Площа Старий Ринок, Львів

Площа Старий Ринок у Львові, на відміну від сучасної площі Ринок, зовсім не користується популярністю серед туристів. Проте саме на Старому Ринку можна заховатись від міської метушні та гарно провести час.

Історія Старого Ринку

Історики довели, що територія площі Старий Ринок була заселена ще у 12 столітті – до заснування князем Данилом Галицьким Львова. Також вчені вважають, що це поселення біля Замкової гори стало першою сторінкою в історії нового міста – міста Лева.

На площі Старий Ринок є одна цікава церква. Збудована вона, до речі, у далекому 1260 році до весілля сина короля Данила Лева з угорською принцесою Констанцією. Новий католицький храм висвятили на честь Івана Хрестителя, бо Іван – це церковне ім'я князя Лева. Нині у храмі знаходиться Музей стародавніх пам'яток Львова.

Коли Львів у 1349 році увійшов до складу Королівства Польського, король Казимир Великий будує нові міські квартали, які стали основою сучасного Львова. А площа Старий Ринок опинилась за новозбудованими міськими мурами, та згодом стала частиною Жовківського передмістя. В основному на цій площі мешкали українці, бо тільки частина яких мала дозвіл проживати в нових львівських кварталах.

Згодом площа Старий Ринок стала домом заміської єврейської громади. З 1846 року на майдані стояла реформістська синагога Темпль, яка, на жаль, не збереглась до наших днів. У 1942 році нацисти її зруйнували.

Планування площі Старий Ринок збереглося ще з часів Середньовіччя, проте сучасні будинки на ній з'явились у 19–кінці 20 століття.

Свою сучасну назву – Старий Ринок – майдан отримав у 1871 році. Раніше площа називалась Рибною та Нової Божниці.

В середині 20 століття на Старому Ринку розташовувалась автостанція приміського сполучення.

Як доїхати

Площа Старий Ринок знаходиться недалеко від центру Львова. Якщо ви не хочете йти пішки, то можете доїхати до площі трамваєм №5 та №6 (останній відправляється з залізничного вокзалу). Також недалеко від майдану знаходиться старовинна церква Святого Миколая, Онуфріївський монастир, де похований першодрукар Іван Федоров, та ще одна цікава львівська «фішка» – двір загублених іграшок (вулиця Князя Лева, 3).