Палац Бруницьких, Заліщики
Неподалік від берега Дністра у центрі міста Заліщики на Тернопільщині розташований загадковий палац Бруницьких. Збудований одним власником, згодом перероблений наступником у більш сучасному стилі, він і донині береже чимало секретів. Довкола палацу розкинувся парк, колись великий і ошатний. Нині палац Бруницьких визнано пам’яткою архітектури місцевого значення, але сказати, що за спорудою ретельно доглядають, на жаль, не можна. Утім, його околиці є чудовим місцем для прогулянок будь-якої пори року.
Історія
- Перший маєток із невеликим палацом у центрі на цьому місці заклав князь Юзеф Понятовський, це сталося наприкінці 18 століття.
- 1808 року маєток придбав купець Ігнацій Бруницький, єврей-вихрест, який через кілька років перебудував палац у ампірному стилі. В той час навколо маєтку на березі річки було закладено чудовий парк.
- Після смерті нащадка Ігнатія Бруницького Заліщики разом із палацом та парком перейшли у власність барона Генрика Ваттмана, а згодом його доньки Естель (або Стелли) Генрієтти – це її згодом назвали «заліщицькою Жанною д’Арк».
- У повоєнні роки у палаці діяв будинок відпочинку ВЦРПС.
- Згодом тут відкрили дитячий санаторій, а потім районну лікарню.
Архітектурні особливості
Палац, збудований із цегли, має два поверхи. До нашого часу збереглися його бічні ризаліти та балкон над центральним входом. Стиль, у якому зведено палац, – ампір, хоча пізніші доповнення надали йому частково класицистичного вигляду.
Найоригінальнішою деталлю комплексу палацу Бруницьких є колонада, яка з’єднує головну споруду зі скромним флігелем.
Парк
Довкола палацу на березі Дністра Бруницькі заклали чудовий парк, який і нині вражає багатством дендрологічної колекції, якщо порівнювати його з іншими парками Тернопільської області. Раніше тут були теплиці, оранжереї і навіть літній театр. Свого часу над виглядом парку в Заліщиках працював відомий ландшафтний дизайнер Северин Лусаковський.
- Нинішня площа парку – 5 гектарів.
- Видів дерев і чагарників – понад 40.
- Серед реліктів – дерево гінкго, софора японська.
Заліщицька Жанна д’Арк
Баронеса Стелла була красунею, збирала цінні художні колекції, а запам’яталася найбільше мешканцям міста своєю відвагою і крутим норовом.
На початку Першої світової війни палац у Заліщиках зайняли й пограбували російські війська, вони вивезли меблі та колекції аж до Могилева-Подільського. Тоді Стелла організувала групу молодих хлопців і поїхала з ними до Могилева. Результат: частину меблів, картин та інших цінних речей до палацу в Заліщиках було повернуто.
Коли в ході воєнних дій біля Заліщиків під тиском росіян австрійці почали відступати, Стелла Турнау, яка з палацу це все бачила, вихопила шаблю в одного з солдатів, сіла на коня і повела за собою вояків. Після цього австрійці розвернули свої ряди і вибили росіян з-під Заліщиків. За цей вчинок імператор нагородив Стеллу орденом «За відвагу».
Цікаві факти
- 1852 року під час поїздки Галичиною в Заліщиках побував австрійський цісар Франц Другий. На честь його приїзду Бруницький наказав відтворити в своєму палаці такі самі інтер'єри, які були у віденському Шенбрунні. Цісар заночував у Заліщиках, був вражений тим, що опинився ніби вдома. Після повернення до Відня він надав Бруницькому баронський титул.
- 1916 року в місті побував американський журналіст Джон Рід із журналу «Метрополітен» Заліщикам він присвятив цілий розділ, назвавши його «Заліщики – місто жаху», настільки його вразили тодішні руїни.
Палац у наш час
Нині приміщення палацу Бруницьких є приватною власністю одного з українських олігархів, який викупив його на аукціоні. Поки що реставраційних робіт тут не проводять.
Як доїхати
Від автостанції до Палацу Бруницьких у Заліщиках можна доїхати на авто або дійти до нього пішки. Необхідно прямувати вулицями Василя Стефаника, Осипа Маковея і Степана Бандери. Відстань – близько кілометра.
Якщо їхати через Заліщики з Чернівців у бік Чорткова, палац і парк Бруницьких можна побачити, рухаючись вулицею Степана Бандери (автошлях М19), одразу за мостом через Дністер, ліворуч.
