Деcять містичних цвинтарів України. Шлях до (не)знаних некрополів
Листопад у Західній Європі та деяких районах Західної України є традиційним місяцем вшанування пам’яті померлих. Українські некрополі в цьому плані – не лише добре місце для роздумів, воскресіння пам’яті й спогадів. Це частина нашого мистецького, історичного, культурного спадку. Місця, що через долі своїх «жителів» можуть розказати про історії цілих епох і країн, про державні устрої та трагедію тоталітаризму… Кожен із цвинтарів дихає таємницями, зберігаючи сторінки історії – України, інших держав. І чекає, коли хтось їх привідкриє.
Ми помандруємо з Чернівців – через Львів, Тернопільщину, Вінниччину й Київ – до Харкова. Чи є в Україні ще таємничі поховання? Певно. Багато з них ще треба відкрити. У листопаді ця тема особливо болісно торкає тих, хто усвідомлює, як багато могил приніс Голодомор та як мало ми досі про них знаємо…
Кладовище на Зеленій, Чернівці
Історико-архітектурний заповідник «Кладовище на Зеленій вулиці» в місті Чернівці – третій в Україні некрополь із музейним статусом (окрім Личаківського у Львові та Лук’янівського у Києві). Це фактично два старі цвинтарі – юдейський та християнський. Разом вони утворюють один великий пам’ятник історії міста. Від 1866 року тут, в «будинку Вічності», спочило багато людей, серед них – поет Юрій Федькович і письменниця Ольга Кобилянська.
Особливу мистецьку та історичну цінність некрополя становлять каплиця Буковинських митрополитів і руїни старої синагоги. Кілька гробівців і надгробків є пам’ятниками монументального мистецтва. Зокрема гробівець родини Книшів, який складається одразу з декількох фігур. Велика частина некрополя-заповідника ще не вивчена до кінця, тому цей куточок Буковини становить надзвичайний інтерес для сучасників.
Джерело фото: buknews.com.ua.
Де знаходиться: кладовище на вулиці Зеленій знаходиться в 10–15 хв. їзди від центру Чернівців вулицею Руською. Зупинки громадського транспорту – «Міст» або «Вулиця Кишинівська». Єврейський та Руський цвинтарі тут знаходяться поруч. Адреса: вулиця Зелена, 13.
Важливо: цвинтар-заповідник охороняється державою. Звісно, що у холодну пору року найкраще відвідувати некрополь вдень. Зручне взуття та одяг тут також не завадять.
Де зупинитися: поблизу (а одночасно ближче до центру) знаходяться готель «Прем’єр Клуб» та готель «Магнат».
Личаківський цвинтар, Львів
Личаківський цвинтар має статус національного історико-культурного музею-заповідника. Один із найвідоміших цвинтарів в Україні. Місце скупчення легенд і таємничих історій, багато з яких спростувати так само важко, як і обґрунтувати. Крім того, Личаків – місце гарячої молитви. Тут гробниці багатьох праведників, біля яких завжди є свічки, символ пам’яті та духовного єднання. На Личаківському некрополі поховані Соломія Крушельницька, Володимир Івасюк, Іван Франко… Окремо спочивають солдати різних армій.
Багато свіжих могил – це герої Майдану й АТО. Безліч личаківських меморіалів і каплиць становлять величезну історичну й культурну цінність не лише для України, але й для Польщі, Австрії, Угорщини, інших європейських країн. Ба навіть для всього світу.
Джерело фото: vsitury.com.ua.
Де знаходиться: головний вхід до музею ви знайдете на вулиці Мечникова, 33. Це кінець вулиці Пекарської. Сюди прямують трамваї № 7 і 10, також недалеко зупиняється маршрутний автобус № 29.
Важливо: зверніть увагу на те, що на Личаківському цвинтарі періодично організуються страшенно цікаві нічні екскурсії! Є також денні екскурсії (піші або на спеціальному автомобілі) та можливість самим оглянути некрополь-музей (вхід – 20 грн). В зимовий час музей працює до 18:00.
Де зупинитися: недалеко розташовані комфортний Yellow House Hostel, міні-готель «До Львова Економ Студіо» та апартаменти «Стефані».
Янівський цвинтар, Львів
На околиці Клепарова у Львові розташувався великий Янівський цвинтар, де поховані понад 200 тис. людей. За похованнями на Янові можна вивчати історію Львова та України загалом. Тут часто знаходили спочинок як військові ворогуючих армій, так і союзники (зокрема українці і поляки, німці та росіяни, угорці й словаки). Українські герої-стрільці, могили яких 1971 року були сплюндровані радянською владою. Цей некрополь прийняв і рештки жертв тоталітарних режимів – незнаних політичних в’язнів «Бригідки», вбитих НКВС. Ще євреїв, замучених фашистами під час Холокосту.
До речі, колись архієпископ римо-католиків Львова, Юзеф Більчевський, принципово зробив дещо саме для популяризації Янівського кладовища. Він сам заповів поховати себе тут! Згодом його проголосили святим, а цвинтар став до всього ще й паломницьким місцем.
Джерело фото: photo-lviv.in.ua.
Де знаходиться: місцезнаходження некрополя – вулиця Шевченка, 128. Сюди можна доїхати маршрутними таксі або трамваєм № 6 від зупинки «Церква Святої Анни». Від приміського вокзалу на Янів прямує автобус № 49.
Важливо: вхід на територію безкоштовний. Від осені час відвідин цвинтаря може бути обмежений у вечірні години.
Де зупинитися: неподалік Янова є мінімум два симпатичні місця, де можна добре відпочити й відновити сили. Це готель «На озері» й Etna Hotel.
Найбільший єврейський цвинтар, Підгайці
А крім того, ще й один із найдавніших – принаймні таким Підгаєцький кіркут (єврейський цвинтар) вважають на Тернопільщині. Ця історична місцина веде лік свєї історії ледь не з часів Галицько-Волинського князівства, а євреї оселилися тут вже у 16 сторіччі. Згодом вони стали найчисельнішою громадою Підгайців, що частково пояснює розміри цвинтаря. Тепер тут зберігається понад тисячу надгробків у доброму стані, але більшість могил знищено… Хаотично руйновані кам’яні брили – це лише перше враження. Насправді єврейський кіркут у Підгайцях – одна з важливих історичних пам’яток Галичини, як і стара єврейська синагога міста, яка, на жаль, майже занепала.
Джерело фото: panoramio.com/user/2269378.
Де знаходиться: з Тернополя сюди їхати всього якусь годину. Кіркут треба шукати біля синагоги, що розташована на вулиці Лесі Українки (поруч із автошляхом Т0903, між вулицями Шевченка та Спасівською). Місцеві можуть згадувати цю синагогу як «божиницю», а цвинтар як «окописько».
Важливо: Підгайці схожі на архітектурний заповідник, так багато тут пам’яток історичного та культурного значення. Костел, церкви, ратуша, християнський цвинтар, ринкова площа – і це далеко не повний перелік місцевої старовини.
Де зупинитися: Тернопіль пропонує багато можливостей, де можуть зупинитися та відпочити подорожні. Серед них – готель «Камелот» та хостел «Гостинний двір».
Давній цвинтар, с. Стіна Вінницької області
Подільська давнина – одна з маловідомих сторінок української історії. Наприклад, чи ви знали, що тут, на Вінничині, в 17 сторіччі було славне й багате місто Янгород? Сьогоднішнє затишне село Стіна (колишнє Чорне) мало його нагадує, але тут, серед шести гір, був і замок, і козацька фортеця. І, звісно, цвинтар. Великі кам’яні хрести виглядають особливо таємничо саме на фоні осіннього пейзажу. Надписи, зроблені на них кирилицею, навіть доволі читабельні. На деяких хрестах навіть можна роздивитися кам’яних ангелів. Ще одна таємнича частина історії цього села – печери зі старовинними написами. Колись вони провадили до сусідніх сіл, а тепер занедбані…
Джерело фото: commons.wikimedia.org, автор Андрій Стебелєв.
Де знаходиться: село Стіна розташувалося на березі Русави в Томашпільському районі на Вінничині (110 км від обласного центру в бік кордону з Молдавією через Тиврів і Томашпіль).
Важливо: в селі також можна оглянути церкву Св. Миколая (датується 17 ст.). Одягайтеся-взувайтеся тепло й зручно, та вперед!
Де зупинитися: якщо по дорозі захочеться ще екзотики, то можна трохи відхилитися від курсу і заїхати в Шаргород, де гостей приймає мотель «Дім Бермана», що поруч із найстарішою синагогою в Україні.
Байкове кладовище, Київ
Байкове кладовище – це столичний цвинтар-меморіал. Спочатку, ще 1831 року, цей некрополь призначався для київських католиків та лютеран. Трохи пізніше на ньому стали ховати православних, з часом – також людей інших віросповідань. Це символічно збережено у кам’яній огорожі нової частини цвинтаря, яка стилізована під кірху, костел і церкву. Давні каплиці, склепи й усипальниці як на «новому», так і на «старому» кладовищі, зберігалися аж до Другої світової. Але багато з них не витримали війни. Ні, не через спустошення – просто вони ще знадобилися живим. Тут, серед зелені Байкової гори, ховалися київські євреї, щоб врятуватися від вірної смерті. На Байковому поховані В’ячеслав Чорновіл, Микола Амосов, Платон Майборода, Василь Стус, Павло Тичина, Максим Рильський, Леся Українка, Михайло Стельмах…
Джерело фото: mexanik.net.
Де знаходиться: цвинтар розташований у районі станцій метро «Либідська» та «Палац «Україна». Адреса: вулиця Байкова, 6.
Важливо: кладовище краще відвідувати вдень (до 17:00), не забувши про зручний одяг та взуття. На території споруджена дерев’яна православна церква Воскресіння Словущого, яка відкрита від 9:00 до 18:00.
Де зупинитися: неподалік розташовані міні-готель «Сьоме небо», хостел «Океан» та сучасний готель Alfavito.
Лук’янівське кладовище, Київ
Гармонійний і одночасно таємничий, Лук’янівський цвинтар-музей розташований поруч із Бабиним Яром. Його історія сягає 1894 року. Але скільки людей зараз тут поховано насправді, не знає ніхто… Це кладовище в 20 сторіччі пізнало стогін родичів жертв НКВС, багато з яких блукали в пошуках близьких між Бабиним Яром і Лук’янівською в’язницею. Їхніх нещасних рідних таємно ховали тут в 20–30 роки 20 сторіччя, а зверху влаштовували інші могили. Холокост приніс сюди плач євреїв, циган, українців, людей інших національностей. А навесні 1961 року сюди ж долинули наслідки Куренівської трагедії. З цим некрополем пов’язана історія Лук’янівського військового цвинтаря, а також знищеного єврейського цвинтаря, поруч із яким був некрополь караїмів. Саме сюди переносили прах покійних після знищення поховань на Аскольдовій могилі, на горі Щекавиці, біля Свято-Феодорівської Лук’янівської церкви та у Покровському монастирі.
Джерело фото: prostir.museum.
Де знаходиться: цвинтар розташований біля станції метро «Дорогожичі». Адреса: вулиця Дорогожицька, 7.
Важливо: вхід на територію безкоштовний, але може бути обмежений у вечірні години (зважаючи на статус музею, в зимовий час – до 17:00). На цвинтарі є діюча православна церква Св. Катерини та музейна кімната.
Де зупинитися: неподалік знаходяться комфортні апартаменти Kiev і Embassy.
Биківнянські могили, Київ
Це місце на околиці Києва, історія якого повністю нам вже не буде відома. Скільки людей знайшли тут останній притулок по волі НКВС в 30–40 роках минулого сторіччя? Шість, п’ятдесят, сто, двісті тисяч?.. Версій безліч. Злочин Биківні ставлять в один ряд із трагедіями Аушвіца, Дахау, Бухенвальда, Бабиного Яру… Порівнюють у чомусь із Катинським розстрілом, називають «українськими Соловками». Встановлений у Биківні і Польський військовий цвинтар, або Міжнародний меморіал. Він пов’язаний з т. зв. «українським катинським списком». Багато істориків до сьогодні продовжують вивчення цих трагічних подій.
Джерело фото: galleryua.com.
Де знаходиться: селище Биківня знаходиться в межах міста, меморіал можна знайти на Броварському проспекті (напрямок станція метро «Лісова» – м. Бровари).
Важливо: відвідуючи Биківнянський меморіал, не забудьте про комфортний теплий одяг та зручне взуття. Режим роботи в зимовий час – від 10:00 до 17:00. Також тут можна замовити екскурсію.
Де зупинитися: один із найближчих хостелів – хостел «На Чернігівській». Неподалік також розташований великий готель «Братислава».
Таємний цвинтар НКВС, Харків
«Таємницею шостого кварталу», або «харківською Катинню» охрестили в пресі справу цього цвинтаря. Йдеться про шостий квартал лісопарку в Харкові, поблизу селища П’ятихатки. В радянські часи в П’ятихатках знали, що тут хтось був похований: десь діти знайшли наган, десь хтось з дорослих вирив раптом людського черепа… А старожили 1936–1941 років свідчили, що тоді сюди вночі їздили вантажні машини, закриті брезентом. Як потім виявилося, це були тіла жертв сталінських політичних репресій – українців, росіян, поляків (здебільшого польських офіцерів)… 1992 ріку цьому місцю було надано статус меморіального комплексу жертв політичних репресій. Відтоді Харків поповнив т. зв. «український катинський список», продовжений у Биківні.
Джерело фото: panoramio.com, автор: Юрій Тинда.
Де знаходиться: меморіальний цвинтар розташований у П’ятихатках, на 75 метрів правіше Білгородського шосе (де встановлено меморіальну дошку). Це в 10 кілометрах від центру Харкова.
Важливо: зауваження традиційні, варто вдягатися практично. Поруч із меморіальним цвинтарем також розташований радянський меморіал Слави на пам’ять про жертв фашистів.
Де зупинитися: щоб відвідати меморіал, буде зручно зупинитися у ZS Club Готель, а також у гостьовому будинку «Наша дача».
Другий християнський цвинтар, Одеса
«А де ж перший?», спитає хтось. Уявіть собі, що на місці цвинтаря-меморіалу (площа – близько 34 га), заснованого разом із Одесою, тепер… Преображенський парк із розважальною зоною та зоопарком. А там були поховані Лев Пушкін (брат поета), Віра Холодна, Ф. М. де Рибас (вулиця Дерибасівська – це не просто назва), інші засновники й достойники міста. Так пам’ять Одеси про саму себе в 1930-ті роки стирала радянська влада. Відтоді «першим» став Другий християнський цвинтар, який зараз також поступово занепадає. Схоже, тут немало недосліджених меморіалів кінця 19 – початку 20 ст., які потенційно могли б стати пам’ятками архітектури. І доля Першого цвинтаря змушує за них дуже переживати…
Джерело фото: odart.od.ua.
Де знаходиться: Преображенський парк ви знайдете на вулиці Новощіпний ряд, 27 (недалеко від ринку «Привоз» і залізничного вокзалу). Натомість Другий християнський цвинтар знаходиться на Люстдорфській дорозі, будинок 6 – це два-три кілометри далі.
Важливо: відвідуючи цвинтар, варто приходити туди до настання темряви. Брак доброго освітлення та недоглянутість окремих ділянок напевно не додадуть вам приємних вражень.
Де зупинитися: поблизу розташовані Tokyo Star Economy Hotel та готель «Блаз».
