Скіфський курган Чортомлик, Чкалове

Курган Чортомлик – це велика скіфська могила висотою 20 метрів, що має в діаметрі 350 (за іншими даними – 120) метрів, розташована за 22 кілометри на північний захід від Нікополя, неподалік від села Чкалове. На території цього всесвітньо відомого археологічного пам'ятника під час розкопок  було виявлено поховання царя і цариці з шістьма слугами і конем. Тут учені знайшли також багато високохудожніх золотих прикрас, різноманітного дорогоцінного посуду, зокрема, срібну вазу-амфору з рельєфними зображеннями скіфів, які приборкують диких коней, а також складний головний убір цариці. Ці об'єкти належать до найкращих творів ювелірного мистецтва. Над могилою було насипано велетенський курган, відомий нині як Чортомлик. 

Історія

Дорогоцінні знахідки, які були сховані під насипом у земляних склепах, виявили у 1862 – 1863 роках фахівці експедиції Імператорської Археологічної комісії під керівництвом відомого археолога Івана Забєліна. Зберігають їх нині в золотій коморі в Ермітажі (Санкт-Петербург).

Об'єм насипу становить  близько 82 тисяч кубічних метрів. За своїми розмірами, пишністю ритуалу та коштовністю інвентарю курган Чортомлик був одним із найвизначніших аналогічних споруд у Скіфії, створених у 4 столітті до нашої ери.

У давні часи курган мав величний вигляд і височів над степовими просторами, його висоту можна порівняти з висотою шестиповерхового  будинку. Багатьом очевидцям він нагадував справжню степову піраміду, своєрідне чудо світу. Курган мав конусоподібну форму, плоску вершину і був обкладений кам'яними брилами.

Всередині кургану

Всередині курган мав складну конструкцію. Споруда була зроблена із плиток дерну, шарів утрамбованого мулистого ґрунту та каміння. Центральна могила мала глибину понад 12 метрів і починалася вхідною шахтою. Далі були розташовані п'ять великих підземних камер із похованнями скіфського царя та осіб, які його супроводжували в потойбічний світ, – жінки-скіф’янки (можливо, дружини), воїнів та слуг.

Хоча поховання в давнину було пограбоване, кілька тисяч різноманітних предметів, серед яких і шедеври давнього ювелірного мистецтва, збереглися. Оскільки від кожного з кутів центральної могильної ями відходили вбік великі ніші, грабіжники їх не помітили. У них археологи наштовхнулися на поховання, в кожному з яких були знайдені сотні золотих і срібних предметів.

Окрім сімдесятисантиметрової вази-амфори із рельєфними зображеннями скіфів-приборкувачів диких коней, виявили також золоті піхви меча, золоту обкладку сагайдака.

Чортомлицький ідол

Один із мандрівників, Василь Зуєв, побувавши в цих місцях у другій половині 18 століття, ділився враженнями і  захоплено описував побачене. Серед іншого він розповів про цікавий давній пам'ятник, розміщений на вершині кургану. Це був «каменный болван увеличенного росту. Болван сей кругом обтесан довольно ясно, чтобы распознать части тела, платье и вещи, какие он на себе нашивал. Голова круглая, как шар, на которой черт лица или совсем не было изображено, или от времени стерлись. Он стоял лицом на запад, врыт в землю по самое платье, и для того ног было не видно...»  

У пізніших документах ця кам'яна скульптура фігурувала з назвами «чортомлицький ідол» і «чортомлицький болван». Місцеві мешканці іноді також називали його «чортомлицькою бабою». Фахівці стверджують, що це артефакт половецьких часів, встановлений на кургані, вочевидь, у другій половині 12 століття.

Колекції таких «ідолів» нині можна побачити в Нікопольському історичному музеї, Дніпровському історичному музеї імені Дмитра Яворницького та в інших музеях України. 

Кілька поколінь місцевих селян поклонялися «чортомлицькому ідолові», бо вважали, що він здатен зцілювати недужих, а також забезпечити щедрий врожай.

Поклоніння язичницькому «болвану» засуджувала православна церква. На початку 19 століття  скульптуру скинули з кургану, але незабаром почалася сильна посуха. Більшість селян пов'язували це з наругою над ідолом, тож довелося повернути його на старе місце. Дорогою «болванові» випадково відбили голову, але тривала посуха невдовзі припинилася. На вершині він стояв аж до початку роботи експедиції Забєліна.

 Чортомлик чи Товста могила

Місцеві мешканці, за свідченням мандрівника, називали курган «Товстою Могилою». Але Чортомлик зі знаменитою «Товстою могилою», де Борис Мозолевський знайшов скіфську пектораль, плутати не слід.

У ті часи на Нікопольщині, та й у всьому Північному Причорномор'ї, було щонайменше півтора десятки курганів, які мали назву «Товста могила». Її давали через форму верхівки та характерні особливості конструкції. Кургани іншого типу називали натомість «Гостра могила».

Коні

У кургані Чортомлик та інших курганах неподалік учені виявили кістки коней. Вони були низькі або середні на зріст (висота в загривку – від 128 до 144 сантиметрів). Відтак, скіфські коні були дрібними і нагадували своїх диких предків – тарпанів, які мешкали на Нікопольщині відносно недавно, аж до 19 століття.

Золота лихоманка

Після виявлення археологами в кургані Чортомлик великої кількості дорогоцінних прикрас на Нікопольщину почали з'їжджатися шукачі скарбів з усієї імперії. Пошуки тривали кілька десятиліть. Копали вночі, влаштовували таємні схованки. Іноді селяни, які вирушали на нічні розкопки, зникали безвісті. Ні влада, ні поліція не могли дати ради цій проблемі. Законів, які б захищали давні історичні пам'ятки, тоді ще не існувало. Врешті, інформація дійшла до царя Олександра Третього, і він втрутився в ситуацію. За його розпорядженням, виняткове право давати дозвіл на розкопки отримала  археологічна комісія. Нелегальними шукачами почала цікавитися поліція і, врешті-решт, через кілька років золота лихоманка припинилася.

Курган зараз

Скіфський курган Чортомлик і нині височіє над степом. Двічі підданий серйозним археологічним дослідженням, він усе-таки не зник з лиця землі, як багато його ровесників. Залишки кургану видно здалеку. Очевидці стверджують, що біля кургану Чортомлик потужна енергетика, як додає людині сили.

Особливо гарно тут навесні, коли розцвітають  чудові степові квіти.

Як доїхати

Доїхати до кургану Чортомлик можна на авто з Нікополя, рухаючись дорогою Т0432 на північний захід.

Будьте уважні – прямого сполучення між залізничною станцією «Чортомлик» Одеської залізниці та однойменним курганом немає (їхати треба через Нікополь).

GPS-координати: 47.719090 N, 34.279012 О.