Державний історико-культурний заповідник «Буша»

У місці, де зливають в один потік свої води річки Мурафа і Бушанка, в селі Буша Ямпільського району на Вінниччині, розташований Державний історико-культурний заповідник «Буша». Серед мальовничих краєвидів із оригінальними кам'яними скульптурами та сильною енергетикою розташовано багато дивовижних об'єктів: скельний храм, колишні трипільські поселення, фрагмент старої фортеці, парк сучасних скульптур, музеї, а поруч із селом – Гайдамацький гай із його кубічними триметровими каменями. У приватних садибах Буші можна зупинитися на ніч, організувавши собі таким чином незабутній історичний вікенд на природі.

Історія

На території села Буша життя не припиняється вже сім тисячоліть. На початку нашої ери тут існувало місто Антаварія,  в середні віки – місто Краснопіль. Та найвідомішою сторінкою в історії краю є героїчна оборона Буші, мiста-фортеці Брацлавського полку, від польсько-шляхетських військ у час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Державний історико-культурний заповідник «Буша» створено 2000 року. Комплекс пам’яток  заповідника має охоронний статус національного значення. Всі об’єкти розташовані на спільній території. До комплексу належать:  

• чотири пам'ятки археології, вік яких – від 3 тисячоліття до нашої ери до 12 століття нашої ери;
• залишки фортеці та підземних ходів 16–17 віків;
• міська ратуша 16 століття;
• дохристиянський та християнський скельний храм 5–16 століть із унікальним барельєфом;
• козацький цвинтар.

Також на території заповідника «Буша» є парк історичної скульптури, у якому щороку відбуваються міжнародні пленери скульпторів-каменярів, та три музеї: археології, етнографії, оборони Буші.

Замок

На початку 17 століття на Замковій горі стояла фортеця. В народі її називали «Малий Кам’янець» або «Орлине гніздо». Бушанська фортеця була зруйнована вщент під час визвольної війни в середині 17 століття. На її місці нині залишилась єдина вежа, яка нагадує нащадкам про давнє героїчне минуле та про хоробрість пращурів. Із замком пов'язана історія Мар'яни, дружини сотника, яка після загибелі чоловіка керувала обороною Буші.

Скельний храм

Храм, вирубаний усередині скелі, відкрив у 19 столітті видатний український історик, археолог  Володимир Антонович. Існував він іще в дохристиянську епоху. На стіні виявили унікальний скельний барельєф у природній розколині. Тут зображені світове дерево, півень, олень і похилена постать людини. В який історичний період малюнок був створений, досі точно не з'ясували. Невідомо й те, що означає вирізаний над фігурами таємничий прямокутник. Дослідники стверджують, що нічого подібного до цього барельєфу немає в Європі, а, може, й в усьому світі.

Розташований скельний храм на правому березі річки Бушанка, приблизно за кілометр від її злиття з  Мурафою.

Трипільський слід

2005 року студенти та викладачі Вінницького педагогічного університету імені Коцюбинського провели археологічні розкопки на Замковій горі. На площі 150 метрів група виявила залишки трипільського житла 4 тисячоліття до нашої ери, сліди чорноліської культури та рештки житла періоду пізнього середньовіччя. Дирекція заповідника вирішила зберегти розкоп для нащадків. Над місцем виявлення знахідок було збудовано захисний павільйон – музей археології.

Козацький цвинтар

Старий цвинтар є складовою частиною комплексу об'єктів історико-культурного заповідника «Буша». Тут збереглися кам'яні хрести, виготовлені із місцевого каменю-пісковика в 19 столітті. Вони є цінними пам'ятками місцевого народного каменярства. Козацькі хрести мають найрізноманітніші форми: з колом посередині, у вигляді «треф». Від цвинтаря відкривається прекрасний краєвид на довколишню місцевість.

Гайдамацький яр

За селом Буша, якщо рухатися на північний захід, розташоване іще одне диво: Гайдамацький яр. Це грабовий ліс, вкритий  брилами та велетенськими скелями з пісковику, які мають власні назви: «Гриб», «Баран», «Висячка» тощо. Місцеві мешканці переповідають, що тут ховалися під час Коліївщини гайдамаки. Також є легенда, що в цьому містичному місці колись жив велетень. В яру є столики з лавицями.

Гайдамацький яр – геологічний заповідник, один із 28 в Україні. Його площа сягає 96 гектарів. В глибині яру в’ється мілководна річечка, поросла з усіх боків густим лісом. Окрім грабів, тут ростуть широколисті клени, рідкісні породи вільхи та багато кущів.

Де-не-де камені утворюють дивовижні композиції. Наприклад, на десятиметровій висоті зависла багатотонна піщана брила, яка спирається на два стрімчаки. Яка сила тримає цей велетенський камінь? Це лиш одна з таємниць Буші, яка чекає розгадки, а їх у тамтешніх місцях – безліч.

Як доїхати

Доїхати до державного історико-культурного заповідника «Буша» можна на авто з Вінниці, Житомира  або Бердичева: автотрасою М21 до Могилева-Подільського, далі 40 кілометрів дорогою місцевого значення Т0202, яка приведе до Буші. Відстань від Вінниці – 150 кілометрів.  

З обласного центру курсує автобус «Вінниця – Буша», який вирушає до села один раз на день з центрального автовокзалу на вулиці Київській, 8. Час у дорозі – близько трьох годин.

Залізничного сполучення в Буші немає.

Час роботи заповідника: 8:00 – 17:00  (перерва 12:00 – 13:00). У суботу та неділю працює за попереднім замовленням.