Палац Орловських, Маліївці

Палац Орловських у селі Маліївці Дунаєвецького району дехто називає наймальовничішим куточком Поділля. Тут чудово збереглися кілька місць, які є джерелом  унікальної атмосфери та енергетики. Поки що далеко не все обладнано для потреб туристів, але той, хто вже ближчим часом дістанеться до цієї частини Хмельницької області,  побачить палац Орловських у всій його красі. Він розташований на скелястому березі річки Ушка, на території однойменного парку. Увагу мандрівників привертає рукотворний водоспад химерної форми. Загалом довкола палацу гарна природа, де легко знайти затишне місце для відпочинку з родиною.

Історія

1. Палац Орловських у селі Маліївці споруджено 1788 року. Про це свідчать цифри на фронтоні північного фасаду.
2. Власником споруди, який і ініціював її  створення, був коронний надвірний ловчий Ян Онуфрій Орловський – фаворит останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського.
3. Проект палацу розробив архітектор Доменіко Мерліні. Палацовий парк був визнаний одним із найкращих на Поділлі.
4. На території палацу діяла каплиця, також була велика бібліотека, яка налічувала понад 7 тисяч книг, та один із найбільших нумізматичних кабінетів.
5. Орловський перетворив  Маліївці на свою постійну резиденцію. Він та його нащадки зібрали в стінах палацу найбагатшу колекцію польського і західноєвропейського живопису, велику бібліотеку і архівні матеріали.
6. Після смерті засновника маєтку палац перейшов у власність його родини. Останнім володарем споруди був Ксаверій Францишек. Після  початку Першої світової війни він встиг вивезти до Франції найцінніше з того, що було всередині палацу.
7. 1917 року колишній маєток Орловських було націоналізовано.

Нині у приміщенні палацу діє дитячий протитуберкульозний  санаторій.

Архітектурні особливості та декор

• Стиль, у якому споруджено палац – ранній французький класицизм із використанням стилю класичних французьких резиденцій часів Людовика Чотирнадцятого.
• Прямокутний у плані палац стоїть на косогорі. Матеріал, з якого збудована споруда  – місцевий пісковик.
• Із північного боку палац має два поверхи (тут міститься парадний вхід), а з південного боку, так званого паркового, – три поверхи.
• Особливу увагу на центральному портику привертають на рівні першого поверху фігури чотирьох атлантів, які тримають на своїх плечах старовинну балюстраду.
• На фасадах палацу центральні ризаліти прикрашені чотириколонними портиками тосканського ордера. Бічні ризаліти увінчані трикутними фронтонами.
• На першому поверсі паркового фасаду є відкрита галерея, квадратні стовпи якої підтримують  балкони з різьбленими консолями та балюстраду.
• Біля східного фасаду палацу раніше був двоповерховий корпус з оранжереєю та зимовим садом.
• У деяких приміщеннях палацу залишилася ліпнина і панно.

Бальну залу реставрували 2005 року. На її стінах можна побачити зображення різноманітних  музичних інструментів: ріжків, кларнетів, гітар.

Що збереглося

До нашого часу в колишньому маєтку Орловських збереглися:

• палац;
• водонапірна вежа заввишки 25 метрів, стилізована під замкову башту (збудована на початку 20 століття);
• молочарня;
• кам'яний мур парку;
• міст;
• джерело питної води з барельєфом лева та невеликим басейном;
• два ставки (на більшому ставку є острівець);
• природні джерела;
• водоспад із гротом;
• парадні сходи з ажурною огорожею.

Варто знати

1. Малієвецький парк закладався у формі кленового листка, відповідним було планування алей та доріжок. Нині  первинне планування парку втрачено.
2. Головна атракція села – 18-метрова скеля з водоспадом і печерним гротом.
3. На лівому бічному портику збереглася дата побудови палацу – 1788.

Парк

Малієвецький парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, це відомий  туристичний та історико-культурний об'єкт Хмельницької області.

Площа  парку – 17 гектарів, охоронний статус він має з 1960 року.

У парку росте понад 80 видів рослин, особливу цінність серед них мають 200-річні сосни Веймута, а також сосна чорна, ялина колюча, модрина польська, бук лісовий, горіх чорний. Є в парку старовинна бузкова алея, а також  300-літній ясен.

Водоспад і грот

Історичною та сакральною цінністю Маліївців є вапнякова скеля з вісімнадцятиметровим штучним водоспадом та двоповерховим гротом. Це мальовниче місце приваблює не лише туристів, але й скаутів, а також прихильників РУН-віри.

Вода до вершини скелі подавалася старим дерев'яним водогоном, у радянські часи його замінили на металевий.

Печера і церква

У скелі є двоповерхова печера. Її пов’язують із давнім монастирем, а прихильники РУН-віри вважають, що в дохристиянські часи в цьому місці були розміщені язичницькі капища.

• Згідно з легендою, після запровадження християнства на Русі в тутешніх печерах жив візантійський монах.
• Верхня печера мала назву Різдва Іоанна Предтечі. Нижня – святого Онуфрія (тут стояла статуя цього святого).
• Скельний монастир у Маліївцях було зруйновано в часи Хмельниччини і відновлено 1708 року як василіанський.
• У 1763 року над скелею збудували Хрестовоздвиженську церкву, через кілька десятиліть  її відібрали у отців-василіан і передали православним.
• Нову церкву звели в останнє десятиліття 19 століття, а знищили за радянської влади.
• У період Незалежності на місці колишньої Христовоздвиженської церкви встановили хрест.

Святий Ян і джерело

Трохи вище від хреста можна побачити  скульптуру святого Яна. Припускають, що її замовив і подарував монастирю фундатор палацу Ян Онуфрій Орловський.  Фігуру пошкодили комуністи у 1930-тих роках разом із іншими статуями малієвецького парку, а після цього відвезли на місцеве кладовище. Але в 1990-тих роках скульптуру відновили і повернули на місце.

Поруч із фігурою є святе джерело, також відновлене у 90-тих роках. У радянські часи на його базі діяла колгоспна лазня. Нині на місці джерела побудували купальню, а колишній резервуар лазні використовують як басейн.

Як доїхати

Доїхати до садиби Орловських у Маліївцях можна на авто або громадським транспортом.

На авто

Із Хмельницького або Кам’янця-Подільського, а також Житомира, Чернівців та інших міст рухатися трасою Н03. В селі Міцівці повернути на схід, на дорогу місцевого значення, і проїхати ще 8 кілометрів.

Автобусом

Автобуси прямого сполучення є з Кам’янця-Подільського, Хмельницького, Вінниці, Чернівців, Житомира, Києва та інших міст до Дунаївців, а з райцентру до Маліївців на таксі (відстань – 22 кілометри).

GPS-координати палацу: 48.994652 N, 26.992966 O.

GPS-координати водоспаду: 48.99171829 N, 26.99655914 O.