Loading...
Українська
Українська Русский English
Спецпроекти Додати об'єкт Моя карта
"
8629
я був
6
я хочу сюди
2

Обласний археологічний музей, Трипілля

Обласний археологічний музей, Трипілля

На території дитинця давньоруського міста Треполя (відомого нам як Трипілля на Київщині) розташований обласний археологічний музей. Тут експонують  знахідки різних епох в історії цієї місцевості – від кам'яної доби та часів палеоліту, трипільської культури, скіфського часу, Київської Русі, козацтва, а також ближчого до нас періоду. Зовні обласний археологічний музей у Трипіллі  схожий на скриню зі скарбами, яка готова розкрити свої таємниці зацікавленим. Двері закладу гостинно відчинені для відвідувачів щодня.

Історія

Офіційно музей відкрили 2002 року, хоч історія його створення значно давніша. На місці нинішнього в радянські часи діяв музей комсомольської слави. Насправді планували створити тут цілий історико-революційний заповідник, присвячений подіям громадянської війни.  Адже 1919 року Трипілля було столицею самопроголошеної Трипільської республіки на чолі з отаманом Зеленим, якого радянська влада вважала бандитом і змальовувала в чорних фарбах його роль у масових селянських поставаннях, які в той час охопили цю місцевість. Багато десятиліть тому тут встановили 26-метровий обеліск із чорного граніту, який можна побачити аж із Києва.

Фундатором першого музею став місцевий учитель історії, краєзнавець Семен Омельченко. Діяв заклад у старому приміщенні  школи. В його залах було показано історію громадянської і Другої світової війни, відбудови Трипілля у післявоєнні роки та комсомолу Київщини. Відвідувачів щороку ставало все більше, і тому для музею збудували нове приміщення.

Після 1992 року установу перепрофілювали і назвали музеєм історії Дніпра, а згодом на його базі було створено обласний археологічний музей. Поштовхом до подальшого розвитку стало відзначення на початку 2000-них років 150 річниці з дня народження археолога Вікентія Хвойки. Тоді біля приміщення музею в Трипіллі встановили його бюст. Перед пам’ятником спорудили «Стіл злагоди», в центрі якого розташували металевий циліндр – вісь землі з написом «Діалог культур», українською та англійською мовами. Це символ взаємозв’язку культур світу. Навколо «Стола злагоди» розмістили історичні експонати із каміння, створені руками давньої людини. Перед фасадом музею встановлено кам’яні брили, їм понад 70 мільйонів років.

Перед входом до музею висить металевий світильник у вигляді тринокля (це елемент трипільської культури). На даху установи розміщено керамічні копії антропоморфних трипільських статуеток та скіфська баба – символ материнства, жінки-берегині домашнього вогнища. 

Експозиція

Експозиція Київського обласного археологічного музею – це три зали площею 180 квадратних метри, де розміщено предмети, знайдені під час розкопок на території області, а також передані  Інститутом археології НАН України.

Перший зал

Тут експонують мінералогічну та палеонтологічну колекції, знахідки кам’яного віку, епохи бронзи та раннього залізного віку. Можна побачити найстаріші археологічні пам’ятки музею – скам’янілі рештки молюсків та мінерали, що утворилися задовго до появи людини.

Кам’яна доба (близько одного мільйона років тому) представлена рештками тварин, на яких полювала первісна людина, кам’яними та крем’яними знаряддями праці, макетами житла. Є також перші сокирки, стріли та кераміка.

Доба бронзи – (третє тисячоліття до нашої ери): тут побачимо вироби з каменю, кістки та бронзи різних археологічних культур, представлена також шнурова та багатопружкова кераміка. В експозиції є бойові сокири-молоти, стріли, жіночі прикраси та керамічний посуд, а також макети житла та святилища східнотшинецької культури.

Період раннього залізного віку репрезентують матеріали найяскравішої культури того часу – скіфської. Серед експонатів: 

  • стріли;
  • бронзові наконечники для поховального воза;
  • прикраси, виконані у традиційному звіриному стилі;
  • макет поселення давньогрецької колонії.

Другий зал

Другий зал найбільш насичений експонатами, бо розповідає про історію останніх тисячоліть, тобто «нашої ери». Пам’ятки археології, які тут представлено, засвідчують зародження слов’янства, побут епохи Київської Русі та Козацтва, а далі змінюються предметами 19–20 століть.

Серед найцікавіших експонатів другого залу:

  • черняхівська кераміка, виготовлена з допомогою гончарного кола;
  • ювелірні вироби;
  • залишки римських амфор;
  • предмети побуту хозарів;
  • залізні знаряддя праці для обробітку землі;
  • зразки зброї періоду Київської Русі  (наконечники стріл, рогатини, вістря списів та пік);
  • перші зразки християнської пластики – хрести-енколпіони;
  • зброя часів Козаччини;
  • етнографічні матеріали (картини, вишивка, одяг, предмети побуту).

Третій зал

У третьому залі зібрано пам’ятки трипільської культури 4–3 тисячоліть до нашої ери. Експонати розповідають про життя давніх хліборобів, звичаї та побут трипільців, їхнє мистецтво та вірування, особливості будування житла.

Тут експонують макет трипільського двоповерхового житла, реконструйований храм тих часів, а також колекцію трипільської кераміки.

Відділення музею

До структури обласного археологічного музею в Трипіллі входить вісім відділень. 

  1. Картинна галерея та Музей Козаччини (Германівка Обухівського району).
  2. Археолого-краєзнавчий музей (Копачів Обухівського району).
  3. Музей Анатолія Солов'яненка та краєзнавчий музей (Козин Обухівського району).
  4. Музей-садиба Андрія Малишка (Обухів).
  5. Музей Вікентія Хвойки та Музей Івана Франка (Халеп'я Обухівського району).
  6. Музей Бойової Слави (Трипілля Обухівського району).
  7. Історико-краєзнавчий музей (Соснова Переяслав-Хмельницького району).

Як доїхати

Доїхати до обласного археологічного музею в Трипіллі можна з Києва залізницею – із головного вокзалу ходять електрички до станції Миронівка. Їхати до зупинки «Трипілля», далі не надто комфортною дорогою пішки.

Другий варіант – із автостанції «Видубичі» (вона розташована поруч із однойменною станцією метро) маршрутним таксі №313 до міста Українка, далі до Трипілля пішки. Також звідси можна їхати автобусами «Київ–Ржищів» або «Київ–Канів», які йдуть через Трипілля. Проте найкращим варіантом буде доїхати на авто:  автострадою H01, на під’їзді до Обухова треба повернути ліворуч на дорогу P19.   

Час роботи: музей працює без вихідних. Екскурсії відбуваються до 16:00 (понеділок–четвер), до 15:00 (у п’ятницю–неділю).  На екскурсію можна прийти організованою групою або індивідуально.

Вам також може бути цікаво

Фото:

Тури та екскурсії

Трипольские путешествия
Путешествие в историю тысячелетней цивилизации, к склонам мистической горы, берегов быстротечного Горного Тикича и широкого Днепра.
Днепровский Вояж
Предлагаем Вашему вниманию интересную поездку вдоль побережья Днепра!
Детальніше
Facebook (0)
Додати опис об’єкта

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати