Ужгородська синагога

Визнаним шедевром європейської архітектури є ужгородська синагога. На думку істориків та архітекторів, ця споруда не має аналогів у Старому світі. Євреї з різних країн приїжджають до столиці Закарпаття, аби побачити святиню на власні очі та відчути її старовинний дух. Це один із об’єктів, яким люблять милуватися і самі містяни, і гості Ужгорода, прихильниками якої б релігії вони не були. Строго кажучи, ужгородська синагога – це хоральна синагога місцевої ортодоксальної громади євреїв-ашкеназі. Утім, на цей час у ній не моляться, а слухають музику, адже приміщення вже багато років використовує Закарпатська обласна філармонія.

Історія

Перша синагога в місті з’явилася ще 1794 року, але на початку 20 століття вона згоріла. Тому постала потреба збудувати нову.

Нинішня ужгородська синагога споруджена на початку минулого століття. Її побудували за проектом архітекторів Дюли Паппа та Ференца Саболча.

Влада Ужгорода виділила для єврейської громади ділянку землі в чудовому місці – на березі річки Уж, у середмісті. В ті часи тут ще не існувало забудови і тому не було потреби «прив’язуватися» до вже споруджених будинків. Архітектори отримали можливість втілювати в життя задум у будь-якому стилі.  

Фінансували будівництво синагоги – а його кошторис становив 200 тисяч крон – як заможні євреї-меценати, так і рядові члени громади. Згідно з планом, споруда мала бути оснащена   центральним опаленням, електричним освітленням, водопостачанням, а також мати каналізацію. Окрім усього, ужгородська синагога стала першою залізобетонною спорудою в місті. Будівля, згідно з планом, мала вміщати до 900 осіб.

Ужгородська синагога споруджена з матеріалів,  спеціально привезених з Італії. На щастя, збереглися імена майстрів, які брали участь у будівництві  від закладання фундаментів до вітражних робіт та розпису інтер’єру.

Відкриття синагоги відбулося влітку 1904 року без будь-яких урочистостей. З молитовного дому до нової культової споруди перенесли священні книги юдеїв, а потім відбувся молебень та освячення будівлі.

Архітектурні особливості

Щодо стилю споруди фахівці не можуть дійти спільної думки, хоча більшість вважає, що вона створена в неомавританському стилі з вкрапленням візантійських та арабо-марокканських мотивів. 

Синагога стояла на цоколі з рожевого мармуру, стіни її були облицьовані декоративною цеглою і червоними керамічними плитами, а портал вікон прикрашав червоний штучний мармур.

На центральному балконі у фасадній частині будинку була зображена  зірка Давида, вписана у велике коло. Один із написів на стіні свідчить: «Побудовано в 5694 році за єврейським календарем». На даху будівлю прикрашали глиняні фігурні вежі, мідні прикраси та орнаменти.

Увінчували синагогу символічні скрижалі Заповіту.

Війна

У роки Другої світової війни синагога вціліла, але німецькі та угорські військові використовували приміщення як конюшню. На стінах з’явились тріщини, ґрунтові води підмивали фундамент. Єврейська громада в Ужгороді зазнавала переслідувань та репресій і, врешті-решт, перестала існувати.

Філармонія

У перші повоєнні роки радянська влада, що запанувала на Закарпатті, передала будівлю синагоги в розпорядження Міністерства культури, аби відкрити в ній філармонію.

Синагогу реконструювали, юдейську символіку знищили. Під наглядом співробітників КДБ з даху скинули на землю скрижалі, на яких були виписані 10 заповідей Мойсея. Замість них встановили ліру, символ музичного мистецтва.

Прозорий мозаїчний купол покрили зверху бляхою і зняли всі псевдомавританські декорації, башточки замінили колонами. Загалом зовнішній вигляд споруди став значно скромнішим.

До реконструкції синагога була одноповерховою, з традиційними балконами для жінок. Після радикального оновлення будівлю розділили на два поверхи, що дещо спотворило унікальну акустику. На першому поверсі тепер діє вестибюль, на другому – зала на 830 місць та сцена.

На головному місці синагоги, яким є ритуальна шафа, де зберігаються сувої Тори та інші священні книги, побудували сходи, які ведуть на другий поверх.  

Після реконструкції, наприкінці сорокових років 20 століття, в приміщенні відкрили філармонію.

У сімдесятих роках поруч добудували триповерховий корпус філармонії (малу залу на 360 місць, зали для репетицій та інші приміщення).

Будівля колишнього равинату збереглася донині, зараз там діє філія банку.

Єврейська громада тривалий час веде діалог із владою міста про повернення приміщення синагоги і використання її за прямим призначенням.

Орган

У філармонії встановлено орган з трьома клавіатурами та 2250 трубами – один із найкращих в Україні інструмент такої конструкції. Закарпатська обласна філармонія, розташована в приміщенні колишньої синагоги, є головною концертною залою області. Тут чудова акустика, аналогів якої на Закарпатті немає.

Як доїхати

Доїхати до Ужгородської синагоги можна на автомобілі, рухаючись вулицею Волошина. Авто доведеться залишити неподалік від середмістя  і далі рухатися пішки. Обласна філармонія розташована на Театральній площі, де, як і повсюди в центральній частині Ужгорода, рух пішохідний.

Із залізничного та автовокзалу в центр міста можна доїхати маршрутним таксі №5, до зупинки «Площа Поштова», далі півкілометра пішки.

Пішки з вокзалів (розташовані вони майже поруч) до центру міста можна дійти, прямуючи вулицями Станційною та Мукачівською. Далі, оминаючи площу Шандора Петефі, вийти на пішохідний міст. Відстань до центру – близько 2 кілометрів.  Синагогу (філармонію) побачите оразу за мостом, праворуч.