Байкове кладовище, Київ

Байкове кладовище в Києві, без перебільшення, є найголовнішим некрополем України. Тут упродовж останніх століть знайшли вічний притулок багато визначних особистостей, які зробили великий внесок в історію України, її науку та культуру. Якої пори року сюди не зайдеш, неодмінно зустрінеш тих, хто доглядає за похованнями рідних і близьких, а також туристів, котрі мають потребу висловити вдячність і вклонитися пам'яті видатних осіб, чий земний шлях уже скінчився. Байкове кладовище є нині пам'яткою історії та культури. Розташоване воно неподалік від центру столиці, сюди зручно добиратися з будь-якого куточка міста. На великій території панує спокій і тиша, яку порушують лише вітер, білки та пташиний гомін. 

Історія

Байкове кладовище є одним із найстаріших у Києві. Перші поховання тут з'явилися ще в 1834 році. Свою назву воно отримало від генерал-майора Сергія Байкова, якому колись належали ці землі. Сам же герой двох воєн Байков похований не в Україні, а в Санкт-Петербурзі.

Упродовж свого існування Байковий цвинтар мав кілька назв.

Новостроєнське (або Либідське) кладовище

Перші поховання на кладовищі, яке нині знаємо як Байкове, здійснила лютеранська громада Києва. Німці-лютерани мали інший, давніший міський цвинтар, який діяв з 17 століття. Він був розташований  у низині і через це часто зазнавав підтоплень.

У 1831 році лютеранській та католицькій громадам офіційно надали землі під поховання на високому правому березі річки Либідь. Тут і виросло Новостроєнське кладовище. Тодішній київський губернатор граф Левашов дав розпорядження викопати довкола рови й обсадити їх деревами, а також облаштувати на входах будиночки для сторожі.

Кошти для цього збирали серед найзаможніших киян – мешканців Печерська. Грошей було зібрано чимало, їх вистачило і на перенесення поховань, і на роботу садівників, які перетворили Байкову гору на квітучий оазис.

Тоді ж лютеранське кладовище об'єднали з православним, розташованим раніше на Печерську, на місці, де нині стоїть Нова Печерська фортеця. По суті, Байкове стало основним міським кладовищем після того, як були закриті Звіринецьке та Кудрявське, а також цвинтар біля Аскольдової могили.  

Байкове кладовище було першим київським некрополем, де хоронили представників всіх конфесій та віросповідань. Вся територія поділена на секції: лютеранську, православну, католицьку, юдейську. Цю особливість і зараз можна зауважити, роздивляючись уважно поховання в різних частинах цвинтаря.

Димитрівське кладовище

В середині 19 століття кладовище отримало ще одну назву – Димитрівське, за назвою дерев'яної Димитрівської церкви, яку спорудили в 1841 році. З часом воно стало затісним, тому місцева влада дала дозвіл розширити територію. Так у цвинтаря з'явились дві частини і відповідно дві назви: Старий Байковий (менший за площею, він розташований ліворуч від вулиці Байкової) і Новий Байковий (праворуч, якщо дивитися з боку вулиці Миколи Грінченка, від залізниці).

Невдовзі довкола виріс цегляний паркан і чотири в'їзні брами, які й донині зберегли старі назви:

1. Стара
2. Лютеранська (Німецька)
3. Православна
4. Католицька (Польська)

Католицьку браму прикрашає цитата з Біблії: «Beati mortui, qui in Domino moriuntur».

Вознесенська церква

Церква Вознесіння Господнього з'явилася на православній частині Байкового кладовища у вісімдесятих роках минулого століття.

Склепи

Ці унікальні споруди побудовані за давніми традиціями відповідних віросповідань померлих. Перші склепи на Байковому з'явились на православній частині території.

Проекти декотрих із склепів виконали відомі київські архітектори: Володимир Ніколаєв (автор проекту Національної філармонії України, Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки), та Владислав Городецький (автор «Будинку з химерами», Миколаївського костелу, караїмської кенаси).

До наших часів збереглися старі каплички, а також кілька десятків склепів. На жаль, вони перебувають в занедбаному стані, а їхню родинну приналежність встановити неможливо – документацію було знищено під час Другої світової війни.

Видатні особистості, поховані на Байковому кладовищі

Одна з найвизначніших особистостей із тих, які знайшли вічний прихисток на Байковій горі – Леся Українка. Її могила розташована на старій частині цвинтаря, на дільниці №3, поряд із могилами батьків та брата Михайла. Знайти це місце нескладно: треба зайти через другу браму знизу і орієнтуватися за вказівними знаками.

На території нового цвинтаря розташовані могили багатьох відомих історичних діячів, науковців, митців. Наприклад, недалеко від Вознесенської церкви, на ділянці № 6, похований Михайло Грушевський. Цікаво, що надгробок на могилі першого українського президента виконано з матеріалу, з якого був споруджений пам'ятник російському цареві Миколі Першому навпроти Київського університету.

Уздовж центральної алеї, яка веде до Вознесенської церкви, розташовані поховання

• Павла Тичини
• В'ячеслава Чорновола
• Остапа Вишні
• Миколи Лисенка
• Марії Заньковецької
• Миколи Садовського
• Георгія Нарбута
• Миколи Бажана
• Олега Антонова
• Івана Плюща
• Наталії Ужвій
• Максима Рильського та інших

Є тут багато незвичних скульптур і пам'ятників. Один зі них – монумент загиблим ассирійцям, виготовлений зі чорного мармуру у вигляді знаменитих воріт богині Іштар. Ассирійська громада в Україні не надто численна, але значна частина представників цього етносу з прадавньою історією живе в Києві.

Рухаючись головною алеєю прямо і вгору, в бік колумбарію, можна вийти до місця, де поховання зроблені в останні кілька десятиліть. Це ділянка 52. Тут, зокрема, розташовані могили:

• Богдана Ступки
• Валерія Лобановського
• Павла Загребельного
• Миколи Амосова

Автор фото: Solodkyi, джерело – wikilovesmonuments.org.ua.

Ще одна частина Байкового кладовища, де на могильних плитах є багато імен визначних особистостей – це 33 ділянка. Тут поховані:

• Григір Тютюнник
• Іван Миколайчук
• Михайлина Коцюбинська
• Олесь Ульяненко
• Ігор Пелих
• Едуард Митницький

Козацький хрест

Козацькі хрести можна побачити на багатьох могилах Байкового кладовища. Це давня традиція, яка походить з біблійної історії. За легендою, під час другого пришестя Ісуса хрест засяє над кожною могилою і стане ознакою воскресіння. 

Перший козацький хрест на Байковому цвинтарі встановив відомий український художник, архітектор Василь Кричевський на могилі Олександра Кониського.

Автор: Haidamac, джерело фото – wikilovesmonuments.org.ua

Пам’ятники, стилізовані під козацький хрест, стоять на могилах журналістів і правозахисників, громадських діячів і митців. Зокрема,

• Василя Стуса
• Івана Миколайчука
• Івана Світличного
• Миколи Вінграновського
• Івана Гончара
• Тараса Процюка

Нинішній стан

Недарма кажуть, що рівень цивілізованості народу виявляється в тому, як він ставиться до своїх предків. Стан, у якому перебуває головний некрополь України, свідчить, що до ідеального ладу як у світоглядному сенсі, так і в суто практичному, нам ще досить далеко. Хоча ситуацію й не назвеш печальною, але роботи із впорядкування ще багато.

Як доїхати

1. Доїхати до Байкового кладовища можна на авто, рухаючись із центру міста вулицями Жилянська, Івана Федорова, Миколи Грінченка.
2. Від залізничного вокзалу можна дістатися електричками «Київ – Яготин (Гребінка, Ніжин)» до станції «Протасів яр» (їхати одну зупинку).
3. Також можна доїхати маршрутним таксі №5 від залізничного вокзалу (до зупинки «Байкове кладовище»).
4. На метро їхати до станції «Палац Україна», далі пішки вулицями Німецькою, Ямською. Перетнути міст через Либідь і вийти на вулицю Грінченка. Відстань від метро – близько 1 кілометра.