Садиба Закревських, Березова Рудка

На Полтавщині, в селі Березова Рудка, розташованому за 28 кілометрів від Пирятина, є цікава пам'ятка історії, архітектури та садово-паркової культури – садиба Закревських. З'явилася вона тут завдяки генеральному бунчужному Війська Запорозького Йосипові Закревському, котрий купив хутір на початку другої половини 18 століття. Територія садиби має значну площу – близько ста гектарів. В її центрі  стоїть мурований палац. Він, до речі, один із небагатьох, які збереглися на Полтавщині донині.  Поруч продовгуваті у плані флігелі. Довкола комплексу споруд розкинувся великий тінистий парк, а неподалік розташована місцева дивовижа – піраміда-усипальниця. І хоча  стан усіх об'єктів далекий від ідеального, сюди навідуються туристи як із сусідніх районів, так і з інших куточків України.   

Історія

Ідея спорудження садиби в Березовій Рудці належить синові Йосипа Закревського, Григорію. Він був маршалком Київського намісництва, а така висока посада передбачала наявність спеціальної резиденції  для проведення дворянських зібрань. Продовжували розбудовувати маєток Закревських сини Григорія, Олексій і Василь, а завершив цю справу онук – Платон Олексійович.

Закревські

Серед представників родини Закревських, п'ять поколінь якої мешкали в маєтку, найвідомішими є:

• Андрій Закревський, директор Академії мистецтв та голова Медичної колегії у Петербурзі.
• Гнат Закревський, прокурор Харківської судової палати, сенатор.
• Микола Закревський, історик, фольклорист, етнограф.
• Нік Клегг, британський політик, колишній віце-прем'єр-міністр Великої Британії, один із нащадків роду.

Ганна Закревська

Ганною  звали дружину Платона Закревського, полковника у відставці, власника цукрового заводу, заможної і жорсткої за характером людини. Ганна була близькою знайомою Тараса Шевченка, її красою поет захоплювався, у неї був нібито таємно закоханий. Шевченко намалював портрети Ганни та Платона Закревських, присвятив Ганні деякі власні твори.

Товариство мочемордія

Свого часу в маєтку Закревських діяло так зване «товариство мочемордія», спільнота молодих вільнодумців, які, зібравшись за столом, виголошували крамольні тоді тости типу «Хай живе Французька Республіка» або «Хай живе Українська Республіка». «Товариство мочемордія» очолював Віктор Закревський, приятель Шевченка. Були «мочемордами» також Михайло Закревський, історик і поет Микола Маркевич (це йому Тарас Григорович присвятив вірш «Бандуристе, орле сизий», який став згодом піснею). Також належали до завсідників товариства брати де Бальмени – Сергій та Яків – той самий Яків де Бальмен, офіцер царської армії, який загинув на Кавказі 32-річним. Йому Шевченко присвятив свою поему «Кавказ».

Ансамбль садиби

До складу ансамблю садиби належать:  

1. Палацово-парковий комплекс будинків родини Закревських.
2. Березоворудський парк.
3. Піраміда-усипальниця.
4. Альтанка.
5. Огорожа Березоворудського парку.
6. Пам'ятник Шевченку.
7. Меморіальна дошка на честь поета Дмитра Луценка (він родом із Березової Рудки).

Палац

Головним об'єктом садиби Закревських є двоповерховий мурований палац у стилі необароко. Поряд із ним розміщені одноповерхові флігелі, які утворюють П-подібну композицію. Зведений цей комплекс 1838 року за проектом Євгена Червінського.

Флігелі

В одному з флігелів нині міститься Березоворудський краєзнавчий музей, в іншому – адміністративний корпус Березоворудського аграрного технікуму, керівництво якого намагається утримувати споруди в належному стані.

Парк

Старовинний парк, що розкинувся на території маєтку, має площу 45 гектарів і є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення. Тут налічується кілька десятків видів дерев і кущів. Особливою увагою користується шістсотлітній дуб. 

Березоворудський парк закладено у другій половині 18 століття. Майже 25 гектарів займає чудовий яблуневий сад.

Ставок поряд із садибою невеликий, на ньому є два штучні острівці, засаджені плакучими вербами.

Піраміда

Піраміда розташована в південній частині села, біля цвинтаря. Капличку в такому екзотичному для України вигляді замовив збудувати над родинною усипальницею Гнат Платонович Закревський після того, як закінчив дипломатичну службу в Єгипті. Побаченим у цій країні він надихнувся аж настільки, що вирішив звести власну піраміду на Полтавщині .    

Будинок урядника

До наших часів зберігся в західній частині Березової Рудки так званий «Будинок урядника». Одноповерхова споруда в стилі раннього класицизму була створена як тимчасове житло родини Закревських. Дім має два входи з чотириколонними портиками доричного ордеру, фризи яких оздоблені декоративними зубчиками. Прикрашає споруду відкрита в бік парку тераса, на якій збиралося добірне товариство гостей Закревських.

Коли було збудовано двоповерховий палац, це приміщення Закревські продали місцевому поміщикові. Після революції тут тривалий час діяла середня загальноосвітня школа, нині ж воно потроху занепадає. Попри це, споруда має ознаки класичного стилю, надані їй архітекторами проекту у період будівництва.

Огорожа та альтанка

Огорожа маєтку впадає в око мандрівників одразу при в'їзді до Березової Рудки. Виконана в білому кольорі, вона оточує весь периметр садиби Закревських. Вдало вписується в композицію альтанка.    

Як доїхати

Доїхати до садиби Закревських можна на авто з Києва, Харкова, Полтави трасою Е40 (Н03). Від повороту з траси до села – 12 кілометрів. Альтанку, розташовану на території садиби, видно одразу за в'їздом.

Із Києва, Харкова, Сум, Полтави до Пирятина довезе автобус, а далі необхідно діставатися на таксі. Ще з Пирятина ходить автобус «Пирятин – Вечірки», упродовж дня він виконує кілька рейсів. Цей автобус вирушає з автостанції місцевого значення, розташованої біля базару, на відстані трьох кілометрів від головної автостанції Пирятина.

Якщо їдете на автобусі з Києва, можна вийти, не доїжджаючи до Пирятина, біля повороту на Березову Рудку (є вказівник) , а далі попутним транспортом.