Українська
Українська Русский English
Вибрати країну Додати об'єкт Моя карта
"
1346
я був
1
я хочу сюди
2

Музей караїмської історії та культури, Галич

Музей караїмської історії та культури, Галич

У центрі Галича, в затишному будинку на майдані Різдва Христового, розташований Музей караїмської культури. Караїми є невеликим за чисельністю етносом, представники якого давно оселилися на території  сучасної України, і крізь століття зуміли пронести власні релігійні і культурні традиції. Музей караїмської історії та культури існує вже досить давно. Тут  вам розкажуть  і про те, що поєднує караїмів з історичним містечком на Галичині, і чому їх вважають нащадками хозарів, і скільки представників цього етносу залишилося в світі і в Україні донині. Це захоплива історія, в яку часом важко повірити.

Історія

Музей караїмської історії та культури відкрито в листопаді 2004 року. Він є філією Національного заповідника «Давній Галич».

Сама ідея створити подібний заклад виникла значно раніше – ще наприкінці 90-тих років минулого століття.  На той час караїмська громада Галича налічувала 8 осіб. Оскільки час невблаганно забирав один по одному останніх представників етносу, постала загроза зникнення цілого пласту культури мешканців цього куточка Галичини.

Спочатку почали вивчати, наскільки багато культурних цінностей цього народу дійшло до наших часів. Далі придбали для майбутнього музею караїмський будинок у центрі Галича, на майдані Різдва Христового. Опісля розробили концепцію та ескізи реставрації історичного приміщення, а також проаналізували, як краще використати  площі для облаштування музейної експозиції. Провели ремонтно-реставраційні роботи.

Весь цей час тривала робота з пошуку та придбання майбутніх експонатів.  Активну участь у ній брали члени караїмської громади, передусім її тодішня очільниця Яніна Єшвович. Сама вона безкоштовно передала до музею значну частину речей:

  • пергаментний сувій Тори кінця 18 століття;
  • молитовні рукописні книги;
  • деталі інтер’єру галицької кенаси (караїмського храму);
  • періодичні видання караїмських громад;
  • архівні матеріали.

Колекція музею

Сьогодні колекція караїмського фонду налічує близько трьох тисяч експонатів. Частину з них зберігають у сховищах. Відкриття виставки приурочили до десятиріччя створення Національного заповідника «Давній Галич».

Зала релігійного культу караїмів знайомить із витоками, розвитком та поширенням караїмізму та появою караїмської громади у Галичі. Зала побуту зосереджує увагу на речах, які безпосередньо пов'язані з обрядами і частково ілюструють підготовку до святкування Пасхи. Зала історії представлена документальними та фотоматеріалами.

Перша зала

У цій частині експозиції можна побачити культові та обрядові речі караїмської громади Галича,  релігійні книги, інвентар караїмського храму. Особливі предмети в колекції – риза та молитовний шарф газана (караїмського священнослужителя), його печатка та штемпель кенаси. Збереглася пам'ятна книга з кенаси, де записували свої враження гості караїмської громади. Серед експонатів:

  • сувої Тори у спеціальних чохлах;
  • яд – указка для читання Святого Письма;
  • парохет – занавіска над гехалом-вівтарем;
  • святковий  посріблений спеціальний посуд;
  • ножиці для підрізання гнотів свічок;
  • мезуза – молитва-оберіг, яку вішали при вході у житло;
  • менори, які прикрашали галицьку кенасу;
  • книги релігійного змісту (одна з них надрукована у Венеції 1528 року);
  • караїмські календарі.

Друга зала

Присвячена життю та діяльності караїмської громади Галича у 20 столітті. Тут можна ознайомитися з речами та документами, які засвідчують професійну зайнятість членів громади, а також свідоцтвами про народження, про шлюб та інші особисті документи. Також тут репрезентують караїмську періодику першої половини 20 століття та речі, безпосередньо пов'язані з караїмськими обрядами.

Хто такі караїми

Релігія, яку сповідують представники цього етносу – караїмізм. Це одна з течій іудаїзму. Караїмська мова належить до тюркської групи. Є кілька діалектів: північний (тракайський), південний (галицький) і кримський. Караїмів разом із кримчаками та кримськими татарами визнано автохтонним народом Криму.

Як з'явились караїми на нашій території

Це дискусійне питання, на яке поки що нема єдиної відповіді. Деякі вчені вважають їх нащадками хозарів або ж одним із племен, що входили до складу Хозарського каганату.

Інша версія – караїми з'явилися у Східній Європі пізніше, прибувши з Бухари та Черкесії разом із татарськими ханами. Оскільки багато караїмів були талановитими купцями та ремісниками, припускають, що вони потрапили на Кримський півострів разом з іншими торговцями та майстрами, які забезпечували підтримку економічного стану Золотої Орди.

Звідки прийшли караїми до Галича

Караїмська традиція пов'язує цей прихід із часом князювання Данила Романовича. За яких обставин це могло відбутися, детально розкажуть у музеї. І неодмінно нагадають про інші деталі їхньої історії, в якій фігурує король Речі Посполитої Стефан Баторій. Дуже захоплива і драматична оповідь про народ, який зараз перебуває на грані зникнення.

Цікаві факти

  • Релігійне вчення караїмів заперечувало Талмуд, а самі вони відрізнялися від решти прихильників іудаїзму цілою низкою релігійних практик і традицій.
  • Термін «караїм» виник у 9 столітті, він відображає основну характеристику релігійної течії – шанування (дослівно «читання») Священного Письма як єдиного і прямого джерела релігійної істини.
  • Караїми ведуть своє літочислення від створення світу. Цей відлік починається на 3760 років раніше від Різдва Христового. Рік у них триває 354 дні, 8 годин та 48 хвилин.
  • Основні свята, які відзначають караїми – Новий (молодий) місяць, Пасха, П'ятидесятниця, Свято Кущів, Новий рік, День прощення, Свято Есфірі.
  • Згідно з встановленою у давнину календарною системою, доба триває від заходу до заходу Сонця, тому кожне свято починається і закінчується надвечір.
  • Одним із найважливіших свят є Пасха. Воно триває 7 днів. Напередодні караїми печуть опрісноки з неквашеного тіста, не кладуть у нього сіль. Їдять їх замість хліба увесь тиждень.
  • Під час Великодніх свят представники етносу користуються окремим набором посуду. Паски – тимбил – прикрашають зображеннями риб, зірок та квітів.  
  • В часи Австро-Угорщини караїмів урівняли в правах з християнами. Вони торгували худобою, воском, сіллю та займалися землеробством. До 70-тих років 19 століття їх не брали на військову службу, а пізніше вони служили винятково в санітарних загонах.

Як доїхати

Доїхати до Музею караїмської історії та культури в Галичі можна з Івано-Франківська – автобусом або потягом. Заклад розташований на центральній площі Галича – майдані Різдва Христового.

Час роботи: з 9:00 до 18:00 (на вихідні у літній період з 10:30 до 19:30).

Вам також може бути цікаво

Детальніше

Музей караїмської історії та культури, Галич: Фото

Facebook (0)
ВКонтакті
Додати опис об’єкта

Зворотній зв`язок
Відгуки
Ми цінуємо Вашу увагу і час, проведений з нами на сайті IGotoWorld.com. Якщо у Вас є запитання, побажання, скарги або ж Ви бажаєте більше дізнатись про нас, оберіть пункт, що Вас цікавить, і пройдіть за посиланням. Ми обов’язково приділимо Вам увагу.
Форма зворотного зв’язку
Запит успішно відправлений.
Надіслати