Музей лісу і сплаву, Синевирська Поляна

Музей лісу і сплаву на Чорній ріці – один із унікальних об’єктів не лише цього куточка Закарпаття, а й усієї України, адже аналогічних закладів усього два в світі. Розташований він за кілька кілометрів від села Синевир, на території Національного природного парку «Синевир», в оточенні прекрасної природи. Сюди досить рідко ступає нога туриста. Кілька сильних повеней, що сталися в останні десятиліття, пошкодили споруди легендарного Музею лісу і сплаву на Чорній ріці. Нещодавно почалася його реконструкція, і роботи з відновлення ведуть досить активно.  

Історія  

Історична пам'ятка, якою є Музей лісу і сплаву, з’явилася ще 1868 року. Тоді в урочищі Соколовець на річці Чорна ріка австрійський інженер Клаузе збудував греблю, яку використовували для сплавляння деревини аж до самої Тиси. Таким небезпечним методом користувалися майже століття, до 1954 року. Після цього греблю реставрували, а згодом відкрили на її території  музей.

Назва «Чорна ріка»

Назву «Чорна ріка» річка отримала через те, що професія бокораша була найнебезпечнішою для закарпатців. Довжина річки нібито невелика: всього три кілометри відділяє місце, де вона зливається з Тереблею, та саму греблю.

Цікаво, що вгору від греблі ця ж сама річка має інше ім'я: Озерянка. Очевидно, ця назва з’явилася через озерце, яке утворилося на водній гладіні після будівництва загати-греблі.

Зараз уздовж берегів Чорної ріки-Озерянки в різних місцях можна побачити величезні камені-валуни, які залишилися від зруйнованої будівлі, котра служила для сплавляння лісу. Важко навіть уявити силу води, яка могла зсунути з місця і перенести на значні відстані ці величезні глиби.

Музей

1. Музей лісу і сплаву був заснований 1995 року. Його експонати – це знаряддя праці лісорубів та плотогонів-бокорашів.  
2. Гребля з воротами для скидання води була унікальною гідротехнічною спорудою. Місцеві називали її «клявзою» (очевидно, від прізвища інженера-проектувальника).
3. Документи свідчать, що під час будівництва греблі від спалахів епідемій і тяжкої праці загинуло багато робітників.
4. Спочатку гребля не мала покрівлі, кілька разів її ремонтували та вдосконалювали.
5. На штучному озері, яке утворилося перед греблею на річці Озерянці, перед унікальною гідротехнічною спорудою обладнали плаваючий бокор. На протилежному березі була колиба – житло лісозаготівельників.
6. Для експонування перед відвідувачами музею відновили складові старої інженерної споруди. Відкривалися, як і в давні часи, основний (для спуску бокорів) і бокові (для спуску зайвої води) шлюзи.
7. Гребля була готова виконувати демонстраційні запуски бокорів (дараб) для сплаву униз Чорною рікою. Нині вигляд повністю відновленої споруди можна побачити хіба що на фото.

Завдяки самовідданості співробітників Національного природного парку «Синевир» від повені вдалося врятувати більшість експонатів музею, розгорнутого на греблі. Нині споруда існує в усіченому вигляді, відновлюють складові частини греблі:  

• підйомні механізми, виготовлені в 18 – 19 століттях (вони підіймали ворота, щоб відкрити шлях плотам);
• опори, крізь які випускали плоти-бокори;
• мости;
• дерев'яні жолоби, якими спускали деревину з лісосік;
• а також різні транспортні засоби та стайню.

Варто знати

Поряд із Музеєм лісу і сплаву є двоповерховий готель.  Набір послуг, які тут можуть запропонувати, скромний, але й ціни досить низькі. Також неподалік є колиба, де туристи можуть приготувати їжу на відкритому вогні, або, за попередньою домовленістю з комендантом, замовити їжу для групи.

Від Музею лісу і сплаву починається підйом на природний об'єкт – високогірне озеро під назвою Озірце. Туристичний маршрут має маркування.

Як доїхати

Доїхати до Музею лісу і сплаву можна громадським транспортом бо на авто.

На авто

Є два маршрути, якими можна їхати на авто з півночі України чи зі сходу:

1. Львів – Стрий – Долина – Міжгір’я – Музей лісу і сплаву. Цей шлях коротший, але дорога між Долиною та Міжгір’ям далеко не найкраща. Маршрут проходить через Торунський перевал (930 метрів на рівнем моря).
2. Львів – Стрий – Воловець – Міжгір’я – Музей лісу і сплаву. Відстань на кілька десятків кілометрів більша, ніж у першому варіанті, але стан покриття значно кращий. Частина шляху – автобан. Маршрут проходить через Воловецький перевал.

Із Ужгорода на авто найкраще їхати маршрутом Ужгород – Мукачево – Свалява – Воловець – Міжгір’я – Музей лісу і сплаву (не доїжджаючи до озера Синевир).

Із Міжгір’я до Музею лісу і сплаву можна дістатися, рухаючись дорогою Т0720. Після повороту з цієї траси на шлях, що веде в бік центрального входу до Національного парку «Синевир», треба проїхати ще три кілометри, далі повернути праворуч, проїхати паралельно з руслом річки Чорна ріка ще близько трьох кілометрів.     

Поїздом

Найближча залізнична станція – Воловець. Доїхати до неї можна з Києва, Львова, Ужгорода, Харкова, Одеси.

На залізничний вокзал Воловця маршрутки не завертають, тому треба буде вийти на перехрестя, до дороги в напрямку Міжгір’я. Станція «Воловець-2» розташована за 150 – 200 метрів від залізничного вокзалу.

Автобусом

Із Воловця можна доїхати автобусом, що йде в напрямку Колочави (вийти на повороті в бік озера Синевир), далі пішки близько шести кілометрів.  

GPS-координати: 48.529389 N, 23.684711 O.