуло кілька тисяч людей переважно єврейського походження.
Легенда
Серед місцевих мешканців Печори досить поширена легенда про молодого хлопця, останки якого поховані в крипті. Нібито він був сином Потоцького, і у перші роки 20 століття отримав партійне завдання – скоїти атентат (убивство) батька. Він відмовився і за це поплатився життям.
Цікаві факти
- Із парку, в глибині якого розташований колишній палац Потоцьких, до берега річки веде 161 кам’яна сходинка.
- Згідно з задумом власника маєтку Яна Свейковського, його палац був точною копією палацу Станіслава Потоцького в Тульчині, лише удвічі меншим за розмірами.
- Батьківщиною знаменитого архітектора Владислава Городецького є сусіднє з Печерою село Шолудьки, яке було власністю шляхетської родини Городецьких, коли Владислав там народився.
Як доїхати
Доїхати до садиби Потоцьких у селі Печера можна на авто або громадським транспортом.
На авто
- Із Києва до Печери можна їхати трьома шляхами:
- «Київ – Житомир – Бердичів – Калинівка – Вінниця – Немирів».
- «Київ – Біла Церква – Тетіїв – Оратів – Іллінці – Немирів».
- «Київ – Біла Церква – Сквира – Ружин – Козятин – Вінниця – Немирів».
- Із Вінниці до Печери 60 кілометрів, їхати в напрямку Немирова.
- Автомобілем з Одеси (відстань – 395 кілометрів) їхати маршрутом «Одеса – Умань – Гайсин – Немирів».
- Через Печеру проходить дорога Р36, яка з’єднує Немирів та Могилів-Подільський. Від повороту в Немирові до Печери – 15 кілометрів.
Автобусом
- Із Києва їхати автобусом «Київ – Могилів-Подільський» (попросити водія зупинити в Печері), відправлення з Центрального автовокзалу (станція метро «Деміївська») щодня.
- Із Вінниці можна дістатися автобусами, які йдуть у напрямку Могилева-Подільського або Петрашівки (з автостанції «Вінниця-1» на вулиці Київській, 8).
Щоб дістатися до маєтку, треба в Печері повернути на дорогу поряд із річкою, яка веде до церкви, і далі рухатись близько кілометра у бік кемпінгу та каскаду річкових порогів. Або ж доїхати в центр села (до пам’ятника Шевченку), а далі пішки.
