Козятинський залізничний вокзал, Козятин

Козятинський залізничний вокзал – це місце, яке більшість із нас хіба що проводжає поглядом із вагона потяга, який переносить із одного великого міста до іншого. А даремно! Далеко не кожний обласний центр України може похвалитися такою вокзальною будівлею, що вже й казати про районні центри. Цьому містечкові на Вінниччині пощастило: унікальна перлина, якою є Козятинський залізничний вокзал, належить до числа пам’яток архітектури другої половини 19 століття. Зрозуміти це і роздивитися її зблизька можна, хоча б раз побувавши на самому вокзалі. Для цього необхідно зробити тут пересадку з одного потяга на інший Або й спеціально приїхати до Козятина, щоб познайомитися з його унікальним туристичним об’єктом.

Історія

Автором проекту цієї незвичайної споруди, виконаної у вигляді давнього білого пароплава, який кинув якір посеред рейкової мережі, є відомий зодчий Валеріан Куликівський, архітектор управління Південно-Західної залізниці в Києві.
Керував будівництвом вокзалу в Козятині молодий у той час інженер, у майбутньому ще один знаний український архітектор, Олександр Кобелєв, серед найвідоміших робіт якого – споруди Національного банку України та Київського політехнічного інституту.
Спорудження вокзалу відбувалося без спеціальної будівельної техніки, адже в ті часи її просто не було.
Заболочена та низинна місцевість, на якій розгорнули інженерні роботи, ускладнювала ситуацію. Все виконували вручну.
Спочатку на озері (чи швидше болоті) викопали котлован до трьох аршинів завглибшки та забили впритул одну біля другої триметрові колоди. Далі суцільний дерев'яний майданчик, на який поклали камінний фундамент, а вже на ньому почали зводити стіни.
Приміщення Козятинського вокзалу було відкрите 1889 року.
1987 року унікальній будівлі присвоїли статус історико-архітектурної споруди місцевого значення, хоча вінницькі краєзнавці вважають, що вона варта значно більшої уваги і визнання.

Цікаві факти

Козятин вважали «буфетною» станцією, бо поїзди тут зупинялися у звичні для мешканців тодішньої Російської імперії періоди сніданку, обіду або вечері. Такий графік руху було розроблено спеціально. Обідня зала в композиції споруди мала особливе значення. Нині можна роздивитися деталі овального приміщення вокзального ресторану, яке вгорі перекрите купольним склепінням.
Вокзальний ресторан у місті має назву «Імператор». Вона з'явилася не випадково. Колись у Козятині на залізничній станції поснідати зупинявся останній російський імператор.

Архітектура вокзалу

Фахівці помітять у споруді виразні риси стилю ампір, популярного в ті часи. Це далеко не єдина її особливість. Козятинський залізничний вокзал вважають зразком цегляної східнослов’янської архітектури з пластичною обробкою екстер’єру, виконаною за допомогою цегляних кладок. Ця будівля є своєрідним посібником з історії архітектурних стилів кінця 19 – початку 20 століття.

Інтер'єр

Головна прикраса споруди всередині – багатоярусна кришталева люстра, розміщена на каркасі з бронзового листя. Вона прикрашала раніше буфетну залу. Зараз копію, яку виготовили у сорокових роках минулого століття можна побачити у вокзальному ресторані. А де ж оригінал?

Доля люстри

Є кілька версій про зникнення знаменитої люстри-оригіналу. Згідно з однією, її збиралися вивезти до Німеччини в роки Другої світової війни.

Прихильники другої теорії стверджують, що козятинську люстру-оригінал, нібито, виявили після закінчення війни в морському порту Одеси, і нині вона прикрашає інтер'єри Одеського оперного театру.

Вокзал у наш час

Тривалий час споруда Козятинського залізничного вокзалу потроху занепадала, бо не отримувала гідної уваги і догляду. Але упродовж останніх років, завдяки зусиллям керівництва й працівників ремонтно-будівельних підрозділів, пам’ятка дореволюційної архітектури була відреставрована.

Вокзальні сервіси

Якщо вирішите зупинитися в Козятині на довше, аніж триває зупинка потяга, варто знати, що на вокзалі є чимало сервісів для подорожніх. Серед них:

Зберігання ручної поклажі в стаціонарній камері схову.
Зняття забутих речей з поїзда.
Оформлення квитка для потягів міжнародного сполучення.
Оформлення квитка на електропоїзди підвищеної комфортності за 0 – 45 діб.
Проживання пасажирів в кімнаті відпочинку упродовж доби.
Використання душової кабіни.
Користування платним туалетом.

У кімнатах відпочинку надають інші додаткові послуги за окрему плату (прасування, виклик таксі, прання білизни, попереднє замовлення місця в кімнатах відпочинку, замовлення та доставка проїзного документа).

Як доїхати

Від станції «Козятин-I» відходять чотири залізничні лінії: на Фастів, Погребище, Вінницю, Бердичів. Платформи ліворуч і праворуч від споруди вокзалу називаються «шепетівськими» і «київськими». На кожній з платформ збудовано по три колії.
На шепетівську платформу приймають в основному електропоїзди та поїзди в бік Бердичева, Шепетівки, Коростеня, а на київську платформу – переважно поїзди на Київ та Одесу.
Від Києва Козятин відділяє 160 кілометрів, від Вінниці – 62 кілометри.
На авто також можна доїхати до козятинського залізничного вокзалу. Неподалік від міста проходить автошлях Е583, який поєднує Житомир та Вінницю.