Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник

Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник розташований у мальовничому місці – на острові Коцюбинського та інших острівцях, оточених водами річки Рось міста Корсунь-Шевченківський. Краєвиди тут просто казкові. А ще є хороший доглянутий парк з дитячим майданчиком. Якщо ви приїдете влітку, можна перетнути місточок і зайти у воду по коліно, постояти в пружному потоці води між валунами. Враження отримаєте неймовірні. Далі – обійти всі музеї, їх тут кілька. До всього, у цьому місці дуже чисте повітря, тиша і спокій. Є що подивитися і де погуляти. Тут легко можна знайти заняття на цілий день. Так, зрештою, і робить багато туристів.

Екскурсійні об’єкти

До складу Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника входять:

1. Історичний музей.
2. Художня галерея.
3. Ландшафтний парк.
4. Палацовий ансамбль.
5. Башта-бельведер.
6. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви.
7. Літературно-меморіальний музей Івана Нечуя-Левицького (селище Стеблів).
8. Меморіальний музей Кирила Стеценка (село Квітки).

Палацовий комплекс

Палацовий комплекс розташований на кількох островах Росі. Його як літню позаміську резиденцію  збудував князь Станіслав Понятовський – племінник останнього польського короля, наприкінці 18 століття. Комплекс включав у себе двоповерховий мурований палац із 26 покоями, три муровані будинки, стайні. На іншому острові тоді ж заклали парк з оранжереями та теплицями.

У палаці була велика колекція виробів із золота та срібла, картин і велика бібліотека.

Згодом палац перейшов у власність князя Павла Лопухіна, який провів у маєтку в Корсуні всю другу половину свого життя. Вигляд комплексу зазнав кардинальних змін і набув типових романтичних рис з елементами неоготики й класицизму. В ті часи палацовий ансамбль був одним із найбагатших в Європі.

Нині об'єкти ансамблю належать до числа пам'яток історії та культури національного значення.

Флігель

Флігель з'єднувався з палацом ордерною галереєю. Разом з корпусами, прилеглими до в'їзної брами, флігель утворює господарський авандвір садиби. У будівлі на третьому поверсі міститься художня галерея.   

Ордерна галерея

До нашого часу збереглася споруда триповерхового входу, до якої було прибудовано другий і третій поверхи флігеля.

Палац 

Під час перебування в Корсуні польського короля Станіслава Августа та австрійського імператора Йосифа Другого, місцеві майстри створили дерев'яний макет майбутнього палацу в натуральну величину, щоб презентувати його високим гостям.

Після закінчення будівництва 1789 року і до середини 19 століття палац мав вигляд двоповерхової споруди з цегли й дерева, прямокутної в плані. Мав тамбур головного входу, із боків якого містилися ризаліти. На другому поверсі була відкрита тераса з огорожею. Палац став одним із перших на землях Речі Посполитої, зведених у стилі неоготики.

На даху першого поверху з тильного боку збудували засклену терасу, яка була своєрідним  зимовим садом. Зруйнували її у першій половині 20 століття.

Нині на першому поверсі палацу міститься музей історії Корсунь-Шевченківської битви, на другому – адміністрація заповідника.   

В'їзна брама

Цегляна брама для в'їзду зведена у формі французької середньовічної оборонної архітектури з елементами неоготики. 1991 року споруду доповнили ворота, виготовлені литовськими майстрами-реставраторами. У брамі розміщується наукова бібліотека.

Швейцарський будинок

Ця дерев'яна споруда, збудована для челяді, має високий двосхилий дах, краї якого набагато виступають над стінами і чудово захищають будинок від впливу погоди. Будиночок розташований на так званому Швейцарському острові і є унікальною парковою спорудою архітектури раннього романтизму.

Одноповерховий корпус господарського призначення

Збудований у середині 19 століття у стилі модних тоді «будинків із мезонінами», тобто з верхнім напівповерхом над середньою частиною невеликого житлового будинку.

У цьому корпусі розташований історичний музей, а в підвальному приміщенні – кафе-бар.

Оранжерея 

Оранжерею збудували в стилі неоготики з елементами середньовічної французької оборонної архітектури у східній частині острова Коцюбинського. Споруда складалася з трьох частин: башти-входу, великого та малого залів. На жаль, зруйнована 1949 року.  

Лютеранська каплиця 

Готична каплиця збудована 1835 року, розташована вона була на південний захід від палацу на скелястому березі річки Росі. З часом каплиця отримала неофіційну назву – каплиця графині де ля Ферроне, на честь віконтеси Олександри Лаферроне – доньки княгині Жанетти Іванівни Лопухіної, дружини Павла Петровича.   

Манеж 

Ця споруда нині містить еклектичне нагромадження елементів, притаманних різним архітектурним стилям: неоготика, романська архітектура, класицизм.  

Православна каплиця 

Розташована на острові Коцюбинського, праворуч від входу до триповерхового флігеля, на місці колишньої лютеранської каплиці.

Стайня-каретна

Стайня-каретна розташована між манежем та лівобічною добудовою до башти в'їзних воріт.

Лазня

Розташована в північно-східній частині острова Коцюбинського. Зведена, вірогідно, на початку 20 століття. Відчувається прагнення будівельників узгодити її зовнішній вигляд із архітектурним стилем споруд палацово-паркового ансамблю. Тут розташований відділ Державної служби охорони.  

Корсунь-Шевченківський парк

Це один із старовинних парків України, сформований на площі понад 100 гектарів у традиціях англійських ландшафтних парків . Для його створення використовували мотиви дикого, так би мовити, ландшафту: могутні групи обкатаного каміння, річкові протоки, спокійні заводі, перекати, гранітні скелі, дерева.

Парк не має чітко окресленої осьової композиції. Численні алеї, доріжки відкривають перед відвідувачам прекрасні краєвиди. Ще у 18 столітті тут  з’явилися турецька та китайська альтанки, давньогрецький храм, тріумфальна арка, єгипетський храм та висічений в скелі грот.

Гостюючи в Корсуні в родичів, у Корсунському парку малював і писав вірші Тарас Шевченко.

Музеї

Музей історії Корсунь-Шевченкiвської битви

Музей історії Корсунь-Шевченківської битви (нині на реконструкції) був створений для увічнення перемоги радянських військ у Корсунь-Шевченківській операції. На майданчику біля закладу виставлені зразки військової техніки періоду Другої світової війни.

Iсторичний музей

Експозиція музею розміщена в шести залах і включає в себе понад дві тисячі експонатів. Вона відображає історію Корсунщини від найдавніших часів до сьогодення. Серед найцікавіших експонатів:

• ранньослов’янські прикраси;
• польська гармата;
• обладунки та озброєння поляків, козаків і московських стрільців;
• колекція «Кобзарів» Шевченка;
• особиста печатка контори управителя князя Лопухіна-Демидова;
• діорама «Корсунська битва 1648 року»;
• письмове приладдя Івана Нечуя-Левицького;
• кітель російського солдата з особистої охорони імператора Миколи Другого;
• піаніно, виготовлене в місцевій майстерні з художньої обробки дерева;
• фото будівництва Корсунської ГЕС;
• спогади про Голодомор.

В одному з залів відтворено інтер’єр української селянської хати кінця 10 – початку 20 століть із цікавим етнографічним матеріалом.

Художня галерея

Галерея має 14 експозиційних залів, тут представлено близько 500 творів живопису (зокрема,  батального), скульптура і графіка, твори сучасного українського образотворчого мистецтва. Також створені персональні зали відомих художників – уродженців Корсунщини.

 Літературно-меморіальний музей Івана Нечуя-Левицького

Музей розташований у селищі Стеблів на території  відновленої пам’ятки – будинку, в якому мешкала родина Нечуя-Левицького. Переважна більшість експонатів присвячена життю і творчості класика української літератури. Тут відтворено меморіальну кімнату та робочий кабінет письменника.

Поруч із музеєм розташований маєток Головинських, у яких  свого часу гостювали Адам Міцкевич,  Марко Вовчок, Микола Костомаров. 

На горі Спаса, біля церкви, збереглися могили діда і батька Івана Нечуя-Левицького.

Біля музею встановлено пам’ятник письменникові, робота скульптора Галини Кальченко.

Меморіальний музей Кирила Стеценка

Село Квітки розташоване за 12 кілометрів від Корсуня-Шевченківського. У чотирьох залах музею предмети розповідають про життя і творчість видатного композитора і педагога Кирила Стеценка. Серед експонатів, понад 200 з яких є, до речі, оригіналами;

• документи;
• фотознімки;
• ноти;
• книги;
• предмети побуту;
• посуд та одяг останньої четверті 19 століття.

Як доїхати

Доїхати до Корсунь-Шевченківського музею-заповідника можна автобусом із Києва (з центрального автовокзалу або автостанції «Видубичі») та Черкас (із центрального автовокзалу) до міської автостанції. 

Міськими автобусами в Корсуні-Шевченківському їхати до зупинки «Центр».

Поїздом зі Львова, Миколаєва, Дніпра,  Херсона, Луцька їхати до станції «Корсунь» Одеської залізниці, далі міським автобусом «Автостанція – Восход»  до зупинки «Центр».

Режим роботи: з 8:00 до 17:00. Обідня перерва у музеях міста плаваюча (звернутися можна на офіційну сторінку у facebook). Заповідник не працює лише у деякі великі державні та релігійні свята. Екскурсії на території заповідника мають право проводити лише наукові співробітники заповідника.