Місто за вікенд. Чортків

Чортківський замок 17 століття, або як його вдало назвали відвідувачі «український пентагон», цікавий не лише своєю неординарною формою п'ятикутника, а й незвичним розташуванням – під (не на!) Вигнанською горою. Пофотографуватися на фоні романтичних руїн замкових стін, побродити підземеллям, поспостерігати за розкопками на замковому подвір'ї, перейнятися пануючою тут атмосферою давнини – ось чому варто завітати у Чортків.
Адреса: вул. Замкова, 1
GPS-координати: 49.021768785635956, 25.80243242682968

Успенська церква є найстаршою у місті, зразком подільської школи народної дерев'яної архітектури. Як свідчить запис у братській книзі, храм цей «от основания града сего». Церква, як і дзвіниця, є пам'ятником архітектури національного значення. Її будівництво розпочалося у 1581 році. Зазнала руйнувань під час турецько-татарських набігів, а тому була перебудована у 1635 році з дубових балок, які скріплювалися дерев'яними чопами (кілочками), без цвяхів. У роки панування радянщини храм і дзвіниця прийшли у занепад. У кінці 20 століття Успенську церкву і дзвіницю було розібрано і вміло відновлено практично з нуля, ледь не від рівня землі. По периметру церкви з-під дерев'яної вагонки, якою її було обшито при реставрації, проглядаються «рідні» дерев'яні зруби.
Адреса: вул. Церковна
GPS-координати: 49.017635782806174, 25.795238600388263

Вознесенська церква є пам'яткою архітектури національного значення. Споруджена у 1630 році чортківськими народними майстрами без жодного цвяха. Доктор мистецтвознавства Г. Логвин у своїй праці «По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки» називає Вознесенську церкву одним із найзначніших здобутків народної архітектури України і, описуючи детально храм, порівнює його з богатирем у кольчузі та молодими зброєносцями, а широке опасання із розвіяними полями свити. Святиню неодноразово нищили. До 1997 року пам'ятку архітектури 18 століття – Вознесенську дерев'яну церкву – було майже повністю відреставровано, і зведено дерев'яну дзвіницю за наявним ілюстративним матеріалом та з дотриманням усіх норм відповідного закону.
Адреса: вул. Залізнична
GPS-координати: 49.02502330446289, 25.79356490201965

Костел Святого Станіслава – своєрідна візитівка Чорткова, розташована у самому центрі міста і від неї розходяться дороги вусібіч. Історія костелу та монастиря отців домініканців починає свій відлік з 1610 року – з часу, відколи власник міста Станіслав Гольський запросив у Чортків монахів для фундації у місті римо-католицької парафії та монастиря. У Чорткові був збудований костел, навколо постав монастир. Оточений високим муром з оборонними вежами, він служив сховком для місцевих жителів під час татарських нападів. Костел у своєму первозданному вигляді до сьогодні не зберігся, адже перебудовувався кілька разів. Споруда, яку ми спостерігаємо зараз, була зведена перед Першою світовою війною за проектом архітектора Яна Сас Зубжицького у готично-надвіслянському стилі. У підземеллях костьолу, вхід до яких замуровано, знаходяться з давніх часів гробниці знатної шляхти, серед якої спочиває фундатор і заступник костьолу каштелян Станіслав Ґольський.
Адреса: вул. Шевченка, 2
GPS-координати: 49.01932093591675, 25.796349011486786

Єврейська культура відіграла чималу роль у становленні Чорткова таким, яким можемо його спостерігати зараз. Прибувши до Чорткова ще у 16 столітті задля торгівлі, єврейська громада у першій половині 20 століття була настільки чисельною, що становила третину населення у місті. Досі збереглося приміщення синагоги «Головної», збудованої ще у 1680 році. Згідно з переказами, цей храм був розмальований фресками, деякі з яких можна було бачити на стінах донедавна. А ще славилася ця синагога хором, завдяки «скрипалеві» рабину Менделю та Моше Оренштейну Чортків став найвідомішим у світі єврейської музики. На початку 20 століття за проектом відомого архітектора Ганса Гельдкрамера було споруджено синагогу нову. Її зведено в стилі орієнталізму та багато декоровано ліпниною. Напередодні Першої світової тут проводили служби головні рабини з Відня та Парижу, на які приїздили вірні чи не з усієї Східно-Центральної Європи.
Адреса: вул. Петрушевича та вул. Шевченка
GPS-координати: 49.01365662083355, 25.79610496728176

Годинникова вежа вражає своєю атиповою для західного регіону країни архітектурою у стилі фахверк. Годинник вистукує ритм Чорткова ще з позаминулого століття. Щодня годинникар підтягує важкі гирі годинникового механізму, налаштовуючи точний час. За твердженнями місцевих краєзнавців, годинниковий механізм був виготовлений у Швейцарії відомою фірмою «Aosta» за проектом інженера Франкеля Готтеншафтена і був виписаний бургомістром Л.Носсом із Берна. Так це чи не так – хай досліджують історики, але, коли ми фотографували годинник у вежі зсередини, то помітили на механізмі напис: J.Manhardt`sche Thurmuhren… і рік 1887. Чиє ім'я так чітко вибите на металевій шестерні? Зазвичай, так записували прізвище майстра чи назву фабрики, на якій виготовлений годинник. Шукаємо в Інтернет-мережі. Так, був такий виробник баштових годинників Йоганн Манхардт. Він обладнав загалом 1200 веж громадських будівель годинниками, включаючи мюнхенський Фрауенкірхе, мерію Берліна та собор Кельна. Він експортував свої широкоформатні точні годинники по всьому світу. Один із них, як свідчить надпис на шестерні, відбиває час і у нашому місті.
Адреса: вул. Ринок, 20
GPS-координати: 49.01772646159038, 25.784960945389898

Костел, як і двоповерхова будівля монастиря, збудовані у 1854 році на кошти Гієроніма Садовського, останнього власника Чорткова, котрий все своє майно передав сиротам, що ними опікувалися сестри милосердя. До 1944 року тут знаходився діючий жіночий монастир. По приході у Чортків радянської армії та встановлення комуністичної влади підвали монастиря деякий час використовувалися як камери тимчасового утримання. Органи НКВС утримували й катували тут учасників підпілля, членів ОУН-УПА, у серпні-вересні 1945 року у казематах перебував о. Василь Величківський (владика, блаженний новомученик УГКЦ). Зараз у підвалах єпархіального управління відкрито музейну експозицію «Кальварія». У монастирі на даний час розміщується єпархіальне управління Бучацької єпархії, БСМ «Карітас». Перед церквою зведено мистецький ансамбль із фігурою Ісуса Христа у центрі, надовкіл будівлі розміщено різьблену в камені хресну дорогу. На подвір'ї біля церкви ростуть поодинокі екземпляри колишнього ялиново-соснового парку – сосни, посаджені ще у рік закладення монастиря. Монастирські сосни – ботанічні пам'ятки природи місцевого значення.
Адреса: вул. Монастирська
GPS-координати: 49.015204704510445, 25.7849979693223