Палац Вишневецьких, Вишнівець

У містечку Вишнівець (наголос на И) на Тернопільщині розташована велична споруда, названа за прізвищем місцевого вельможного роду – палац Вишневецьких. Споруду цю недаремно називають Волинським Версалем. Пишний і величний, він вабить до себе багатьох туристів. У Михайла Сервація Вишневецького, будівничого палацу, не було дітей. Маючи величезні статки, досягнувши неабияких висот у Речі Посполитій, він вирішив: якщо не можу мати сина-нащадка, то залишу по собі дещо більше: палац, який дивуватиме прийдешні покоління. Так і сталось. Нині палац Вишневецьких є архітектурною пам'яткою 18 століття загальнодержавного значення і чудовим місцем, з яким варто ознайомитися зблизька. Палац є складовою Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Історія

Палац Вишневецьких – колишня резиденція останнього представника князівського роду Вишневецьких, Михайла Сервація – стоїть на місці колишнього оборонного замку, збудованого ще в 1395 році для захисту від турецько-татарських набігів.

Старий замок

Старий оборонний замок у середині 17 століття перебудували і укріпили коштом Яреми Вишневецького. Замкові укріплення були модернізовані, а також збудовано оборонний монастир кармелітів, який входив в єдину оборонну систему Вишневецького замку. Але це не допомогло: під час повстання 1648 року його захопили козаки, а 1675 році під час нападу турків замок був взятий, а всю шляхту, закриту всередині, вороги знищили. Фортифікаційні елементи через кілька десятків років знову відновили, але Вишнівець уже назавжди втратив оборонне значення.

Палац

Новий палац закінчили будувати у 1720 році. Трохи пізніше з’явилися неодмінні атрибути палацової розкоші – призамкова церква і великий парк.

Після смерті останнього чоловіка в роду Вишневецьких палацовий маєток у Вишнівці дістався родичам по жіночій лінії – Мнішекам. Три покоління роду Мнішеків додали  палацові у Вишнівці королівського блиску: твори живопису (самих лиш портретів із приватних зібрань Вишневецьких, Потоцьких, Сангушків, Чарторийських, Острозьких було в колекції близько шести сотень), скульптура, антикварні меблі, голландські кахлі, понад двадцять тисяч томів книг, зброя, столовий посуд…

Архітектура і композиція

В архітектурі палацу поєднані риси пізнього бароко й класицизму. Після перебудови просторий палац набув обрисів класичного стилю. Симетрична П-подібна композиція палацу включає в себе видовжений у плані двох'ярусний корпус із флангами та бічними еркерами. Центральна частина фасаду з парадним входом оздоблена ризалітом, вгорі міститься трикутний щит, оздоблений пишною ліпниною. Ворота до резиденції виконані за зразком античних тріумфальних брам.

Палац всередині

Внутрішня структура палацу – симетрична, дзеркальна, є вестибюль зі сходами і салон. Кілька залів у партері поєднані арковими переходами. У дзеркальній галереї завдовжки 80 метрів (!) була розміщена художня колекція предметів мистецтва, одна з найбільших у приватних резиденціях Речі Посполитої 18 століття.

Палац Вишневецьких вражав оздобленням: всюди оксамит і атлас, позолота і бронза, картини і коштовні годинники, багаті меблі з гербами. Найбільшою гордістю власників палацу була величезна бібліотека, що нараховувала тисячі томів, зібраних з усього світу. Привертала увагу відвідувачів і театральна зала, де показували різноманітні вистави, в тому числі і з запрошеними іноземними акторами.

Доля колекції

Останній власник з роду Мнішеків – Андрій Єжи – невдовзі після вступу в права спадкування поїхав жити до Франції і забрав найцінніші реліквії сімейної колекції з собою. Серед них опинилися сімейні портрети і листування, праці з геральдики роду та дві тисячі книг. Далі палац у Вишнівці «пішов з молотка»: було розпродано портрети та книги, предмети інтер’єру і скульптура. Після цього замок змінив дев’ятьох господарів і остаточно втратив усю свою колишню розкіш.

Попри всі поневіряння і втрати, частина книжкового зібрання палацу у Вишнівці зберігається зараз у відділах стародруків та рідкісних книг Національної бібліотеки України імені Вернадського.

Перша світова

Перед Першою світовою війною тодішній власник палацового комплексу Павло Демидов намагався здійснити реставрацію комплексу, навіть запросив для цього з Києва знаменитого архітектора Владислава Городецького. Але через війну і революцію в Росії ця спроба не увінчалася успіхом. Невдовзі у палацових приміщеннях розквартирувався один із підрозділів російської армії, потім міністерство тимчасового уряду, а далі на зміну прийшли війська Директорії.

Після війни в головному корпусі палацу відкрили музей, в інших приміщеннях діяла реміснича школа.

Друга світова

В ході Другої світової залишки палацових цінностей вивезені до Москви. Німецькі війська використовували споруди палацового комплексу для потреб жандармерії та гестапо. Довершила руйнацію пожежа при звільненні містечка у 1944 році.

Радянський період

В радянські часи палац був відремонтований, проте не було відновлене його внутрішнє оздоблення.  Після цього в палацових приміщеннях були розміщені будинок культури, ПТУ, галантерейний цех та бібліотека.

Роки незалежності

Лише в 2000-х роках комплекс перетворили на музей, який зараз входить до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». Будівлі замку у Вишнівці зараз зовні повністю відреставровано, закінчено основну частину внутрішніх робіт.

Парк

Парк був складовою палацового комплексу. Створили його на місці колишнього саду. Колись ажурні альтанки сусідили з підвісними містками, а затишні лави – з розкішними клумбами. На схилі, з боку річки Горинь, парк переходив у двоскатний партерний сад. Штучні заплави утворювали перед палацом каскад озер. Була тут також оранжерея, водоспади, античні скульптури, кам’яні напівокруглі лавки. До сьогодні збереглися лише кілька старих каштанів, близько сотні вікових лип, а також кам’яна лавка, що стоїть на місці одного з оборонних бастіонів.

На жаль, паркові довго не приділяли належної уваги – він заріс самосівом та частково був знищений місцевим населенням. Нині восьмигектарна площа облагороджується, відновлено огорожу.

Церква

Біля підніжжя гори, на якій стоїть палац, є призамкова церква Вознесіння Христового. Перша писемна згадка про неї датована 1530 роком. Церква стала усипальницею для багатьох представників роду Вишневецьких. Навіть грізний Ярема Вишневецький, прийнявши католицьку віру, не посмів зруйнувати храм, де були поховані його православні батьки.

Цікаві факти про Вишнівець

Байда

У 1516 році у містечку Вишнівець народився будівничий першої фортеці на острові Мала Хортиця, яка стала прародителькою Запорозької Січі – Дмитро Вишневецький (Байда). В 1995 році перед палацом встановлено пам’ятник на його честь.

У стінах величного палацу у Вишнівці в різні часи бували відомі люди. Це, зокрема, останній король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський, наступник московського престолу  царевич Павло І, історик Микола Костомаров та багато інших. Нагадаємо про деякі історичні постаті детальніше.

Богдан Хмельницький

1651 року в замку Вишневецьких татари утримували у полоні Богдана Хмельницького, якого зрадив кримський хан.

Лжермитрій

У замку Вишневецьких відбулася перша зустріч майбутнього московського царя Дмитра Івановича (він же Лжедмитрій Перший) з красунею-полькою Марією Мнішек. Є легенда про те, що саме в призамковій церкві у Вишнівці 1605 року відбулися їхні заручини (правда, наречений особисто не був присутній в зв’язку через зайнятість, і його місце тимчасово посів дяк Власьєв).

Оноре де Бальзак

Всесвітньо відомий письменник Оноре де Бальзак тут уперше зустрівся зі своєю музою – Евеліною Ганською.

Тарас Шевченко

Тарас Шевченко побував у Вишнівці восени 1846 року, працюючи у складі археографічної комісії.

Симон Петлюра

У травні 1920 року у палаці Вишевецьких розташовувався штаб Головного Отамана Симона Петлюри.

Як доїхати

Доїхати до палацу Вишневецьких зручно на авто. Через Вишнівець пролягає автотраса М19 (Е85), яка сполучає це містечко з Чернівцями, Тернополем, Дубном, Луцьком. Прямуючи з Чернівців або Тернополя, при в’їзді в Вишнівець за річкою повернути ліворуч (якщо з Луцька або Дубна – праворуч, не доїжджаючи до мосту). Головна дорога приведе до палацу.

Автобусом без пересадок до Вишнівця можна доїхати з Чернівців, Тернополя, Дубна, Луцька, Івано-Франківська, а також багатьох сусідніх районних центрів.

Залізничного транспорту у містечку немає.

Час роботи: 8:00–17:00.